Обмеження у ланцюгу постачання разом з потребами програми Артеміда поставлять хрест на використанні Space Launch System у будь-якій іншій ролі — наприклад, для запуску наукових місій — щонайменше до кінця цього десятиріччя.
У своєму зверненні до керівного комітету планетологічного огляду Planetary Science Decadal Survey Роберт Стоф з Центра космічних польотів імені Джорджа Маршала заявив, що при плануванні наукових місій, що потребують використання SLS, науковцям слід орієнтуватися на кінець 2020-х чи навіть початок 2030-х.
“З врахуванням потреб програми Артеміда до кінця 2020-х, втиснути у цей проміжок наукову місію буде дуже важко” — пояснив він.
Credit: NASA
Хоча за планами NASA SLS зможе виконувати по два запуски протягом 12 місяців, ланцюг постачання змушує Управління обмежитися одним польотом на рік. Проте, як каже Стоф, до початку 2030-х ситуація зміниться, і ракета стане доступною для місій поза програмою Артеміда. Цьому посприяє збільшення виробничих потужностей, а також внесення поліпшень у конструкцію двигуна RS-25, що здешевлять та прискорять його виробництво.
Крім цього, до кінця цього десятиріччя NASA планує перейти на використання Block 2 — модифікації SLS, що зможе вивести до 130 тонн вантажу на низьку навколоземну орбіту. Така вантажність, безсумнівно, зацікавить вчених, що планують досліджувати зовнішню Сонячну систему: так, за допомогою Block 2 можна буде помістити на орбіту Юпітера до 10 тонн вантажу, і майже стільки ж — на орбіту Сатурна.
Стоф завірив, що в NASA продовжують досліджувати різні варіанти конфігурації SLS, що надали б можливість здійснювати такі місії. Також йде робота над сертифікацією SLS для перевезення радіоізотопних джерел живлення, без яких дослідження околиць Сонячної системи є неможливим. Однак він попередив, що “становитися в чергу” в Управлінні з пілотованого дослідження космосу та космічних операцій (Human Exploration and Operations Mission Directorate, HEOMD) для бронювання місця варто якнайшвидше: “Я б сказав, що оптимальний час для того, щоб звернутися до HEOMD — прямо зараз. Так ваші пропозиції точно потраплять у список”.
Є ще одна проблема для науковців: незрозуміло, чи буде NASA зацікавлено у місіях, що можуть потребувати використання SLS. Наступний огляд перспективних напрямків планетології Planetary Science Decadal Survey, на який Управління орієнтується при виборі місії, буде опублікований лише у 2022-му році, і навіть тоді, скоріш за все, рішення треба буде чекати досить довго.
Стоф згадав, що одним з можливих клієнтів SLS може бути Лабораторія реактивного руху. Вона зацікавлена у використанні ракети для своєї місії Mars Sample Return, проте наступний запуск у рамках MSR — посадкового апарату Sample Retrieval Lander — заплановано вже на 2026-й.
Також він торкнувся питання надмірно високої ціни запуску SLS — згідно з деякими джерелами, до двох мільярдів доларів: “Цифри, що розповсюджуються ЗМІ, зазвичай завищені”. Він наголосив, що справжні цифри набагато нижчі: “Зараз ми наближаємося до одного мільярда доларів за запуск”. За його словами, до 2030-х можна очікувати подальшого зниження вартості на 20-30%.
Джерело: SpaceNews