Астрономи дослідили незвичайний об’єкт на околицях Сонячної системи, який зберігає інформацію про її ранню історію. Новий світ із назвою 2023 KQ14, або ж «Аммоніт», учені знайшли ще в травні 2023 року в межах проєкту FOSSIL, що має на меті пошук і моделювання орбіт далеких крижаних тіл за допомогою телескопа Subaru. Його відкриття було підтверджено спостереженнями Канадсько-французько-гавайського телескопа (CFHT) у липні 2024. Дослідження науковців опубліковано в журналі Nature Astronomy.
2023 KQ14 є транснептуновим об’єктом і класифікований як «седноїд» – тіло з надзвичайно витягнутою орбітою, яка простягається на відстань більше за 50 астрономічних одиниць від Сонця та не може бути пояснена гравітаційним впливом відомих планет. Наразі подібних об’єктів зареєстровано всього чотири. Орбіта Аммоніта витягнута від 66 а.о. до аж 440 а.о. – це майже в 15 разів далі ніж орбіта Плутона. Його діаметр оцінюють від 220 до 380 кілометрів. Розрахунки показують, що Аммоніт має орбітальний період у 4000 років та стабільно обертається навколо Сонця вже щонайменше протягом 4,5 мільярда років — практично з моменту формування Сонячної системи.
Вважається, що 4,2 мільярда років тому всі седноїди мали схожі орбіти та були виштовхані у віддалені регіони Сонячної системи гравітаційним впливом гіпотетичної Дев’ятої планети, або ж іншим об’єктом. Однак орбіта Аммоніта не підпадає під очікувані характеристики, що суперечить цій теорії. Додаткове моделювання, яке провели вчені, щоб реконструювати рух 2023 KQ14, показало, що гравітація Нептуна має незначний вплив на цю область. Це може означати, що через 400 мільйонів років після зародження Сонячної системи на її околицях сталося щось драматичне, або ж існувала ще одна велика планета чи навіть зоря, яка була викинута в міжзоряний простір, що й спричинило незвичайну орбіту Аммоніта.
Дослідження еволюції орбіт і фізичних властивостей цих унікальних віддалених об’єктів має вирішальне значення для розуміння всієї історії Сонячної системи. Підтвердження подібних припущень є доволі нелегким процесом, а Аммоніт наразі лише ускладнює спроби створити єдину модель еволюції далекого краю Сонячної системи.