Новое загадочное фото от NASA: космическая рябь от рентгеновской вспышки

Andrii Kliachkin

Новини

В NASA поделились изображением ряби в пылевых облаках, вызванной всплеском рентгеновского излучения в далёкой двойной системе из чёрной дыры и звезды.

860

NASA оприлюднило зображення хвиль у пилових хмарах, що викликані сплеском рентгенівського випромінювання у подвійній системі з чорної діри та зірки.

Концентричні кільця насправді є рентгенівським відлунням від спалаху у віддаленій далекій системі.
Credit: Рентген: NASA/CXC/U.Wisc-Madison/S. Heinz et al.; Оптичний й інфрачервоний діапазони: Pan-STARRS

Ця картина — комбінація двох зображень, отриманих трьома різними інструментами: телескопа Pan-STARRS, що на Гаваях, та орбітальних телескопів Chandra X-Ray Observatory та Neil Gehrels Swift Observatory. Знімок зірок на фоні зроблено першим телескопом, а світло-сині хвилі ми бачимо завдяки останнім двом.

По центру цих хвиль — на відстані у 7800 світлових років від нас — знаходиться подвійна система V404 Cygni з чорної діри масою у 9 Сонць та зірки, вдвічі легшої за наше світило. Чорна діра “стягує” з зірки матерію та формує навколо себе диски, що світяться у рентгенівському діапазоні — за це її та подібні системи називають “рентгенівськими подвійними”.

У 2015-му році Swift помітив сплеск рентгенівської активності у системі. Випромінювання потім відбивалося від пилових хмар між джерелом та Землею, наче відлуння. Кільця на зображенні є відлунням декількох спалахів, що відбивається від різних хмар.

Ці події надали астрономам змогу дізнатися багато нового не тільки про саму систему, а й про простір між нею та нами. Так, за діаметром кілець можна визначити відстань від відповідної хмари до Землі: що більше кільце, то ближче хмара, від якого відбилося світло.

В NASA також пояснили малий діаметр кілець: річ у тому, що самі спалахи були досить короткими.

Всього було проаналізовано 50 спостережень телескопа Swift, а обсерваторія Чандра стежила за системою 11-го та 25-го липня 2015-го. Команді навіть довелося перемістити обсерваторію так, щоб V404 Cygni опинилася проміж детекторами інструмента з метою запобігти їх пошкодженню у випадку ще одного спалаху такої потужності.

Ілюстрація пояснює, чому ми бачимо концентричні кільця світла різного діаметру. Видно, що чим ближче до нас знаходиться пил, від якого відскакують промені, тим менше результівне кільце.
Credit: Univ. of Wisconsin-Madison/S. Heinz

Також вчені проаналізували спектр рентгенівських променів та порівняли його з комп’ютерними моделями, щоб дізнатися більше про склад пилових хмар. Виявилося, що скоріш за все пил містить кремній та графіт. Окрім цього, було спростовано раніш виказувані припущення про те, що густина хмар змінюється рівномірно у всіх напрямах.

Дослідження проводилися під керівництвом Себастіана Хайнца з Університету Вісконсину.

Інші варіанти цього зображення, у тому числі дві початкові фотографії окремо, є на сайті обсерваторії Чандра.

Джерело: NASA

9 коментарів

Розгорнути всі

Будь ласка, у свій профіль, щоб коментувати пости, робити закладки та оцінювати інших користувачів. Це займає всього два кліки.

Сер 11, 2021 11:04

Дякую за статтю!

Сер 11, 2021 12:44

Подібним чином утворюється гало, або повна кільцева райдуга. До речі, а чому саме графіт? А не аморфний вуглець? Чи, навіть, Шайн оф йо крейзі даймондс?

Сер 11, 2021 15:21

Певно, труднощі перекладу. Бо за таких умов ми б мали Всесвіт з алмазів)

Сер 11, 2021 18:03

та підозрюю, що ні. Графіт, аморфний вуглець, графен та діаманти це різні речовини. А отже можуть себе по-різному вести на перевипроміненні/відбитті е/м хвиль

Сер 11, 2021 17:51

в оригіналі було “graphite”, тому переклав як графіт)

Сер 11, 2021 18:05

перепитую тому, що може вони таки “висікли” графіт поміж інших аллотропів? Наприклад, за відмінностями в спектрах

Сер 11, 2021 19:06

До удивительного странно ровная форма. У меня сразу возникла аналогия с солнечными бликами на фотографиях. Может это просто наша “оптика” глючит? Я не утверждаю, а просто делаю предположение, всё-таки расстояния огромны.

Сер 11, 2021 19:40

це фактично гало. А воно завжди ідевльне коло