Група астрономів з Європейської Південної обсерваторії дослідила планети, що обертаються навколо зірки L 98-59. Серед них вдалося знайти планету, що лежить у зоні, придатній для життя, а також справжню “планету-океан”; окрім цього, вчені здійснили немалий технічний прорив у галузі дослідження екзопланет.
Credit: ESO
Зірка L 98-59 знаходиться на відстані у 35 світлових років від нас, і має систему з п’яти кам’яних планет, що схожі на Землю та Венеру. Три з них було відкрито у 2019-му році супутником NASA TESS (Transiting Exoplanet Survey Satellite), а дві знайшла у новому дослідженні команда астрономів під керівництвом Олів’є Деманжона, співробітника Інституту астрофізики й космічних досліджень Порту у Португалії.
За допомогою телескопа ESO VLT вчені встановили, що надра чи атмосфера трьох відомих раніше планет може містити воду. Хоча дві з них, що знаходяться ближче до зірки, скоріш за все, доволі сухі, у третьої вода може складати до 30% маси.
Цікавіші дві “нові” планети — четверта та п’ята. Їх команда відкрила за допомогою метода променевих швидкостей (метода Доплера) — вимірення надслабкого коливання зірки під впливом гравітації тіла, що обертається навколо неї. П’ята планета становить інтерес, бо знаходиться у придатній для життя зоні: на її поверхні може існувати вода у рідкому стані. “Ми знайшли ознаки існування землеподібної планети у придатній для життя зоні системи” — каже Олів’є.
Відкриття четвертої ж планети є справжнім технічним проривом: це — найлегша екзопланета зі всіх тих, чию масу було визначено за допомогою метода Доплера. Астрономи встановили, що вона приблизно вдвічі легша за Венеру.
У роботі група використовувала спеціалізований ешелле-спектрограф для пошуків кам’яних екзопланет ESPRESSO (Echelle SPectrograph for Rocky Exoplanets and Stable Spectroscopic Observations), змонтований на телескопі VLT. Саме він разом зі своїм попередником HARPS дозволив вченим знайти нові планети у системі й детально дослідити вже відомі. “Якби не точність та стабільність вимірювань, що забезпечує ESPRESSO, ми б не змогли отримати ці дані, — каже Марія Роса Запатеро Осоріо, співробітниця Центру астробіології у Мадриді, авторка роботи. — Це крок до розробки методів вимірення мас найлегших планет поза Сонячною системою“.
Планети системи L 98-59 замалі для дослідження їх атмосфери наявними інструментами. Проте команда сподівається, що це зміниться з запуском Космічного телескопа Джеймса Вебба, а також завершенням будівництва Надзвичайно великого телескопа ESO (ELT). “Приймач HIRES на ELT, можливо, дозволить досліджувати атмосфери деяких планет системи L 98-59, доповнюючи дані телескопа Вебба наземними спостереженнями” — каже Запатеро Осоріо.
“Дослідження цієї системи — мала частина того, що чекає на нас у майбутньому, — додає Деманжон. — Ми, людство, шукаємо землеподібні планети з моменту зародження астрономії. І от зараз ми, нарешті, підходимо все ближче й ближче до реєстрації землеподібної планети у придатній для життя зоні своєї зірки, планети, атмосферу якої ми зможемо дослідити”.
Результати дослідження представлені у статті “A warm terrestrial planet with half the mass of Venus transiting a nearby star”, що публікується у журналі Astronomy & Astrophysics.
Джерело: ESO