17 коментарів

Розгорнути всі

Будь ласка, у свій профіль, щоб коментувати пости, робити закладки та оцінювати інших користувачів. Це займає всього два кліки.

Гру 06, 2024 01:29

Маск активно “роет”. Вполне возможно, что скоро нащупает другие варианты тепловой защиты….

Гру 06, 2024 15:22 (редаг.)

Так ідея була цілком логічна, якщо кераміка крихка. І треба регламент після кожного польоту. Метало-кераміка пориста, з закладним гелевим блоком. І все це легкороз’ємне, з діагностикою кожної комірки теплозахистного покриття. Щоб які роботизовані комплекси могли робити reload 24/7.
Окрім того Раптори стають все краще/легше, не потребують теплозахисту. Краще взяти більше палива на охолодження суцільного частково пористого металевого екрану. До якого підведена фрактальна мережа живлення метаном, для транспиративного охолодження конструктиву, до притомних +300С, на поверхні +600-800С

Гру 06, 2024 20:07

А если так.
30 тонн взять не воды а топлива. Один Раптор в секунду расходует 700кг, шесть — 4.2 тонны. Это на 7 секунд работы, сбивая плазму перед собой, за это время они сбросят скорость в разы. Значит вход в плотные слои будет уже без перегрева. Или запустить всего один, тогда хватит на полминуты.

Гру 12, 2024 20:49

Хреново что при турбонасосной подаче топлива остаток топлива 1-2%.

Там сбросить температуру охлаждением, достаточно обеспечить +600 в самых теплонагружаемых местах (пузик, плавники итп) и все будет норм.
Плитки как у Шатала надо перебирать, то долго. Пористые/перфорированные с сотовым заполнением металические панели – визуально осмотр и если надо замена.

Гру 12, 2024 22:52

Так если Рапторы собьют плазму и погасят скорость, что корпус-плитка после этого сможет нагрется только до +600 то и мучится не надо над перфорацией, насосами. На а если недостаточно 30 тонн топлива вместо воды, тогда точно Хреново. 🙂

Гру 27, 2024 21:50

Посилання у кого залишилось? На ютюб.

Гру 29, 2024 19:32 (редаг.)

Закиньте Алексу в личку, он может поправить ссылку на видео в посте.

Гру 29, 2024 21:40

А щось подібне планувалось для Стріли, вроді обкатувалось на перших БОРах, і взагалі розглядувалось як варіант для багатьох посадкових капсул – але відмовлялись, бо надійність менша. Ну і крім цивільного, ніби було мілітарне, для боєголовок, але теж відмовились через меншу надійність, при більшій складності.

Лют 23, 2025 23:18

То коли було? В 60-х США та СРСР 70-80х, з тих часів багато чого змінилося. Є пінометали – алюмініди титану оптимальний кандидат, як і зріджений метан хладогент.

Лют 25, 2025 09:37 (редаг.)

Там головною перепоною було не як і з чого зроблено, а ймовірність відмови системи. Нема подачі рідини – прогар з усіма наслідками. А достатньо зарезервована система – і складніша, і важча чим абеляційка. Тоді. А зараз ситуація дещо інша. Тіло корабля – нержавійка, ми вже бачили що прогар – не катастрофа.