7 серпня 2024 року КНР здійснила запуск 18 інтернет-супутників за допомогою ракети Чанчжен 6A. Апарати мали стати частиною майбутнього мегаугруповання, що планується розширити до 14 000 супутників. Проте замість успішного розгортання на орбіті, ракета зіштовхнулася з серйозною несправністю. В результаті поки невідомих подій, розгінний блок ракети розпався, утворивши на низькій навколоземній орбіті (ННО) велику хмару космічного сміття, що складається з понад 300 уламків, кожен з яких становить значну загрозу для інших космічних апаратів.

Уламки розповсюдилися на орбіті на висоті близько 600-800 км, де вони можуть залишатися протягом десятиліть, створюючи ризик зіткнення з іншими супутниками та навіть з Міжнародною космічною станцією. З огляду на висоту, де розміщуються численні супутники, включаючи космічні апарати для спостереження за Землею, ця ситуація викликає серйозне занепокоєння у фахівців.
Моніторингом уламків займаються міжнародні організації, включаючи Об’єднаний космічний центр операцій (CSpOC) США, який підтвердив виявлення понад 300 уламків, що розлетілися по всій орбіті після розпаду ракети, та компанії LeoLabs, яка першою надала інфорації розголосу. Спостереження також підтверджують, що уламки рухаються з високою швидкістю, збільшуючи ймовірність небезпечних зіткнень.
Цей інцидент є черговим прикладом того, як проблеми, пов’язані з космічним сміттям, можуть ускладнюватися через масштабні проекти, подібні до китайського мегасузір’я. Незважаючи на це, КНР продовжує активно розвивати свої космічні програми, часто ігноруючи міжнародні протоколи, що стосуються мінімізації космічного сміття. До прикладу, США та навіть Росія за останні два десятиліття ввели нові правила та перевірки для ракет-носіїв, завдяки чому подібні аварії трапляються значно рідше. Інші країни-оператори за той самий час збільшили кількість своїх уламків у 5 разів. А КНР — у цілих 50 разів.
Свою заяву щодо події опублікувала навіть компанія SpaceX:
Експерти наголошують на необхідності розробки міжнародних механізмів контролю за утворенням космічного сміття та вдосконалення технологій його утилізації. Цей випадок демонструє, що без належних заходів ризики для космічних операцій будуть тільки зростати, що може мати серйозні наслідки для безпеки і стабільності на орбіті.