За допомогою космічного телескопа NASA ім. Джеймса Вебба міжнародній групі вчених вдалося скласти карту погоди екзопланети WASP-43 b. Роботу було опубліковано в журналі Nature 30 квітня.
Об’єкт дослідження було відкрито 2011 року, він являє собою гарячий юпітер. Ці екзопланети схожі за масою з Юпітером, але розташовані до своїх материнських зірок ближче, ніж Меркурій до Сонця (відстань між якими трохи менше 58 мільйонів кілометрів). WASP-43 b перебуває від свого світила всього за 2 мільйони кілометрів, складається з водню та гелію й набагато гарячіша за будь-яку з планет Сонячної системи. Через таку орбіту екзопланета перебуває в приливному захопленні – один її бік завжди звернений до зірки, інший – перебуває в постійній темряві.
Спостереження космічного телескопа “Габбл” показали наявність водяної пари на денному боці планети, а в поєднанні з даними “Спітцера” було припущено, що на нічному – можуть бути хмари. Щоб зробити більш детальні висновки, вчені використовували прилад Вебба MIRI: оскільки кількість інфрачервоного світла залежить від того, наскільки планета нагріта, то дані про яскравість показали розподіл температури. Команда вимірювала кількість світла від WASP-43 b понад 24 години поспіль кожні десять секунд.
Для інтерпретації даних учені користувалися тривимірними моделями атмосфери, подібними до земних. Результати показали, що денний бік планети нагрітий до 1250°C, а нічний – лише на 600°C. Крім того, аналіз підтвердив, що останній покритий шаром густих високих хмар, які не дають змоги пробиватися частині інфрачервоного світла.
Дослідникам не вдалося виявити метан в атмосфері планети, що стало несподіваним відкриттям. Попри те, що на денному боці дуже спекотно для його існування, на нічному він мав би бути стабільним. Його відсутність показує, що швидкість вітрів на WASP-43 b становить понад 8000 км/год. Якщо вони переміщують газ з одного боку на інший і назад так швидко, то хімічним реакціям не вистачить часу для виробництва великої кількості метану на нічній стороні.
Також учені вважають, що через перемішування, викликане сильними вітрами, хімічний склад атмосфери однаковий по всій планеті, що не було очевидно з даних “Габбла” та “Спітцера”.