Momentum Limited Orion Starship

6334

Проект Оріон – за часів ядерної романтики 60-х років, коли на повному серйозі розглядалися проекти атомних автомобілів, літаків і пральних машин, абсолютно логічно народився проект міжзоряного корабля. Тоді вважалося, що через 20 років людство підкорить Марс, а при гідному фінансуванні можна замахнутися і на політ до найближчих зірок.

Суть концепції Проект “Momentum Limited Orion Starship” полягала в наступному: корабель забезпечується потужною плитою, яка встановлюється за кормою. Ядерні бомби невеликої потужності повинні були рівномірно викидатися в напрямку, протилежному польоту корабля і підриватися на порівняно малій дистанції (до 100 м). Відбивна плита брала на себе імпульс і передавала його кораблеві через систему амортизаторів (або без них, для безпілотних версій). Від пошкодження світловим спалахом, потоками гамма-випромінювання і високотемпературної плазми, які відбивала плита, вона мала бути захищена покриттям з графітової смазки, яке заново розпорошувалося б після кожного підриву. Розрахунковий діаметр плити для корабля становив всього 100 метрів. Максимальна маса визначалася як 400 тисяч тонн, з яких 300 тисяч тонн припадали на мегатонні заряди. Підриваючи за кормою по мегатонному заряду кожні 3 секунди, корабель міг розігнатися відносно швидко. За розрахунками Фрімена Дайсона – американського фізика теоретика, одного із засновників квантової фізики, при середньому прискоренні в 1g (9,8 м/с²), Корабель міг би розігнатися до швидкості 10000 км/с (3,3% швидкості світла) за десять днів і подолати відстань до Альфи Центавра всього за 130 років. Пізніші дослідження показують, що корабель, який використовує термоядерний імпульсний привід, міг би потенційно розігнатися до 8% швидкості світла (24000 км/с). За проектом “Оріон” проводилися не тільки розрахунки, але і натурні випробування. Це були повітряні випробування моделей, рухомих хімічними вибуховими речовинами. Моделі називали “put-puts”, або “hot rods”. Кілька моделей було зруйновано, але один 100-метровий політ в листопаді 1959 був успішний і показав, що імпульсний політ міг бути стійким. Модель приземлилась на парашуті неушкодженою і знаходиться в колекції Смітсонівського національного музею авіації та космосу.

Проект “Оріон” було закрито в 1965 році.

Ядерні “вибухольоти”, які розроблялися за програмою “Оріон”, на даний час є єдиним типом міжзоряного корабля, який міг би бути створений на основі наявних технологій і принести наукові результати у відносно недалекому майбутньому. Ніякі інші технологічно можливі на даному етапі типи двигунів для космічних апаратів не забезпечують прийнятного часу для отримання результатів (час польоту до найближчих зірок буде обчислюватися десятками тисяч років). Найбільш перспективний, з точки зору наукової теорії, космічний корабель для міжзоряних перельотів – так званий “фотонний зореліт”, в якому в якості джерела енергії використовується анігіляція матерії і антиматерії, має ряд наукових і технічних проблем (отримання і зберігання істотної кількості антиматерії і доставка його до двигуна, охолодження дзеркала та інше), до вирішення яких людство на нинішньому етапі розвитку науки і технології навіть не в змозі підступитися.


Джерело – https://www.facebook.com/groups/spaceandastronomy/permalink/2854295651276500/

Переклад — Олекса Логойда

35 коментарів

Розгорнути всі

Будь ласка, у свій профіль, щоб коментувати пости, робити закладки та оцінювати інших користувачів. Це займає всього два кліки.

Лют 13, 2020 19:51

А где русский-то в списке для выбора языка?

Лют 13, 2020 20:15

Сейчас поищу сию функцию, спасибо.

Лют 13, 2020 20:29

Это старинный глюк, который до сих пор не побеждён. Выберите сначала любой доступный язык, после этого в выпадающей вкладке языков появится русский.

Лют 13, 2020 22:50

Простите, автоматическое определение языка опять барахлит. Я постараюсь исправить в ближайшее время, но обещать не могу. Обычно как только я замечаю публикацию, где язык не определился автоматически, добавляю язык вручную.

Лют 14, 2020 10:03

Спасибо, это моя первая публиккция, буду внимателен.
А движок ВордПрессовский?

Лют 13, 2020 20:12

Але ж це неефективне використання енергії. Якщо вибух відбувається на відстані 100 метрів від плити 100-метрового діаметру, утилізується лише кілька відсотків потужності

Лют 14, 2020 01:09

Там планувалось використовувати заряд направленої дії

Лют 14, 2020 07:51

Якось слабко уявляю собі кумулятивну ядерну бомбу. З ТНТ все ясно. Геометрія, фронт горіння/детонаціі…
А от як бути зі шматком плутонію, який має бути близьким до сфери, не до стаканчика. І в якому реакція йде одночасно у всій надкритичній масі?

Лют 13, 2020 20:17

Настільки мало статей такої тематики на рідній мові, що ця як бальзам на душу ))) Читаю і отримую естетичне задоволення. Олекса, дякую за класний переклад.

Лют 14, 2020 01:11

Підримую! %

Лют 14, 2020 10:04

Дякую за добрі слова! Будуть ще переклади статей.

Лют 17, 2020 22:38

підтримую на всі 100%

Лют 13, 2020 20:44

На канале Space Room неделю назад вышло видео о двигателях, где упоминался и этот проект. https://youtu.be/lRHaVM9B5M8

Лют 13, 2020 22:51

Дякуємо за цікавий матеріял! Опублікуємо його в Фейсбуці.

Лют 14, 2020 00:10

За розрахунками Фрімена Дайсона — американського фізика теоретика, одного із засновників квантової фізики…Кстати, для участников АC Фримен Дайсон может быть ближе через знаменитую концепцию Сферы Дайсона – сферической оболочки вокруг звезды, выстроенной высокоразвитой цивилизацией для полного поглощения энергии этой звезды. Хотя я, лично, в существование подобных сфер не верю – цивилизация, способная выстроить сооружение размером с орбиту планеты, наверняка способна найти более эффективные источники энергии.

Лют 14, 2020 01:26

Более эффективный источник энергии – только сверхмассивная чёрная дыра вместе с её аккреционным диском. Вот её бы окружить Сферой Дайсона – было бы знатно. А, может, поэтому мы их и не видим? 😀

Лют 14, 2020 07:50

Есть еще сверхновые. Может, поэтому они так быстро гаснут? Да и, к тому же, из нейтронных звезд получаются отличные галактические маяки.

Лют 14, 2020 10:42

Андрій, наскільки мені відомо, чорні діри випромінюють для нас лише в рентгені. Зараз людство вміє якось трансформувати енергію з рентгенівського випромінювання у скажімо те що відправляє до нас Сонце?

Лют 16, 2020 19:15

Интересная тема. И да, спасибо за украинский язык. Вообще, на русском языке присутствует огромное количество научпопа. А на украинском до обидного мало. В Украине вообще остались еще ученные?
Я слышал о проекте, в котором рабочим телом была вода испаряемая в ядерном реакторе. Видимо больших скоростей достичь таким образом не удастся. Но для межпланетных полетов такой двигатель вполне подошел бы. Было бы интересно почитать по этой теме.

Лют 16, 2020 21:52

Но для межпланетных полетов такой двигатель вполне подошел быЛучше уж ионник тогда использовать ИМХО.

Лют 16, 2020 22:07

У ионника тяга очень маленькая. VASIMR, разве что.

Лют 24, 2020 11:40

Насправді антиматерія – погане паливо. Бо 50% енергії від анігіляції втрачається через випромінювання нейтрино, а інша половина – гамма промені, які не так просто використати для корисної роботи в умовах космольоту. Так що, ядерна та термоядерна енергія найкраще підходить для освоєння дального космосу. Тільки проблеми охолодження, безпеки та ефективності треба вирішити.