Космічний апарат NASA Dragonfly пройшов основні випробування перед стартом місії попри переноси та неодноразові перевитрати бюджету. Новий незалежний звіт показав, що причиною останніх стала не сама програма досліджень, а вище керівництво Управління.
Місія Dragonfly є частиною програми NASA New Frontiers, яка спрямована на поглиблене вивчення Сонячної системи. Посадковий апарат, що вирушить до найбільшого супутника Сатурна – Титана, матиме унікальний дизайн: це буде гвинтокрил, здатний переміщуватися його поверхнею. Титан цікавить вчених із низки причин: тиск на поверхні схожий на земний, на полюсах присутні метанові озера, а під піщаними дюнами на екваторі прихований шар водяного льоду товщиною до 100 кілометрів. Зонд вивчатиме хімічний склад супутника, відбираючи зразки поверхні в різних геологічних умовах, і спробує з’ясувати, чи існувало на ньому життя та чи є він нині придатним для його виникнення.
З початкового відбору місії в 2019 році її бюджет зріс із 850 мільйонів доларів до 3,35 мільярдів. Ці проблеми не є новими та були відомі півтора року тому. На перевитрати вплинули пандемія COVID, додаткові ланцюжки постачання, а також вказівки NASA про перепланування місії – таких було аж чотири. У зв’язку з останнім, Лабораторію прикладної фізики Університету Джона Гопкінса, яка є головним розробником Dragonfly, не забезпечували обіцяним фінансуванням, що затримувало реалізацію. В останні роки команда почала отримувати кошти та продовжила проєкт, хоча й довелося перенести дату запуску з 2026 на 2028 рік.
Нещодавні випробування мали на меті аеродинамічну перевірку роторів апарата та аналіз міцності пінопластового покриття, яке захищатиме зонд на Титані від низьких температур близько -185 °C. Під час тестів інженери спробували відтворити схожі до робочих умови. Модель Dragonfly занурювали в потік важкого газу, який імітує атмосферу супутника, і збирали дані про навантаження на ротори та вплив вібрацій. Ця інформація буде корисною при складанні фінального плану польоту та розробленні програмного забезпечення. Окрім того, захисна оболонка, в якій зонд здійснюватиме жорсткий вхід у щільну атмосферу Титана, теж пройшла успішні тести, витримавши цикли екстремального охолодження та нагріву.
Команда завершила роботу й над одним із найважливіших наукових приладів місії – мас-спектрометром DraMS, який аналізуватиме хімічні сполуки на Титані. Наразі його готують до фінальних випробувань в умовах, наближених до космічних, та інтеграції із зондом. Також інженери закінчили розроблення бортових станцій Frontier, завдяки яким буде відбуватися передача даних із Землі та назад. Їхньою особливістю є низьке енергоспоживання та здатність працювати в широкому діапазоні частот.
Запуск Dragonfly заплановано на період із 5 до 25 липня 2028 року зі стартового комплексу 39A Космічного центру NASA ім. Кеннеді у Флориді на ракеті SpaceX Falcon Heavy. Апарат має прибути до Титана в 2034 році, а основна наукова фаза місії триватиме близько 3 років.