Неподалёку от центра нашей галактики найдены «кирпичики жизни»

Международная группа учёных изучила молекулярное облако вблизи центра Млечного Пути и обнаружила ряд интересных веществ.

1894

Нітрили – клас органічних сполук, представники якого відомі своєю токсичністю. Проте вони ж, згідно з однією з провідних теорій виникнення життя, є необхідними для формування рибонуклеїнової кислоти, або РНК. Команда науковців з Іспанії, Японії, Чилі, Італії та США знайшла низку нітрилів у молекулярній хмарі G+0.693-0.027, що розташоване неподалік від центру Чумацького шляху, чим довела, що синтез «цеглинок життя» є можливим навіть у глибокому космосі.

Панорама Чумацького шляху. Зображення: ESO | S. Brunier

Вчені не мають повного розуміння того, як виникло життя на Землі. Проте вони мають багато теорій, найпоширенішою з яких є «гіпотеза світу РНК». Вона стверджує, що на ранніх порах рибонуклеїнова кислота, окрім своєї сучасної ролі у живих організмах, відповідала також за зберігання генетичної інформації та каталізацію біохімічних реакцій. ДНК та білки, що виконують ці функції зараз, з’явилися пізніше.

Звідки ж взялася сама РНК? Вважається, що необхідні для її синтезу сполуки – серед яких є й нітрили – могли бути занесені на Землю метеоритами. У підтвердження цьому вчені не раз находили в їхньому складі (а також складі комет) органічні молекули. Останні, своєю чергою, формуються всередині молекулярних хмар – таких, як G+0.693-0.027.

Хмара G+0.693-0.027 має температуру близько 100°К і діаметр приблизно 3 світлових роки, а її маса перевищує сонячну у 1000 раз. Хоч наразі всередині неї не формуються зірки, вчені не відкидають такої можливості у віддаленому майбутньому.

Хімічний склад G+0.693-0.027 схожий зі складом інших регіонів зореутворення нашої галактики, а також зі складом комет Сонячної системи. Це значить, що вивчивши цю хмару, ми зможемо багато дізнатися про туманність, що з неї виникла наша система.

Віктор Рівілья, головний автор праці

Дослідники проаналізували електромагнітний спектр хмари та знайшли сліди трьох нітрилів: ціаналену (CH₂CCHCN), пропаргілціаніду (HCCCH₂CN), та ціанопропіну (CH₃CCCN). Всі три сполуки раніше не помічали у G+0.693-0.027, проте у 2019 році їх знайшли в іншій хмарі, TMC-1, за інших умов.

Окрім цього, науковці знайшли й інші «цеглинки» рибонуклеїнової кислоти, чим довели, що базові сполуки, необхідні для «світу РНК», могли вперше сформуватися у міжзоряному просторі.

Завдяки нашим спостереженням за останні кілька років, включно з результатами останнього дослідження, ми знаємо, що нітрили – одні з найпоширеніших хімічних сполук у Всесвіті. Ми знаходили їх у молекулярних хмарах у центрі нашої галактики, протозорях різної маси, метеоритах та кометах, і навіть в атмосфері Титана, найбільшого супутника Сатурна.

Міґель Рекена-Торрес, співавтор праці

Попри цей видатний успіх, вчені мають знайти ще багато сполук, без яких життя виникнути не може:

На цей час ми виявили кілька простих попередників рибонуклеотидів – будівельних блоків РНК. Але досі відсутні деякі з ключових молекул: наприклад, ліпіди, що відповідають за появу перших клітин. Тому ми маємо також зосередитись на розумінні того, як ліпіди можуть утворюватися з простіших сполук, доступних у міжзоряному середовищі.

Ізаскун Хіменес-Серра, співавтор праці

Джерело

6 коментарів

Розгорнути всі

Будь ласка, у свій профіль, щоб коментувати пости, робити закладки та оцінювати інших користувачів. Це займає всього два кліки.

Лип 12, 2022 13:50

Ну так. Без азоту наша біохімія неможлива. А як там з нітрогеном на Марсі та Місяці? Чи легкодоступний?

Лип 12, 2022 18:08

“диаметр примерно 3 световых года, а его масса превышает солнечную в 1000 раз.”
Вот это семенной банк!

Лип 12, 2022 22:20

Интересно, 12 дней назад я высказал мысль(не мою) “Жизнь — это правило”. И вот тебе на – «кирпичики жизни», даже не на планете, а прямо “в глубоком космосе”. То есть “стройматериалов” валом, живи-нехочу. Причём масса “склада стройматериалов” “превышает солнечную в 1000 раз”(с). И это только в нашей галактике, и это только то что мы нашли с нашей близорукостью. Что уж там про остальную “бездну” говорить.
Лысые обезьяны(мы) слишком эгоцентричны когда имеем наглость заявлять что “жизнь зародилась на Земле”. Земля только “колыбель”, где жизнь развилась, но НЕ зародилась. Все мы помним что случилось с идеей о том что “Солнце, звёзды и планеты вращаются вокруг Земли”, но упрямо продолжаем мнить из себя пуп вселенной. Пора бы уже сложить 2+2 и прийти к очевидному выводу… но ведь наша “уникальность” и потому величие(мнимое) так греет душу… ах как не хочется терять нимб над головой. 🙂

Лип 13, 2022 20:56

Вот пролетел такой Оумуамуа миллиарды лет назад . Да осыпался на Землю серным дождем. И зародились разные гады. Да поползли следом твари ползучие, а затем и двуногие, кровожадные, да алчные …
И теперь нет житья от них никакому божьему созданию. 🙂

Лип 13, 2022 23:02

Вот пролетел такой Оумуамуа миллиарды лет назад . Да осыпался на Землю серным дождем.
Вот примерно всё так и было 🙂

И зародились разные гады. Да поползли следом твари ползучие, а затем и двуногие, кровожадные, да алчные …
Вот только какие гады/твари ползучие/двуногие и насколько они кровожадные, да алчные зависит уже не от “такого Оумуамуа”, а от самой планеты. Так что “нечего на зеркало пенять”(с), мы сами виноваты в скелетах по шкафам. Если ума хватит то разовьёмся до “добрых, мягких и пушистых, несущих свет познания…”, а нет, так угробим сами себя. Ну да и хрен с нами, не велика потеря для вселенной. 😉