ThrustMe, стартап разрабатывающий ЭРД на йоде родом из Харькова

2171

В инновационной системе NPT30-I2 в качестве пропеллента используется йод, который можно хранить в твердом виде, что снижает стоимость и сложность по сравнению с газом в космическом двигателе.

Development and Testing of the NPT30-I2 Iodine Ion Thruster

Beam measurements
in the high thrust / low Isp configuration have confirmed predicted performances of 0.6 – 1 mN thrust and 700 – 1000s Isp. Future experiments will be focused on studies of a high specific impulse configuration with the Isp values above
1500 s,
as well as preparations for the pre-flight endurance testing.

Французский стартап ThrustMe запустил в космос первый в мире электроракетный двигатель на йоде

Двигатель был установлен на кубсате формата 12U частной китайской компании Spacety, который был запущен 6 ноября в 18:19 по Москве на ракете-носителе «Чанчжэн-6» с китайского космодрома Тайюань.

«Это исторический запуск, потому что это первый случай, когда йодный электроракетный двигатель будет испытан в космосе – сказала генеральный директор ThrustMe Ане Анесланд (Ane Aanesland).

Данный кубсат «Beihangkongshi-1» снабжён солнечными и электрическими батареями, а также радиатором «для поддержки полезных нагрузок с высоким энергопотреблением и рабочим циклом». На нём также установлен лазерный модуль связи и автономная система слежения за самолётами – сообщил изданию SpaceNews генеральный директор Spacety Джеймс Чжэн (James Zheng).

Кубсат предназначен для демонстрации ключевых технологий многолучевого и многоканального автоматического слежения, связи и управления воздушным движением – добавил Чжэн.

ThrustMe ранее уже испытывала в космосе двигатель на холодном газе, на базе своего хранилища для йода. 18 ноября 2019 года он проработал «пару десятков минут» – как было сказано в пресс-релизе. Тогда двигатель выводился на кубсате той же самой фирмы Spacety.

«В прошлом году мы протестировали ключевые технологии хранения, доставки и сублимации йода на спутнике Siaxoiang 1-08, в рамках испытания нашего йодного двигателя на холодном газе I2T5», – сказал главный инженер ThrustMe Дмитрий Рафальский (Dmytro Rafalskyi). «В этот раз мы будем испытывать все возможности нашей электродвигательной установки NPT30-I2 и проведём ряд орбитальных манёвров».

Вчерашний запуск спонсировался Европейским космическим агентством (ESA) по программе Передовых исследований в сфере конкурентоспособности и роста телекоммуникационных систем (ARTES) и стал первым контрактом от ESA для фирмы ThrustMe.

Главными преимуществами электроракетного двигателя на йоде является дешевизна рабочего тела и более простая система его хранения и подачи, по сравнению с чаще всего применяемым для этой цели ксеноном.

Кроме Европы йодный двигатель также разрабатывают в США и России. Однако изначально планировавшийся NASA на середину 2018 года, запуск спутника iSAT с его образцом был отложен на неопределённый срок до отработки необходимых технологий. РКК «Энергия» планирует испытать двигатель такого типа на МКС и грузовом корабле «Прогресс» в 2022 году, в ходе эксперимента «Островский».

Spacety launches satellite to test ThrustMe iodine electric propulsion and constellation technologies

Dmytro Rafalskyi, ThrustMe chief technology officer, is holding NPT30, the firm’s modular electric propulsion system based on gridded ion thruster technology. ThrustMe CEO Ane Aanesland is holding I2T5, the firm’s new cold gas thruster. Credit: ThrustMe

Співпраця Станіслава Дудіна з колективом ThrustMe

Провідний науковий співробітник кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій ФТФ Станіслав Дудін багато років співпрацює з інтернаціональним колективом науковців, який базується недалеко від Парижу, у галузі створення новітніх плазмових двигунів для штучних супутників Землі та міжпланетних апаратів.

Робота починалась на ФТФ протягом підготовки дисертації аспіранта Дмитра Рафальського, у якого С. Дудін був науковим керівником. Роботу було присвячено вивченню фізичних процесів, що протікають при формуванні комбінованих іон-електронних потоків в унікальному плазмовому джерелі (доречі, так само розробленому на ФТФ). Результати було опубліковано у провідних світових наукових виданнях, і вони не залишились непоміченими – саме з цього почалась співпраця з французькими колегами. 2011 року Дмитро Рафальський захистив кандидатську дисертацію, а 2012 року здобув престижний грант від Європейської Комісії у межах 7 Рамкової Програми “MarieCurieInternationalIncomingFellowships”, що дало можливість продовжити рух у цьому напрямку. Робота продовжувалась у Лабораторії Фізики Плазми, що розташована в одному з найпрестижніших навчальних закладів Франції – Еколь Полiтехнiк. Результатом досліджень стала розробка наукових основ принципово нового типу електрореактивних двигунів, у подальшому було отримано патент на цей тип двигуна.

Наступний етап розпочався з бажання втілити наукові розробки у сучасні пристрої, здатні конкурувати на світовому ринку. Дмитро Рафальський разом із Ане Аанесланд стали співзасновниками інноваційного стартапу – компанії ThrustMe, яка зараз переживає етап бурного розвитку. Jean-JacquesDordain, колишній президент Європейської космічної агенції охарактеризував ThrustMeяк “один із найбільш інноваційних і перспективних стартапів у Європі”.

Станіслав Дудін так розповідає про співпрацю з колективом ThrustMe: “Ця діяльність є цікавою тим, що все відбувається, як це не банально звучить, “на передньому краї науки і техніки”. Є таке відчуття, як у спортсмена, що біжить у групі лідерів… Може, хтось і є попереду, але недалеко, і розумієш, що стати чемпіоном досить реально… Усе залишить тільки від тебе. Робота виконується у молодому інтернаціональному колективі, дає можливість подорожувати світом, відвідувати наукові конференції, виставки, спілкуватись із провідними фахівцями. Особливо хочу відзначити, що у співпраці з колегами, які дістали освіту в різних університетах та мають досвід роботи у провідних світових осередках високих технологій, постійно проявляється особливість фізтехівців. На відміну від інших членів команди, кожний з яких є прекрасним фахівцем у своїй справі, але не може вийти за її межі (“мене цьому не навчали”), фізтехівці традиційно є універсалами, їх не лякають жодні проблеми, підхід завжди один: “Щось не знаю, чи не вмію – то завтра навчуся”. Завдяки цьому саме Дмитро Рафальський став ідеологом та технічним директором фірми, а я беру участь у якості наукового консультанта. Приємно констатувати той факт, що основні “мізки” проекту – родом з Фізтеху”.

43 комментариев

Развернуть все

Пожалуйста, в свой профиль, чтобы комментировать сообщения, делать закладки и оценивать других пользователей. Для создания профиля или входа в систему требуется два клика.

Гру 13, 2020 11:49

“один із найбільш інноваційних і перспективних стартапів у Європі”, і ходить до китайців. Дивно. Якийсь наївняк без натяків на інстинкт самозбереження

Гру 13, 2020 12:33

Какая разница? Они смотрят, где дешевле.

Гру 13, 2020 12:36

ггг
какаяразніца.
Таки дійсно, це добрий лакмус

Гру 13, 2020 16:18

Классно быдобы увидеть характеристики йодного двигателя. Если они есть конечно.

Гру 13, 2020 16:37

Кликните по ссылке NPT30-I2 в тексте статьи. Там страница с описанием двигателя и можно скачать datasheet

Гру 13, 2020 16:45

И вот еще можно скачать pdf
Development and Testing of the NPT30-I2 Iodine Ion
Thruster
http://electricrocket.org/2019/811.pdf

Гру 13, 2020 17:33

более простая система его хранения и подачи, по сравнению с чаще всего применяемым для этой цели ксенономЕсли бы она была более простая, то все бы её уже давно использовали… Сложно представить себе что-то проще баллона с клапаном – системы подачи ксенона. А вот как подавать иод – это задача непростая. Его нужно нагревать чтобы он сублимировался. И это кажется простой задачей. Но проста она лишь на Земле, где весь иод всегда лежит на дне бака, просто грей это дно. В космосе же как только испарится та часть куска иода, что контактирует со стенкой бака, всё оставшееся будет парить в невесомости, никак стенок не касаясь. Конечно, через инфракрасное излучение иод всё равно будет потихоньку нагреваться, но скорость его испарения будет при этом зависеть от массы факторов, а потому сложно сделать надёжную систему подачи строго необходимого количества иода.
Если ребятам это удалось, то они однозначно молодцы. Но тогда так и надо писать: “решена сложная проблема обеспечения подачи иода из бака в двигатель”, а не что “более простая система его хранения и подачи”.

И, кстати, не стоит забывать, что есть и чисто украинские разработчики плазменных двигателей:
http://lajp.org.ua
Эта контора создала и запустила в 2015-м году в космос плазменную двигательную установку:
http://lajp.org.ua/products/electric-propulsion-systems
Она была установлена на борту сингапурского спутника:
https://en.wikipedia.org/wiki/TeLEOS-1

Гру 13, 2020 17:52

Спасибо за профессиональный комментарий. Судя по тому, что это уже второе испытание в космосе – наверно решили.

Гру 13, 2020 18:07

Было бы очень неплохо. Потребность в таких системах сейчас сильно нарастает.

Гру 13, 2020 17:58

https://www.thrustme.fr/iodine-propellant

Why is iodine such a game changer?
It is a solid at room temperature and sublimates directly to gas at moderate temperatures. This means that it can be used in applications where normally pressurized gases are needed.

Below are some of the advantages of iodine over xenon and other propellants:

Iodine is stored as a solid, unlike xenon which is stored under pressure. Therefore, no sloshing, no explosion risk, no cumbersome launch qualifications and no intervention needed at the launch pad.
It is the least reactive of the halogens, thus it is not a metal and will not deposit on conductive surfaces (as the first electric propulsion systems did when they were propelled with cesium).
Iodine cost 10 to 100 times less than xenon – just to buy the same amount

With all these advantages, why did it then take so long for the industry to succeed?

Replacing a gaseous intert propellant with a solid propellant is not straight forward. It is not enough to replace the xenon tank with an iodine one. The whole system needs to be rethought.

Despite being the least reactive of all halogens, it is reactive to some materials.

In order for us to develop both the cold gas and electric thruster we spend a huge amount of our R&D efforts into material science and chemistry. We mapped more than 20 space materials and looked at how they react with iodine.

We thought outside the box and got rid of tubing and valves.

Гру 13, 2020 21:02

Бачу як мінімум 2 варіанта рішення “йодної” проблеми.

  1. 1. Поршнева конструкція баку, за якої газова фаза притискає поршнем/мембраною ще тверду фазу
  2. 2. “Гравітаційний стакан” — бак довільної форми, в якому утримання твердого масиву в купі і поруч з ТЕНами здійснюється за рахунок тої невеличкої гравітації, що виникатиме під час роботи двигуна
Гру 14, 2020 21:18

Або ж інфракрасні направлені нагрівачі й спосіб всасування утвореного газу…

Гру 13, 2020 18:04

Контент видалено за запитом автора

Гру 13, 2020 20:30

там 2/3 програми закриті у КНР… Отака миролюбива країна

Гру 13, 2020 20:55

Контент видалено за запитом автора

Гру 13, 2020 21:51

Ужас какой-то.Йод-галоген.Как все галогены – сильный окислитель и очень токсичен.Ближайший сосед по таблице галоген хлор.Отравляя верхние слои атмосферы двигаем науку?

Гру 13, 2020 22:02

Иодированную соль в магазинах, видать, продают чтобы убивать население 🙂
Иод – это важнейший элемент для нормальной жизнедеятельности организма. И не только человека, но и вообще любого организма.
Разумеется, что его избыток вреден. Ну так и вода убить может, если 10 литров за раз выпить…

И да, иод и хлор совсем не соседи в таблице.

Гру 17, 2020 05:42

1.VII група головної підгрупи. періодичної системи елементів: Флуор (F), Хлор (Cl), Бром (Br), Йод (I), Астат (At) і Теннессін (Ts).(википедия и неорганическая химия за 8 класс)
А как вы понимаете выражение “соседи по периодической системе?”
2.Речь идет о значительніх количествах йода,а не примесях в поваренной соли.