25-го червня 2021-го року у США нарешті оприлюднили довгоочікуваний звіт про НЛО. Попри те, що документ не містить переконливих доказів існування прибульців (навіть сам термін НЛО замінили менш “гучним” UAP – Unidentified Aerial Phenomena, Аномальне Аерокосмічне Явище), деякі інциденти, що у ньому представлено, не так вже й просто пояснити.
Як це вплине на наш підхід до пошуку позаземного життя?
Далі – переклад статті з The Conversation за авторством професора астрономії в університеті Аризони Кріса Імпі.
Credit: U.S. Navy
Як професор астрономії, що багато писав про пошук життя у Всесвіті, я вважаю, що ані ця доповідь, ані будь-які інші спостереження НЛО у минулому не є доказами відвідування Землі прибульцями. Проте не варто недооцінювати важливість цього документу: він відкриває можливість серйозного відношення до цих явищ з боку вчених. Точніше, він закликає уряд США збирати більше даних про НЛО, і, на мою думку, збільшує ймовірність того, що вчені спробують ці дані проаналізувати. Ця тема завжди була за межами традиційної науки, але, можливо, зараз все зміниться.
Що ж у звіті?
Понад усе військові звертають увагу на нестачу якісних даних. Ось основні моменти дев’ятисторінкового документа, у якому розглядається 144 випадки зустрічі з НЛО, що відбулися з 2004-го по 2021-й роки.
- “Обмежена кількість даних та непослідовність у звітності – ключові проблеми в оцінці аномальних аерокосмічних явищ”
- Деякі зі спостережень (тут йдеться про випадки, коли об’єкт виказував “незвичайні льотні характеристики” – прим. перекл.) “можуть бути результатом помилок датчиків, підробки даних або помилкового сприйняття спостерігачем”
- “ААЯ безперечно загрожують безпеці польотів та можуть становити загрозу національній безпеці США”
- Зі 144 інцидентів “з достатньою впевненістю було ідентифіковано один об’єкт, що виявився великою повітряною кулею, що здувалася. Знайти пояснення решті не вдалося.”
- “Деякі з об’єктів можуть бути технологіями, що належать Китаю, Росії або іншій державі, або ж неурядовій організації”
Для вчених НЛО – табу
НЛО значить “невизначений об’єкт, що літає”. Не більше, не менше. Здавалося б, вчені б радо прийнялися за розкриття їх таємниці, але ні: на дослідження НЛО було накладено негласне табу, через що багато з інцидентів лишилися без належної уваги.
Однією з причин цього є те, що багато вчених не вважають більшість випадків спостереження ААЯ чимось вартим уваги. Ті ж, що намагалися в них розібратися, спростовували всі міти про існування інопланетян: більш ніж половина об’єктів насправді виявлялися метеорами, а іноді навіть й Венерою.
Інша проблема, що чекає на зацікавлених астрономів – у захопленні теми НЛО популярною культурою. Ці явища стали невіддільною частиною мережі теорій змови – поряд з колами на полях та розповідями про викрадення прибульцями. Очікувано, вчені побоюються шкоди, що може завдати їх репутації зв’язок з такою конспірологією.
Проте декого це не зупинило. Так, у 1968-му році фізик з Колорадського університету Едвард В. Кондон видав перше масштабне дослідження спостережень НЛО. Ця праця на якийсь час зупинила подальші дослідження в галузі, адже дійшла висновку, що “ніщо з того, що вдалося дізнатися з дослідження НЛО за 21 рік, не зробило внеску у науку”.
У 1998-му році команда під керівництвом Пітера Старрока, професора прикладної фізики у Стенфордському університеті, визначила, що деякі з інцидентів з НЛО супроводжувалися вартими вивчення фізичними явищами. Також Старрок опитав професійних астрономів та виявив, що близько половини з них – переважно молоді спеціалісти – вважали, що НЛО варті уваги вчених.
Але якщо астронавтів так цікавлять НЛО, то що їх стримує? Одним фактором може бути атмосфера недовіри між вченими та уфологами. Також, хоч у дослідженні ААЯ і застосовуються деякі з інструментів наукового методу, цю дисципліну все ще складно відрізнити від псевдонауки.
Нарешті, серед 90000 нещодавніх та чинних грантів Національного наукового фонду США, немає жодного пов’язаного з темою НЛО. Нічого дивного, адже можна лише уявити реакцію експертної комісії на таку пропозицію: підняті брови та швидке голосування за відмову у фінансуванні.
П’ятдесят років пошуку
Хоч питання НЛО у науковій спільноті переважно ігнорується, пошук прибульців більш “традиційними” методами йде повним ходом вже декілька десятиліть.
Його мотивація? Вже зараз нам відомі більш ніж 4400 екзопланет, деякі з яких знаходяться у зоні, придатній до життя. У всій галактиці Чумацький шлях, на думку астрономів, є 300 мільйонів придатних для життя світів. Така кількість можливих колисок іншопланетних цивілізацій змушує багатьох науковців вважати, що ми, скоріш за все, не єдиний і навіть не найперший розвинений вид у Всесвіті.
Credit: brewbooks/Wikimedia Commons, CC BY-SA 2.0
Цей оптимізм й спричинив початок активного пошуку позаземного розуму, відомого як SETI. Проте його безрезультатність змусила багатьох замість питання “Чи одні ми у Всесвіті?” ставити питання “А де ж всі прибульці?”. Цю суперечність між величезною кількістю придатних до життя планет та, здавалося б, порожнім Всесвітом, сформульовано у парадоксі Фермі.
SETI піддавався критиці з боку вчених та був майже позбавлений фінансування – зараз більшість коштів ініціатива отримує з приватних джерел. Однак у 2020-му NASA знову виказала інтерес до неї, а нещодавно новий адміністратор Управління Білл Нельсон заявив про бажання дестигматизувати дослідження НЛО.
У такому контексті можна тільки радіти звіту Пентагона. У ньому роблять мало висновків про НЛО; автори уникають згадок іншопланетян або позаземних космічних апаратів. Водночас у ньому акцентується важливість дестигматизації НЛО, щоб більше пілотів повідомлювали про побачене. Також документ ставить мету відійти від ненадійних розрізненних спостережень на користь наукового підходу до збору даних. Лише час покаже, чи цього достатньо для залучення зацікавлених вчених, проте сам факт публікації звіту свідчить про довгоочікуване зняття ореолу повної секретности зі свідчень про НЛО.
Я не бачу жодних переконливих доказів візиту іншопланетних кораблів. Але як допитливий вчений, я сподіваюся, що принаймні ті інциденти, яким ми наразі не можемо знайти жодного пояснення, буде вивчено детальніше. Навряд науковці почнуть над цим працювати, якщо їх скептицизм спричинить нападки з боку “справжніх вірян”, або навпаки зроблять їх вигнанцями у науковому середовищі.
Тим часом, істина десь поруч.
Джерело: The Conversation