Нещодавнє мальовниче виверження сонячної маси може допомогти науковцям розкрити таємницю виникнення цих загадкових подій. Це, своєю чергою, дозволить точніше передбачувати майбутні прояви сонячної стихії.
Це виверження особливе тим, що воно складалося з компонентів, характерних для трьох різних типів викидів, до того ж таких, що рідко спостерігаються разом. Дані про першу зареєстровану подію такого роду, що були отримані навесні 2016-го року, стали для науковців чимось на кшталт Розетського каменю. Вони дозволили зіставити три види сонячних катаклізмів та заповнювати пробіли у знаннях про кожен з них за допомогою інформації про інші. Кінцевою метою дослідників є зрозуміти, що спричиняє такі виверження.
«Ця подія – втрачена ланка, завдяки якій ми зможемо побачити різноманітні аспекти різних типів вивержень в одному місці, – каже Емілі Мейсон, науковиця в Центрі космічних польотів імені Ґоддарда та авторка нової статті на цю тему, що була представлена 7-го червня. – Вона показує, що всі ці виверження мають спільний механізм утворення».
Три види вивержень, про які йдеться – корональні викиди маси (Coronal mass ejection, CME), джети та часткові виверження. І CME, і джети викидають енергію та масу в космос, але мають різний вид. Перші формують величезні бульбашки, що розширюються та змінюють форму під впливом магнітного поля зірки, а другі є вузькими колонами сонячної матерії. Часткові виверження, з іншого боку, починаються як викид маси з поверхні Сонця, але через нестачу енергії речовина згодом обвалюється назад на зірку.
Унікальне виверження відбувалося 12-го та 13-го березня 2016-го року та було помічене обсерваторіями NASA та ЄКА. Першим, що побачили вчені, було виверження маси на поверхні Сонця, що було завеликим для джета, але замалим для CME. Протягом півгодини на тому ж місці почався новий викид, що згодом впав назад на поверхню, ніби часткове виверження. Така комбінація трьох типів вивержень навела науковців на думку про те, що вони мають спільний механізм утворення.
Це відкриття дозволило дослідникам застосувати все, що відомо про джети, до корональних викидів. Також тепер відомо, що часткові виверження мають устрій, подібний до устрою двох інших типів сонячних вибухів, але вони стикаються з якимось енергетичним бар’єром невідомої природи, що не дозволяє їм покинути Сонце.
Джети, часткові виверження та особливо CME можуть бути небезпечними для людства. Корональні викиди випромінюють магнітні поля та хмари заряджених частинок у Сонячну систему, викликаючи космічну погоду – шторм з таких частинок, що може загрожувати астронавтам та космічним апаратам, а іноді – навіть енергомережам на Землі. Розуміння механізмів їх утворення допоможе нам передбачати ці події за декілька годин до того, як наша планета зазнає їх наслідків – достатній строк для того, щоб вжити захисних заходів.
Статтю авторства Емілі Мейсон було представлено на зустрічі Американської астрофізичної спільноти AAS 238 та схвалено до публікації в Astrophysical Journal Letters.
Джерело: NASA.