Вход в атмосферу

ODRON

Відео
981

Любой аппарат, будь то пилотируемый космический корабль или боеголовка межконтинентальной баллистической ракеты, вынужден совершать торможение с орбитальной скорости во время возвращения на Землю. Для этого нужна была бы куча топлива, если бы не один бонус, который дан нам вместе с планетой – земная атмосфера. Она помогает входящему в неё аппарату замедлиться до приемлемых скоростей. Но не всё так просто. Взамен она нагревает корабль до невероятных температур, сравнимых с температурой поверхности Солнца! О том, как соблюсти баланс и при этом не сгореть в атмосфере или не улететь в дальний космос, и пойдет речь в серии данных видеороликов. В первых трех звук немного хромает, но информативности это ничуть не мешает. Приятного просмотра!

https://www.youtube.com/watch?v=JmnHkZJkUPs (часть 4)

24 коментарів

Розгорнути всі

Будь ласка, у свій профіль, щоб коментувати пости, робити закладки та оцінювати інших користувачів. Це займає всього два кліки.

Тра 11, 2020 16:49

Подкидываю идею: переозвучить “хромающие” по звуку видео и объединить результат в один более продолжительный ролик 😉

Тра 11, 2020 17:03

Хорошая идея! Как раз будет возможность подправить некоторые неточности и собрать интересный длинный ролик)

Тра 11, 2020 21:29

Очень подробно, спасибо. В общих чертах всегда понимал что и как работает насчет нагрева и атмосферы, но из роликов узнал много новых деталей. Спасибо за пост!

Тра 11, 2020 23:51

А от уявімо собі такий собі планер. Змінної аеродинамічної конфігурації. Який постійно балансує між крутим спуском і різким відскоком. Мотає виток за витком, поступово скидаючи швидкість і зайве тепло. Щоби десь ближче до стратосфери йшов уже на кількох Махах, А в тропо, входив би вже на дозвуку. Чому так не ходять?

Тра 12, 2020 09:56

Повітря поганий термопровідник, це швидше термоізолятор. Важко буде позбутися так швидко зайвого тепла. А в цілому мабуть вже підрахували що так ефективніше і простіше. Коли літали шатли, на мою думку, не один інженер думав над вашою ідеєю

Тра 12, 2020 11:40

То справедливо, щодо теплопровідності повітря. Але за “планерного” входу, головною є не теплопровідність повітря, а його здатність м’яко і безперервно відбирати механічну енергію від планера, “забираючи” при цьому надлишок тепла. Бо кожна молекула при співударінні з планером не лише гальмує його, але й сама набуває швидкості, по суті стає гарячішою і відлітає від апарата, забираючи із собою частину енергії, перетвореної на тепло. Гадаю, завжди можна розрахувати таку траєкторію, за якої перенавантаження становитимуть малі долі від G, а “невідібраний” повітрям розігрів корпусу компенсуватиметься інфрачервоним перевипромінюванням в простір. Аеродинаміка шаттла незмінна і є компромісом, “заточеним” на умови безпечної посадки на полосу. А якщо наш планер матиме крила змінної форми та площі?