Як влаштований російський сегмент МКС?

Aleph Gamow

Статті

У світлі щоденних новин про якийсь черговий негаразд на російському сегменті МКС (РС МКС), я вирішив пояснити, як цей сегмент влаштований, яка його роль в забезпеченні роботи МКС і як вони дійшли до такого життя.

4825

Олексій Парновський

У світлі щоденних новин про якийсь черговий негаразд на російському сегменті МКС (РС МКС), я вирішив пояснити, як цей сегмент влаштований, яка його роль в забезпеченні роботи МКС і як вони дійшли до такого життя.

Конфігурація РС МКС

На малюнках наведені поточні конфігурації РС МКС і всієї станції (російський сегмент знаходиться у лівій верхній частині схеми).

У 1995 році, коли було ухвалено рішення про побудову МКС, NASA провела тендер на виготовлення центрального модуля, який мав забезпечувати енергопостачання, життєзабезпечення, зберігання пального і вантажів і таке інше. У тендері брали участь Lockheed Martin і Центр Хрунічева (колишнє КБ Челомея). Центр Хрунічева переміг зі своїм проектом, який був оснований на технології транспортного корабля постачання (ТКС), які застосовувалися для військових орбітальних станцій “Алмаз” починаючи з другої половини 1970-х років. На базі ТКС також були створені 4 модулі станції “Мир”, тому ця технологія вважалася достатньо відпрацьованою і надійною.

По аналогії з ТКС, модуль отримав назву “функціональний вантажний блок” (ФГБ), друга назва — “Заря”. Він побудований за кошти NASA і є власністю NASA. ФГБ має 3 стикувальні вузли:
– носовий, до якого пристикований адаптер, що з’єднує його з модулем Unity американського сегменту;
– надірний, до якого раніше стикувалися транспортні кораблі “Союз” та “Прогресс”, а зараз пристикований малогабаритний дослідницький модуль (МИМ-1) “Рассвет”, до якого вже стикуються “Союзи” та “Прогреси” (на практиці він використовується як ще одне сховище);
– кормовий, до якого пристикований службовий модуль (СМ) “Звезда”.

На початковому етапі побудови МКС “Заря” була центральним і основним модулем станції. Згодом, по мірі її розбудови, її функції передавалися іншим модулям, і станом на зараз вона служить лише сховищем вантажів і палива для російського сегменту. Панелі сонячних батарей ФГБ наразі згорнуті, а електроенергію РС МКС отримує зі службового модуля (СМ) “Звезда” та з американського сегменту.

Другим модулем РС МКС є службовий модуль “Звезда”. До нього перенесені системи життєзабезпечення, в ньому розташовані каюти космонавтів, побутові елементи і більшість обладнання. Через брак місця в ньому, довелося скоротити екіпаж РС МКС з 3 до 2 космонавтів. СМ має настільки високий рівень шуму, що космонавтам доводиться постійно носити беруші. СМ має 4 стикувальні вузли:
– кормовий, до якого стикуються транспортні кораблі “Союз” та “Прогресс”;
– три стикувальні вузли у перехідній камері (в якій наразі утворилася тріщина, через яку стається виток повітря):
– носовий, який з’єднаний з ФГБ;
– зенітний, до якого пристикований малогабаритний дослідницький модуль (МИМ-2) “Поиск”, до якого також стикуються “Союзи” і “Прогреси”;
– надірний, до якого пристикований стикувальний відсік-модуль “Пирс”, який може використовуватися як для стикування ще одного “Союзу” чи “Прогресу”, так і для виходів у відкритий космос у скафандрі “Орлан”.

Конструктивно модулі “Пирс” та “Поиск” ідентичні. Планується, що цього року модуль “Пирс” має бути відстикований і замінений модулем “Наука”.

Загалом РС МКС становить 13% за масою і 20% за внутрішнім об’ємом МКС. Його поточна конфігурація більш-менш відповідає базовій конфігурації планованої (та скасованої) радянської орбітальної станції “Мир-2”. У забезпеченні роботи американського сегменту він наразі не задіяний. Єдина важлива функція для підтримки станції в цілому залишилася у СМ “Звезда”: транспортні кораблі, пристикувані до її кормового шлюзу, використовуються для підтримання орбіти МКС.

Плани розвитку

На малюнках показана проектна конфігурація РС МКС на різних етапах модернізації:
1 — поточний,
2 — на кінець 2021 року,
3 — на кінець функціювання МКС,
4 — після завершення функціювання МКС як Національної орбітальної космічної станції.

Зміст цієї модернізації наступний: замість стикувального відсіку “Пирс” до надирного шлюзу СМ “Звезда” буде пристикований багатофункціональний лабораторний модуль (МЛМ-У) “Наука” (влітку цього року), потім до нього буде пристикований універсальний модуль (УМ) “Причал”, а до УМ — науково-енергетичний модуль (НЭМ).

В такому вигляді РС МКС проіснує до завершення функціювання МКС у 2024 році, потім ці нові модулі будуть відстиковані від СМ “Звезда”, до них додасться трансформований модуль (ТМ) і в такому вигляді воно стане Національною орбітальною космічною станцією. Але це все на папері, а в реальності все набагато цікавіше.

Повернемось у вже далекий 1995 рік. Центр Хрунічева отримав контракт від NASA на виробництво ФГБ “Заря”, але вирішив виготовити ще один ідентичний модуль ФГБ-2 на випадок проблем з ФГБ або невдалого виведення. Після того, як у 1998 році ФГБ був успішно виведений на орбіту, роботи по ФГБ-2 були зупинені на 70% готовності.

У 2004 році було ухвалене рішення використати доробок по ФГБ-2 для виготовлення багатоцільового лабораторного модуля (МЛМ). Наприкінці 2005 року було досягнуто угоду з ESA про розміщення на МЛМ європейської руки-маніпулятора. У 2010 році на РС МКС були доставлені запчастини до неї. Після численних затримок збирання МЛМ завершилося наприкінці 2012 року (початково запуск планувався на 2006-2007 роки).

У 2013 році в ході перевірок виявлено, що МЛМ зібраний з надзвичайно високим рівнем браку. Зокрема, протікали клапани паливної системи (це призвело до необхідності заміни більшості зовнішніх трубопроводів), а також у них виявили значне засмічення, яке трохи згодом знайшли і в паливних баках. Роботи по усуненню цих недоліків призвели до необхідності повного перезбирання модуля з заміною великої кількості деталей, після чого модуль отримав нове позначення МЛМ-У (удосконалений). Зокрема, в ході модернізації були додані зовнішні кріплення для різноманітного обладнання.

Оскільки баки для ФГБ-2 були спеціально спроектовані під цей корпус, замінити їх було нічим і їх розрізали і перезварюювали декілька разів. Крім того, на них була втрачена технічна документація, а завод “Серп и Молот”, на якому вони були виготовлені, вже припинив своє існування. Судячи з якості виготовлення баків, назву “Серп и Молот” слід сприймати як буквальний опис засобів виробництва. Ступінь відчаю був таким, що певний час відпрацьовувалась можливість заміни їх одноразовими баками від розгінного блоку “Фрегат” схожої форми і розмірів. Проблема полягає в тому, що російська космічна галузь втратила спроможність виготовлення таких складних виробів як багаторазові конформні сильфонні баки і взагалі деградувала до рівня зворотного карго-культу.

В результаті тривалих випробувань у 2019 році було вирішено, що баки можна використати один раз для виведення і стикування модуля. При цьому було також вирішено продовжити термін експлуатації рушійної установки. Таким чином, після стикування його баки, рушійна установка і паливна система будуть мертвою вагою, а для підтримання станції будуть використовуватися інші модулі. Станом на зараз МЛМ-У “Наука” проходить випробування на космодромі Байконур, сьогодні (текст був написаний автором 21.01.2021. – Ред. АЦ) виявили чергову порцію недоліків по електриці і конструкції. Залежно від їх серйозності, запуск планується в травні або липні цього року.

Модуль “Наука” матиме місце для розташування наукових приладів і каюту для третього члена екіпажу (дві розташовані у СМ), а також другий санвузол (перший теж у СМ). На зовнішній поверхні буде розташована європейська рука-маніпулятор ERA, покращена версія робота Фьодора і 5 універсальних робочих місць УРМ-Н, на кожному з яких можна закріпити до 3 приладів.

МЛМ-У має 2 шлюзи:
– зенітний, яким він буде пристикований до СМ, а також
– надірний, до якого кріпиться гермоадаптер з ще двома шлюзами:
– надірним, до якого стикуватиметься УМ “Причал”, і
– переднім, на якому розташовуватиметься шлюзова камера для виходу у відкритий космос.

УМ “Причал” буде виведений одразу після МЛМ-У і пристикований до його надірного шлюзу. Він являє собою сферу з 6 шлюзами:
– зенітний, який стикується до МЛМ-У,
– лівий, до якого буде пристикований НЭМ,
– правий, до якого може бути пристикований НЭМ-2 у разі виготовлення,
– передній, кормовий та надірний, до яких можуть стикуватися кораблі “Союз” та “Прогрес”, а також наукові модулі.

НЭМ буде виведений у 2022 році і пристикований до лівого шлюзу УМ. Він матиме масив сонячних батарей високої потужності, баки і рушійну установу, і здебільшого замінить собою СМ. НЭМ матиме лише один шлюз (правий), яким він буде пристикований до УМ. Внутрішній об’єм матиме модульну конструкцію, яку можна буде змінювати залежно від ситуації.

Передбачається, що після завершення підтримки МКС у 2024 році модулі МЛМ-У, УМ та НЭМ будуть відстикувані від СМ і стануть Національною орбітальною космічною станцією. Для збільшення внутрішнього об’єму до них буде додано надувний трансформований модуль і другий НЭМ. Цікаво, що ця конфігурація не передбачає наявності базового блоку станції (такого як СМ “Звезда”), таким чином перебування на ній, скоріше за все, буде не надто комфортним.

Про автора 
Олексій Парновський, старший науковий співробітник у Інституті космічних досліджень НАН України та ДКА України, провідний інженер у Головному центрі спеціального контролю. Спікер партії Демократична Сокира з питань науки.

Джерело

58 коментарів

Розгорнути всі

Будь ласка, у свій профіль, щоб коментувати пости, робити закладки та оцінювати інших користувачів. Це займає всього два кліки.

Січ 23, 2021 02:23

Маю сумнів, що в РФ вистачить фінансів на власну КС, хіба їм забашляють, це ж не лише вивести і скласти до купи, а ще й утримання. От в те, що Китай потягне власну, трохи більше віри.

Січ 23, 2021 08:09

Контент видалено за запитом автора

Січ 23, 2021 21:12

тайконавти ,хіба що,все переміряють,сфоткають і по максимуму заберуть з собою.Вони будуватимуть свою станцію,от у них,якраз,є і кошти і кадри і бажання,з чим в Роскосмосі туго

Січ 23, 2021 12:11

Гроші тут вже річ навіть не другорядна.
Бар’єром є технологічні можливості. Вже деградованого 4-го укладу
“…на них була втрачена технічна документація, а завод «Серп и Молот», на якому вони були виготовлені, вже припинив своє існування. Судячи з якості виготовлення баків, назву «Серп и Молот» слід сприймати як буквальний опис засобів виробництва…”

Січ 23, 2021 02:41

Интересная картинка получается:

  1. Звезда шумная и дырявая (первый кандидат на утилизацию);
  2. Заря – складское помещение (принадлежит НАСА);
    3-5, Пирс, Поиск, Рассвет – стыковочные модули (для российских КК).

Получается российский сегмент(1,3-5) “западу” не нужен. Единственная потенциальная проблема при отстыковке всего российского сегмента(1,3-5) – неизвестно возможно ли маневрировать и корректировать орбиту. Наверняка это осуществимо с минимальными добавлениями/модернизациями.

Січ 23, 2021 06:33

Как же это все отсоединить и увести в сторону в космосе, вы хоть представляете себе масштабы конструкции и проблемы? Все эти модули будут вместе до самого конца.

Січ 23, 2021 08:35

Вообще не вижу проблемы. Любой транспортник при наличии топлива за недельку неспешной работы справится. Ну а на деле эти модули Союзы и Протоны растащат и тормознут.

Січ 23, 2021 13:24

Да в чём проблема? Любого начального импульса будет достаточно, чтобы они медленно расползлись.

Січ 23, 2021 21:18

так само як стикували,на крайняк,Канадарм в поміч,акуратно розведе на безпечну дистанцію і відправить у вільний політ,ТАСС тоді може сказати про створення Рогозмосом власної орбітальної станції,трохи не функціональної,зате власної,на кілька десятків витків

Січ 23, 2021 06:39

Полностью поддерживаю!
Мало того, что содержание ОС, состоящей из далеко не новых блоков – это уже дело не экономное, так ещё и половина из них скоро полетит на утилизацию, так или иначе.

Идея нац. станции – достаточно глупая, без наличия новых средств выведения, проектов дальнейшего развития станции и какой-либо осмысленной цели, кроме великой: “Что бы было”.

А маневрирование обеспечит стыковка любого корабля и расчёт всего дела. Те же Драгоны или Старлайнеры. Ну или, к 2024 году, возможно, Дримчайзеры.
А, вообще, что-то мне кажется, что к 2024 году Техасская бочка скажет МКС: “Прощай”…
Ну, серьёзно, больший внутренний объём, встроенные все необходимые системы, возможность стыковки, огромный объём для научного оборудования, новые энергосистемы, а также возможность возврата всего этого дела на Землю, для того же ремонта или обновления.

Идея Шаттлов жива и, как показывает практика эксплуатация таких вот полумёртвых станций, была пророческой.

Так что, “потеря” Российского сегмента будет важна только нам, ибо это мы в скором времени лишимся станции, а вот остальным как-то по барабану.
Мало того, что МКС уже устаревает и в скорой перспективе появится многоразовая замена, с возможностью возврата на Землю, так ещё и развивается проект окололунной станции.

Січ 23, 2021 08:39

Контент видалено за запитом автора

Січ 24, 2021 08:55

В Звезде германские компьютеры управления станцией. Они, конечно, продублированы американскими в их сегменте, но сводить с орбиты резервирование столь важной системы такая себе идея…

http://www.esa.int/Science_Exploration/Human_and_Robotic_Exploration/International_Space_Station/DMS-R_ESA_s_Data_Management_System

http://www.esa.int/esapub/onstation/onstation17/os17_chapter6.pdf

Січ 24, 2021 19:37

Из статьи(переведено):
DMS-R был разработан ESA совместно с промышленной группой под руководством Astrium в Бремене, Германия. Прикладное программное обеспечение для бортовых компьютеров было разработано российским подрядчиком
Вопрос решаемый. У немцев можно заказать ещё один экземпляр, софт копируется. Дорого? Возможно, но это космос.

Січ 24, 2021 15:36

Так двигатели только на Звезде и Заре, насколько помню. И стыковочный узел с возможностью перекачки топлива – тоже. Поэтому придется либо корректировать пристыкованными кораблями, либо строить модуль с двигателями, попутно решая вопросы доставки топлива (доставлялось только ATV, снятым с эксплуатации).
Проблемы решаемые, но отнюдь не “минимальные”

Січ 24, 2021 19:47

Полностью согласен. Проблемы есть, но они решаемы. Необходимо обеспечить недостающую функциональность.
Я к тому что “американский/западный” сегмент теоретически сможет безболезненно отсоединиться и функционировать со сравнительно небольшими обновлениями/дополнениями, в отличии от российского, который в отрыве от остального МКС нежизнеспособен и бессмысленен.

Січ 23, 2021 07:49

Контент видалено за запитом автора

Січ 23, 2021 17:25

Він ще й книжку написав разом із батьком
https://starylev.com.ua/yak-vlashtovano-vsesvit-vstup-do-suchasnoyi-kosmologiyi

О, я читав. Класна книжка. Такий собі хард-наукпоп, на межі з підручником.

Січ 23, 2021 10:02

Не знал, что Заря принадлежит НАСА. Забавно. А эксплуатационные расходы на ком? Кто распоряжается надирным стыковочным узлом, к которому Рассвет присобачен?

Січ 24, 2021 02:42

Не знал, что Заря принадлежит НАСА
Да, США в период “перезагрузки отношений” поддались эйфории. решили, что Россия может стать цивилизованной страной и буквально “затащили” ее на МКС с потерями для себя. Большая ошибка.

Кві 18, 2021 20:24

Подскажите, пожалуйста, первоисточник. А то трудно с национал-патриотами говорить

Січ 23, 2021 12:07

А чому Парновський сам до АЦ не зайде?

Січ 23, 2021 12:49

Каже, часу не має

Січ 23, 2021 15:27

Яша ставить йому на вид та погрожує культпросвєткомісією з оргвисновками. Так можна і переказувати

Січ 24, 2021 01:44

Та яка там національна станція? Вже пора всюди розвішувати таблички “Обережно! Все на скотчі!”

Січ 24, 2021 02:44

Проблема полягає в тому, що російська космічна галузь втратила спроможність виготовлення таких складних виробів як багаторазові конформні сильфонні баки і взагалі деградувала до рівня зворотного карго-культу.//

Ну, конечно.Технология изготовления баков такая супер-пупер высокая, что не потянет Россия. Никак не потянет. Вот всю линейку ракет ( кроме сверхтяжа пока) или спутников может, а конформные баки –нет.
Логично, чо

Січ 24, 2021 02:53

Возможно, вы пропустили многолетнюю дискуссию на российских космофорумах

  • Почему “Наука” не летит?
  • Да там в баках грязь нашли.
Січ 24, 2021 03:01

Вы знаете, но я в курсе. И не грязь, а стружка. Причем после всех промываний находили ее в мизерных кол-вах. Настолько малых, что по оценке проектанта попадание ее в двигатель не могло привести к его поломке

Січ 31, 2021 13:10

Да, высокая. Бак для орбитальных аппаратов (да ещё и многоразовый, способный работать без предварительного толчка) это не тоже самое что в шестёрке стоит. Там, наверху, гравитации нет – одна ошибка и топливо из бака не достать (оно просто соберётся в не там где надо).
“Линейка ракет”? Не начинайте анекдоты рассказывать:
Союз – наследник баллистической Р7 (той самой, на которой первый спутник полетел);
Протон – УР-500, почти ровесник Союз;
Ангара – привет из 90-х, как и “Наука” до сих пор не доведена до ума.
Забери техническую документацию и это всё уже никто не соберёт.

Лют 11, 2021 19:23

Эта ” высокая технология” была в свое время разработана за 9 месяцев на МЗ ” Серп и Молот”:D
У вас какая-то каша в голове.Что, нет линейки?
Когда Ангара разработана была? Ответ в 90-ых– неверный. В начале 2000-ых, в основном. Тогда, и когда Союз-2 . Что, за 15 лет росс. космоотрасль так деградировала? И кто тогда сейчас делает Иртыш и Орла?

Січ 24, 2021 15:08

А где анонсируемый в дайджестах “онлайн-переводчик на странице”?

Січ 24, 2021 15:17

Над заголовком публикации кнопка G.

Січ 24, 2021 16:19

ни за что б не догадался. спасибо.

Січ 25, 2021 00:06

Навіщо нам та МКС і тим паче, як там вони його там будуть розвивати? Засоби виведення – власні, що з тим? Власна версія “Астра” чи “Електрон” невже то такі шалені витрати? 10-13тисяч кг на старті, з яких 8500-11500кг паливо, 1500кг високотехнологічного заліза. Приблизно, рахуючи по паливу, яка висококипляча, довго-збережувана та екофренлі екзотика 10$ *кг ~ 85-115k$ на запуск , з іншими видами забезпечення цілком можна вписатись у 1М$ per Launch – конкурувати з класичними expendable-LV 😉
Колись були чудові АУОС – Автоматичні Універсальні Орбітальні Станції, чому-б не повторити на новому витку технологій? Нема куди падати відпрацьованим етапам виведення? Вони можуть сідати на аеродром поруч з місцем старту. Для такої ракети, на якій відпрацювати концепцію. Її виробництво розмістити у місці старту
Замість цього КБЮ малює якусь дичину…