Астрономы получили первое наглядное представление о движении планеты в системе двойной звезды

Система находится на расстоянии 20 световых лет от Земли: она состоит из двух красных карликов и планеты-гиганта.

989
Червоним та жовтим кольором на зображенні позначені зірки системи, а блакитним показано рух екзопланети у однієї з них. Зображення: Sophia Dagnello, NRAO | AUI | NSF

На сьогоднішній день відкрито понад 5000 екзопланет і лише три з них методом астрометрії. У новій роботі, опублікованій у виданні Astronomical Journal, групі астрономів вдалося вперше отримати уявлення про рух екзопланети у подвійній зірковій системі. У цьому їм допомогли дані масиву радіотелескопів VLBA, зібрані з 2006 по 2011 рік, додаткові спостереження за позиціями зірок системи в 2020-му, а також звичайні оптичні спостереження з 1941 по 2017 рік.

Точно відстеживши майже непомітне коливання у русі зорі, астрономи виявили планету, схожу на Юпітер, що обертається навколо однієї зі зірок системи. Планета та зоря обертаються навколо однієї точки, розташованої між ними – загальним центром мас. Коли він розташований досить далеко від зорі, можна обчислити рух зірки та планети одна щодо одної.

Подвійна зоряна система GJ 896AB розташована приблизно в 20 світлових роках від Землі і обидві зірки в ній є червоними карликами – найпоширенішими світилами в Чумацькому шляху. Велика зірка має масу близько 0,44 сонячної, менша – 0,17. Будучи розділеними дистанцією в 30 астрономічних одиниць, вони здійснюють повний оберт одна навколо одної за 229 років.

Астрономи розрахували, що сама екзопланета має масу двох Юпітерів і здійснює повний оберт навколо материнської зірки за 284 дні, а відстань до неї трохи менша, ніж від Сонця до Венери.

За словами вчених, нове відкриття може дати цінну інформацію щодо формування планет.

Додаткові детальні дослідження цієї та подібних до неї систем можуть допомогти нам отримати важливі знання про те, як формуються планети в подвійних зоряних системах. Існують альтернативні теорії механізму формування планет, і додаткові дані можуть підказати, яка з них найбільш правдоподібна. Наприклад, в сучасних моделях така велика планета навряд чи змогла бути компаньйоном такої маленької зірки, тому, ймовірно, такі моделі потрібно буде уточнювати.

Джоел Сансет-Бермудес, учасник дослідження з Національного автономного университету Мексики

Джерело

8 коментарів

Розгорнути всі

Будь ласка, у свій профіль, щоб коментувати пости, робити закладки та оцінювати інших користувачів. Це займає всього два кліки.

Вер 07, 2022 13:52

Планета великовата, а так вылитый Татуин из Star Wars.

Вер 08, 2022 12:07

Величезний масив розрахунків! У нас рух астероїдів нашої системи не можуть на довго спрогнозувати, а тут відразу подвійна система!

Вер 09, 2022 21:59

Интересно : Если они образовались из одного облака газа, то они должны вращаться в одной плоскости, а на рисунке орбита планеты где-то 70-80 градусов. Странно однако, не находите. Такую тяжелую планету просто не наклонишь.
Если Юпитер легче Солнца в 1000 раз. То экзопланета легче своей материнской звезды 220 раз, а звезды компаньоньши в 85 раз. Они должны держать ее строго в плоскости если рождались вместе.
Вывод, или планета залетела, или звезду прихватили.

Вер 10, 2022 09:23

Здесь необычная двойная система, она вполне может быть нестабильной, а планета дрейфует.

Вер 10, 2022 21:31

И в чем ее необычность? Таких в галактике миллионы. Вот только орбита планеты возможно эксклюзив.
И чем вызван дрейф? Почему нестабильность воздействует на планету, или на звезду соседку, а не на всю систему? Впрочем если допустить, что где-то на окраине есть медленно проплывающая ЧД, то она будет воздействовать больше на крайнюю звезду, чем на планету в связи ее близким расположением к материнской звезде. Но опять же в этом случаи это система уже приобрела бы кривизну в направлении или села на ее орбиту.
В мыслях сообразил, вот на слова передать не сильно получилось 🙂