Леонід Каденюк народився у Чернівецькій області в родині сільських вчителів.
Мрія про космос зародилась у Каденюка у віці 10 років, коли весь світ облетіла звістка про політ Юрія Гагаріна.
Каденюк закінчив школу в 16 років, а до Чернігівського вищого військового авіаційного училища, куди він вступав, брали з 17 років.
“Став умовляти, як зараз пам’ятаю, майора Володимира Ілліча Міхєєва, і він зателефоенував до ЗАГСу, де виписуються метрики, і виголосив фразу, яку я запам’ятав на все життя. “Давайте, – каже, – допоможемо хлопцю. Може, коли-небудь зустрічатимемо його на космодромі з квітами”. Так я став на рік старше”, – зізнавався перший космонавт в одному з інтерв’ю.
Але обман розкрився вже після відбору до загону космонавтів.
“Мене викликав до себе начальник Центру підготовки космонавтів, двічі Герой СРСР Георгій Береговий: “Слухай, кадровики виявили у тебе в документах, що твій брат народився 28 січня 1951 року народження, а ти – 28 січня 1950-го. Як можна пояснити такий збіг?” А ми з братом – двійнята, народилися з різницею в 15 хвилин, і не намагаючись виправдовуватися, що, мовляв, батьки так розрахували, я сказав правду. У відповідь Георгій Тимофійович сказав, що його фронтові друзі, щоб потрапити в авіацію, приписували собі і по 5 років. Потиснув мені руку, і на цьому питання було закрите”, – згадував Каденюк.
Кандидат технічних наук і автор п’яти наукових робіт, Каденюк водночас відрізнявся доволі сміливими поглядами. Часом він дозволяв собі висловлювати думки, м’яко кажучи, не дуже прийняті в науковому співтоваристві. Так, свого часу великий резонанс викликав його сумнів у тому, що американська місячна місія “Апполон-11” дійсно мала місце в реальності.
“Якщо згадати, що це був 1969 рік, виникають великі сумніви, адже в той час технічні можливості не дозволяли зробити такий політ. Це було надзвичайно складне завдання. Якщо вони його виконали – вони молодці”, – заявив Каденюк 2010 року.
1976-го потрапив у загін космонавтів в групу космічної системи “Буран”. Леонід Каденюк стал одним з дев’яти щасливчиків. Їх обрали з кількох тисяч після 2-х місяців жорстких випробувань. Через рік закінчив Центр підготовки льотчиків-випробувачів. Отримав диплом і кваліфікацію “льотчик-випробувач”. З 1979 року – “космонавт-випробувач”.
З кінця 1970-х до 1990-х років проходив інженерну та льотну підготовку за програмою “Буран” як його командир, космонавт-випробувач та льотчик-випробувач. Проходив підготовку як командир транспортного корабля “Союз-ТМ”. Мав підготовку з проведення наукових експериментів на борту космічних літальних апаратів у галузі біології, медицини, метрології, екології, астрономії тощо. Вивчав радянські та американські космічні кораблі. Літав більш ніж на 50 типах та модифікаціях літаків.
1995-го Леоніда Каденюка відібрали в групу космонавтів Національного космічного агентства України. У цьому ж році він прийняв українське громадянство.
Полетів у космос 1997-го на кораблі “Колумбія”. В польоті брав участь міжнародний екіпаж. Для цього українець пройшов підготовку до космічного польоту в NASA. На кораблі Каденюк виконував біологічні експерименти та вивчав вплив невагомості на рослини. Під час польоту Леоніда Каденюка у космосі побували тризуб, жовто-блакитний прапор та пролунав гімн незалежної України.
Мета місії — виведення на орбіту і повернення на Землю наукового супутника Спартанець−201−4[1] та інші наукові експерименти.
(НАСА): Кевін Крегель — командир;
(НАСА): Стівен Ліндсі — пілот;
(НАСА): Уїнстон Скотт — фахівець польоту;
(НАСА): Калпана Чавла — фахівець польоту;
(JAXA): Такао Дої — фахівець польоту;
(ДКАУ): Леонід Каденюк — фахівець з корисного навантаження.
Якщо порахувати загальну кількість часу, який космонавт провів у небі, цей показник перевищить 2 400 годин. Тобто, Каденюк відпрацював в небі 100 повних діб без посадки.
Літав на понад 50 типах та модифікаціях літаків різного призначення, в основному — винищувачів, а також на американському тренувальному літаку Northrop T-38.
Для підготовки до польоту в космос необхідні значні кошти. Але політ Каденюка відбувся за домовленістю президентів України і США, Леоніда Кучми і Біла Клінтона, і тоді Україна не заплатила ані копійки.
Для сигналу пробудження під час польоту на “Колумбії” Каденюк обрав Гімн України, який прозвучав у космосі двічі. Також під час цього польоту вперше у космосі побували герб і прапор України. Також Каденюк взяв у космос портрет Тараса Шевченка та “Кобзар”, який він згодом подарував Національному музею Тараса Шевченка в Каневі.
ЦІКАВИЙ ФАКТ ! Багаторазовий транспортний космічний корабель NASA “Колумбія”, на якому літав Каденюк, використовувався для зйомок американського фільму “Армагедон” (1998 року).
“Американцям так сподобалися наші пісні, що вони почали вивчати українську мову — сказав Леонід. Перший космонавт незалежної України сказав, що всім членам екіпажу “Колумбії” він подарував вишиті хрестиком українські сорочки і астронавти в них сфотографувалися”, — розповідав Каденюк.
Погляди
«Стан невагомості — це фізичний стан, який в умовах постійної дії сили земного тяжіння створити чи змоделювати в якомусь тренажері певний тривалий час практично неможливо. У літаючих літаках-лабораторіях він може бути створений протягом 25—30 секунд. В орбітальному польоті він постійний.»
«Було враження, що йде боротьба двох сил: сили природи, яке представляло собою земне тяжіння і утримувало корабель і не давало відірватись, та сили людського розуму, представлену потужністю ракети»
Крім цих експериментів у космічному польоті виконувалися експерименти Інституту системних досліджень людини з тематики «Людина і стан невагомості»
Раптово помер 31 січня2018 року під час традиційної ранкової пробіжки в районі Царського Села в Києві, ще до приїзду карети швидкої допомоги. За попередньою інформацією Леонід Костянтинович помер від серцевого нападу.