Здається, астрономи знають відповідь.
За допомогою обсерваторії Кека на Гаваях вчені виявили неподалік від центру нашої галактики незвичайну планетну систему. До її складу входить схожа на Юпітер екзопланета, що обертається навколо білого карлика – компактного об’єкта, який є фінальною стадією еволюції зірок на кшталт Сонця. Ця пара дає нам погляд у майбутнє нашої власної системи, показуючи, яка доля чекає на неї після смерті Сонця приблизно через п’ять мільярдів років.
Про своє відкриття вчені розповіли у статті, опублікованій у журналі Nature 13 жовтня.
Дані підтверджують, що достатньо віддалені від своїх зірок планети можуть продовжити існувати після смерті світила. З огляду на, що знайдена система – аналог Сонячної, можна припустити, що у Юпітера і Сатурна є шанс пережити перетворення Сонця з червоного гіганта в білого карлика, яке відбудеться, коли наша зірка вичерпає запаси ядерного палива і скине свої зовнішні шари.
Джошуа Блекмен, астроном з Університету Тасманії, головний автор роботи
Майбутнє Землі не виглядає райдужно, оскільки ми знаходимося набагато ближче до Сонця. Якщо людство вирішить переселитися на супутники Юпітера або Сатурна перед тим, як Сонце перетвориться на червоного надгіганта і “підсмажить” Землю, ми залишимося на орбіті навколо нашої зірки, хоча і не зможемо покладатися на її тепло – на той час вона вже стане білим карликом.
Девід Беннетт, вчений з Університету Меріленда і Центру космічних польотів імені Ґоддарда
Знімки в ближньому інфрачервоному діапазоні, отримані за допомогою інструментів обсерваторії Кека, показують, що маса білого карлика становить близько 60 відсотків сонячної, а газовий гігант, що обертається навколо неї, приблизно на 40 відсотків масивніше Юпітера. Виявити систему допомогла техніка гравітаційного мікролінзування: гравітація розташованої ближче до Землі зірки відпрацювала як лупа, переломивши й збільшивши світло від цілі. Однак навіть після цього випромінювання було занадто слабким, щоб ідентифікувати світило як зірку головної послідовності; гіпотезу про бурий карлик вчені теж відхилили.
Ми також виключили можливість існування нейтронної зірки або чорної діри в центрі системи. Отже, планета обертається навколо мертвої зірки – білого карлика. Це шанс поглянути на те, як виглядатиме наша система після того, як Сонце, вмираючи, забере з собою і Землю.
Жан-Філіп Больє, астрофізик з Університету Тасманії
Команда планує використовувати отриманий результат в статистичному дослідженні, щоб дізнатися, скільки ще є білих карликів, навколо яких обертаються планети, що вижили.
У майбутніх дослідженнях вченим допоможе нова космічна обсерваторія NASA – телескоп ім. Ненсі Ґрейс Роман. Він зможе отримувати прямі зображення екзопланет-гігантів, забезпечуючи дослідників набагато повнішим набором даних про світи, що обертаються навколо білих карликів. Це дозволить визначити, наскільки часто планети, подібні до Юпітера, переживають останні дні своїх зірок.