12 грудня 2023 року в NASA повідомили, що апарат Voyager 1, найвіддаленіший рукотворний об’єкт від Землі, частково втратив можливість спілкуватися з людством. Вже місяцями інженери шукають причину проблеми – і не збираються здаватися.
У зверненні Управління йдеться, що один із трьох бортових комп’ютерів «Вояджера», Flight Data System, або FDS, неправильно взаємодіє з модулем під назвою Telemetry Modulation Unit (TMU), відповідальним за зв’язок. FDS має збирати інформацію про стан апарата та наукові дані з його інструментів і передавати їх до TMU, який потім відправляє їх на Землю.
Проте декілька місяців тому замість цього NASA почало отримувати повторюваний сигнал – так, ніби TMU «застряг». В інтерв’ю виданню Space.com член команди місії порівняв це з телефонним дзвінком: «Зв’язок не обірвався, але замість «голосу» Voyager ми чуємо лише гудки очікування».
Система глибокого космічного зв’язку NASA досі отримує від апарата опорний сигнал – це значить, що Voyager живий і «чує» інструкції, які йому передає команда. Проте жодної корисної телеметрії він не надсилає.
Наразі в агенції вважають, що проблема полягає в комп’ютері FDS – якщо точніше, у пошкодженні його пам’яті. Інженери вже пробували повернути його до стану, в якому він був до збою, але безрезультатно; запасний комп’ютер, що міг би зараз замінити цей компонент, припинив працювати ще в 1981 році.
Діагностику ускладнюють декілька факторів: по-перше, від апарата нас відділяють майже 163 астрономічні одиниці, або 24,4 мільярда кілометрів; через це, між надсиланням інструкцій та отриманням відповіді інженерам доводиться чекати 45 годин. По-друге, саме FDS має стежити за «здоров’ям» різних систем апарата – проте якраз він зараз вийшов із ладу.
По-третє, як зазначила керівниця місії Сюзанна Додд в інтерв’ю виданню Ars Technica, багатьох науковців, що з самого початку працювали над «Вояджерами», уже немає в живих. На щастя, теперішня команда – яка зазвичай складається з близько десяти працівників, але в цій надзвичайній ситуації має допомогу ще декількох експертів – має багатий досвід роботи з п’ятдесятирічною оригінальною документацією апаратів для розв’язання проблем як в їхньому ПЗ, так і в фізичних компонентах.
Найближчим часом команда планує розібратися, який саме фрагмент пам’яті працює не так, як треба. Одна з ідей – перевести FDS в інший режим і подивитися, як зміниться поведінка комп’ютера. Наприклад, його можуть змусити працювати з такими самими параметрами, як під час прольоту біля Юпітера та Сатурна у 1979 та 1980 роках – проте і це буде не так просто, адже востаннє ці налаштування використовували більш як 40 років тому.
«Схоже, що, окрім цієї неполадки, апарат знаходиться у нормальному стані. Тобто, якщо ми з нею впораємося, він зможе продовжити свою наукову місію», – каже один з інженерів. «Однак що Voyager-1, що Voyager-2 і так протрималися вже набагато довше, ніж будь-хто міг очікувати. Ми знаємо, що з часом матимемо дедалі більше проблем. Ми будемо підтримувати «Вояджери» до самого кінця, але розуміємо, що вони не працюватимуть вічно».
«На жаль, поки що ми не розв’язали проблему та не отримали телеметрії», – каже Додд.