Ядро Земли растёт неравномерно — и это хорошо

Andrii Kliachkin

Новини

Каждый год внутреннее ядро нашей планеты расширяется примерно на миллиметр. В новом исследовании учёные обнаружили, что одна сторона растёт быстрее, и никто не знает, почему.

1978

Щороку внутрішнє ядро нашої планети збільшується приблизно на міліметр. У новому дослідженні вчені показали, що одна сторона зростає швидше — й ніхто не знає, чому.

Внутрішнє ядро землі є переважно твердою “кулею” зі сплавів заліза та нікелю. Воно сформувалося приблизно 1-1.5 мільярди років тому — тоді й розпочався процес охолодження та кристалізації, що досі триває. За ним почало охолоджуватися й рідке зовнішнє ядро, що, повільно тверднучи, стає частиною внутрішнього.

Найактивнішим цей процес є, як виявилося, у 2900 км під морем Банда в Індонезії: там формується на 60% більше кристалів заліза, ніж з протилежного боку планети (у Бразилії).

Проте немає чого боятися. Попри сотні мільйонів років асиметричного охолодження та розширення, наше ядро у чудовій формі: гравітація безперервно перерозподіляє надлишок твердого матеріалу. Більш того, цей процес є набагато важливішим, ніж здається.

За новою моделлю, внутрішнє ядро Землі зростає швидше на східній стороні (зліва), ніж на заході. Гравітація врівноважує асиметричне зростання, переміщаючи кристали заліза до північного та південного полюсів (стрілки). Це призводить до того, що довга вісь кристалів заліза розміщується уздовж осі обертання планети (пунктирна лінія), що пояснює різний час проходження сейсмічних хвиль через внутрішнє ядро.
Credit: Marine Lasbleis

Головний автор статті, геофізик з Каліфорнійського університету в Берклі Денієл Фрост, жартує, що йому “постійно має доводити важливість внутрішнього ядра”. Дійсно, без нього Земля лишилася б без захисту від сонячного вітру: охолодження внутрішнього ядра спричиняє появу конвекційних процесів у зовнішньому, що, своєю чергою, є джерелом енергії для магнітного поля нашої планети.

Ми не знаємо, що викликало цю асиметрію, але Фрост має одну здогадку: у регіоні, де охолодження відбувається швидше, відносно холодні фрагменти тектонічних плит падають у розпечену мантію Землі та знижують її температуру: “Ніби хтось кидає у неї кубики льоду”. За мантією охолоджуються зовнішнє і внутрішнє ядра.

Хоча причини явища нам невідомі, це відкриття може пролити світло на іншу таємницю: чому кристали заліза у внутрішньому ядрі переважно орієнтовані паралельно до осі обертання Землі?

Таку закономірність вчені помітили, вивчаючи сейсмічні хвилі: від Південного полюсу до Північного вони переміщуються швидше, ніж уздовж екватора. Це пояснюють тим, що більше анізотропних кристалів розміщені “вертикально”, ніж “горизонтально”.

Сейсмічні хвилі всередині Землі проходять швидше від полюса до полюса, ніж уздовж екватора. Це пояснюється особливостями розташування анізотропних кристалів усередині земного ядра.
Credit: Daniel Frost

Автори статті вважають, що причиною дивної поведінки кристалів є як раз нерівномірне твердішання ядра. Як каже Фрост, під час рівномірного розподілення маси гравітацією формуються “потоки”, та кристалічна ґратка повертається під дією течії, як палиця у річці.

Модель було підтверджено експериментальними даними: вона правильно передбачила особливості розповсюдження сейсмічних хвиль всередині Землі за умови виконання деяких передбачень про хімічний склад ядра; крім того, вона надала вченим нові дані про його в’язкість.

Джерела: Astronomy.com, UC Berkley News

18 коментарів

Розгорнути всі

Будь ласка, у свій профіль, щоб коментувати пости, робити закладки та оцінювати інших користувачів. Це займає всього два кліки.

Сер 24, 2021 12:25

мільярд років тому? Це ж вже життя було. А магнітного поля ще не було? А сонячний вітер?

Сер 24, 2021 14:30

Вот бы освоить эту энергию. Там же хватит на много поколений.

Сер 25, 2021 10:02

Энергии Солнца хватит на много дольше

Сер 25, 2021 18:46

Да, но там есть ограничения по локации и погоде

Сер 24, 2021 19:51

Не понимаю/принимаю концепцию “твёрдого ядра состоящего из железа и никеля”.
По логике, вниз должны опускаться либо остывшие(1) “массивы”, либо те что просто тяжелее(2) из-за своего химического состава.

  1. За счёт чего ядро твёрдое? Ведь чем глубже, тем давление и температура выше. Кроме того остывать ему не от чего, некуда. Ядро же “запечатано” и “изолировано”. По логике сначала должна остыть “корка”, ей есть куда отдавать температуру, она излучает наружу и постепенно становится толще. Я могу понять что остывшие куски “коры” опускаются вниз, но… в глубине они нагреются, там же горячее и они снова расплавятся.
  2. Если тамошние элементы тяжелее, значит ядро должно состоять из элементов нижней части таблица Менделеева, а мы видим:
    Внутреннее ядро Земли представляет собой преимущественно твёрдый «шар» из сплавов железа и никеля.
    Железо и никель одни из легчайших элементов, почему не медь, серебро, свинец, платина, золото, ртуть, олово, етц? Кандидатов завались. Или даже смесь всего этого добра. Но ведь нет, железо и никель. Точка.
    Кроме того железо и никель ни капельки не тугоплавкие, что могло бы объяснить почему они остыли, опустились “на дно” и остались в твёрдом состоянии. То что считается что их больше чем всего остального, тоже “вилами по воде”, потому что мы делаем выводы о составе всей планеты едва соскрябав тонюсенькую корочку с её поверхности.
    Кто-нибудь может прояснить “на пальцах”, не ссылаясь на банальное – “так считает наука”. Заранее спасибо.
Сер 24, 2021 20:18

1. За счёт чего ядро твёрдое?Це легко пояснюється за допомогою фазової діаграми стану, що використовують у термодинаміці.
Такі діаграми показують, що фазові переходи відбуваються при певних значеннях тиску та температури. Тобто всередені нашої планети склалися такі умови, коли речовина (у нашому випадку залізно-нікелеве ядро) набуває твердого стану.

Железо и никель одни из легчайших элементов, почему не медь, серебро, свинец, платина, золото, ртуть, олово, етц?Інші елементи також присутні, але їхня кількість зневажливо мала порівняно із залізом, яке є останнім елементом у лацнцюжку термоядерного синтезу, що відбувається у надрах зірок з виділенням енергії. Решта важких елементів утворюється внаслідок вибуху наднової зірки, коли фізичні умови.

Сер 24, 2021 20:33

ОК, спасибо, идея понятна, но есть вопрос/сомнение:
Там, как пример, показана фазовая диаграмма воды, думаю фазовые диаграммы для других веществ/элементов будут +/- похожи со сдвигами по осям. Вот только наглядно видно что чем больше температура и давление, тем маловероятнее твёрдая фаза. А в центре планет и то и другое огромны.
Посему картинка как-то не “клеится”.

Сер 25, 2021 16:36

Логіка проста. Як вже писав Bob Gershon, фазова діаграма стану пояснює. Якщо простими словами, то чим більший тиск, тим більша потрібна температура, щоб речовина не перейшла в тверду фазу. Оскільки з наближенням до центру Землі тиск все більше зростає, а температура вже недостатньо, тому в центрі існує тверде ядро. Вказано, що основними складниками внутрішнього ядра є Залізо і Нікель, але не вказано, що там немає інших, важчих елементів. Вони є. Розпад важких адіоактивних елементів в ядрі якраз і забезпечує його підігрів, але оскільки запаси вичерпні і в міру розпаду зменшуються, то поступово ядро охолоджується і твердне.

Сер 25, 2021 17:36

 з наближенням до центру Землі тиск все більше зростає, а температура вже недостатньо
Я не спорю с такой логикой, она верна. Я уточняю что значит “недостаточно”? И с чего это взято? Кто построил диаграмму приведённую Bob Gershon, а точнее откуда были взяты данные для её построения? Это экспериментальные данные или теоретические? Ведь многие графики/диаграммы строятся на основе доступных экспериментов до определённых значений на шкалах, а потом полученная кривая просто продолжается/дорисовывается чуть ли не “от балды”. Надеюсь вы понимаете о чём я.
Вы поймите, я не пытаюсь опровергнуть науку, я пытаюсь сыграть этакого скептика/”плохого полицейского” чтобы прояснить для себя максимум 🙂

але оскільки запаси вичерпні і в міру розпаду зменшуються, то поступово ядро охолоджується і твердне.
Вот и тут: Никто не знает:
– каковы запасы “важких адіоактивних елементів в ядрі”;
– какова скорость их распада в ТЕХ “жутких” условиях;
– какова скорость потери температуры ядром.
– етц.
Да, это всё можно грубо предположить на основании каких-то “второстепенных” данных, но в целом погрешность будет огромна.
Отсюда и возникают все мои сомнения и вопросы.

Сер 25, 2021 21:15

Чудовий переклад, нема чого додати.