Український космос обирає вірний курс

2435

Займати і витоптувати під себе ринкові ніши, в яких вмієш і можеш щось добре робити. Кооперуватися з “приватниками” G7 — це єдиний вірний напрямок розвитку для нашої космічної галузі. Я глибоко в цьому переконаний .

Поки ми спостерігаємо за гонитвою грандів космічної експансії, цікаві речі відбуваються на більш скромних за амбіціями, але не менш важливих майданчиках світової космоіндустрії. Більше сотні компаній заявляють про свої космічні плани. І кожна з них шукає свою нішу, або “фічу”, яка б позитивно вирізнила її серед десятків інших гравців. Цій темі присвячено багато публікацій на Alpha Centauri — погортайте стрічку.

Українська космоіндустрія, що створювалася як елемент обслуговування військово-космічних забаганок радянської імперії, закономірним чином прийшла в занепад з розвалом імперії. Багато років вона животіла через те, що царина космосу лишалася абсолютною вотчиною державної бюрократії.

Та ось сталося диво і св.Маск(Аве!) показав світу, що космічна індустрія, це саме індустрія. Бізнес, бізнес і ще раз бізнес.

Намагаються не залишитися на узбіччі космічних перегонів і наші “космачі”. Наведу лише парочку прикладів з жовтня, що минув.

Одразу декілька проектів космічної спрямованості активно розвиваються в кооперації з Пентагоном і компаніями з США та Канади

На початку жовтня поточного року Військово-повітряні сили США вибрали українсько-американську компанію Firefly Aerospace для спецмісій на орбіту Землі, компанія потрапила до програми Orbital Services Program-4.

Військово-повітряні сили США вибрали вісім компаній в рамках програми Orbital Services Program-4 (OSP-4), серед яких американо-українська Firefly Aerospace, повідомляє SpaceNews.

Програма OSP-4 розрахована на невеликі і середні корисні навантаження вагою понад 180 кг. Компанії, які були обрані постачальниками, повинні доставити ці корисні навантаження на орбіту протягом 12-24 місяців після отримання замовлення.

Firefly Aerospace і Південмаш

21 жовтня, аерокосмічна компанія Firefly Aerospace, яка співпрацює з NASA і ВПС США, зробила замовлення Південмашу на серійне виробництво ракетних деталей, серед яких 100 камер згоряння, 500 штук агрегатів автоматики і 40 турбонасосів.

За попередніми даними, з урахуванням обсягів, фахівці Південмашу оцінюють угоду в $15 млн., — повідомляє Віктор Таран на своїй сторінці Facebook і наводить фотокопії листа з відповідним запитом.

В той же час, завершується тестування верхнього ступеню Циклон-4М

Канадська компанія Maritime Launch готується до виводу на стартовий майданчик у Новій Шотландії (Канада) ракетоносія середнього класу «Циклон-4М». Днями компанія оголосила, що «повністю інтегрований» другий ступінь «Циклону-4М» пройшов випробування на витривалість у Дніпрі. Протягом двох випробувань двигун верхнього ступеня ракети працював понад 800 секунд.

Cyclone 4M full upper stage propulsion system in preparation for acceptance hot fire test. Credit: Maritime Launch Services.

Українська ракета «Циклон-4М» поєднує перший ступінь з рідким паливом і верхній твердопаливний ступінь. Компанія каже, що розробка першого ступеню триває, перший запуск ракети з космодрому в Кансо, Нова Шотландія, очікується в 2021 році. Ракета матиме вантажопідйомність близько 5 тонн на низьку навколоземну орбіту. Вартість запусків, швидше за все, починатиметься з 45 мільйонів доларів США.

12 комментариев

Развернуть все

Пожалуйста, в свой профиль, чтобы комментировать сообщения, делать закладки и оценивать других пользователей. Для создания профиля или входа в систему требуется два клика.

Лис 01, 2019 11:24

Цікаво, якось можна регулювати “шпалерами” матеріалу? Бо ось той фрагмент листа зовсім не планувався бути використаним саме для графічної шапки

Лис 01, 2019 11:36

Да, раз дома не нужна индустрия, то хотя бы в сотрудничестве с другими странами может что-то получится. На Канаду есть больше надежд. В США и так хватает своих мощностей, а у Канады нет своего Маска. К тому же, на сколько я помню, после России самая большая украинская диаспора. То есть, грубо говоря, это 2-й дом для украинцев, где таки не всё так печально может быть. Посмотрим, плохо то, что Канада уж очень далеко на севере, космодром находится не в самых лучших стартовых условиях.

Лис 01, 2019 11:50

Полярні орбіти, то окрема пісня.
А от щодо “потрібна” індустрія, чи ні — то це якраз бюрократичний погляд на явище. І це те, що до нас поприлипало ще в есесесері. Типово совковий кут споглядання. Насправді, індустрія виникає і приживається лише там, де знаходить для себе сприятливі бізнес-умови. А “госплановські” манци штибу “І на Марсє будут яблоні цвєсті” чи “Догонім і пєрєгонім!” гарантовано глуха гілка розвитку.
Наш, 4-й техуклад, лишає небагато простору для широкої конкуренції з цивілізацією, що вже успішно витоптує 6-й (США). Чи з тими, що впевнено мають 5-й (решта з G7). Тож єдина реалія, що лишається нашим “космачам” — намагатись зайняти такі ніші, в яких наш 4-й може робити щось корисне для бізнес-локомотивів 5-го та 6-го. Будь-які інші прожекти лишатимуться саме прожектами. Зручними для розпилювання держчиновниками і абсолютно нежиттєздатними

Лис 02, 2019 17:01

На Канаду конечно большая надежда, но с нашими профильными старперами… Которые навсегда застряли в совке и не мыслят иначе чем 5-летними планами. Вряд-ли что будет вообще.
ИМХО надо создавать некоммерческую,не прибыльную организацию.
Именно для теоретических и первоначальных практических изысканий.
По типу МосГИРД. Современный пример – Датчане “Копенгаген Суборбиталс”
А уже практические аспекты ставить на коммерческие рельсы, когда будет что ставить.
Как примеру спутник КПИ обошелся в 100-200К$, половина затрат это запуск попуткой.

Если будет комьюнити, допустим из 1-10тысяч мемберов, донейтами по 10-100$ за пару месяцев собираются необходимые финансы.

Лис 02, 2019 17:15

Ну, АЦ может стать такой площадкой. В теории могут что-то организовать. Аудитории хватает, как по мне.

Лис 01, 2019 23:01

Цікаво дізнатися хочаб якісь подробиці щодо двигуна першого ступеня “Циклон-4М” . Це ж головна інтрига.

Лис 01, 2019 23:32

я не розкопував подробиці. ВІдправною точкою до есе було це зведення https://arstechnica.com/science/2019/10/rocket-report-would-you-buy-virgin-galactic-stock-rocket-lab-goes-lunar/

Лис 02, 2019 00:28

Це совковий менеджмент… з усього робить таємницю, кабі чого не вийшло.
На НК чи де про мелькало, що можуть підійти камери згоряння від Циклонівських двигунів під АТ+НДМГ, які знайшлися у запасах. З доробками звісно – прохідних отворів форсунок тощо.
Но воно все патентовано Энергомашем…тому такі таємниця.

Лис 02, 2019 00:18

“-«Циклон-4М» поєднує перший ступінь з рідким паливом і верхній твердопаливний ступінь.”
8(… навіть ТАК? З яких пір АТ+НДМГ стали твердим паливом, а РД-861К став косити під РДТТ

Лис 02, 2019 00:34

Де вони НДМГ візьмуть? Технології його добування з нормальним виходом є у КЦП, воно там шкідливе… Але хто там на росії про ту екологію дбає.
У Американців був Аєрозин-50 суміш 50/50 ММГ/НДМГ, після програми “Джеммині” вояки з радістю його здихалися.

Лис 02, 2019 00:38

Не знаю, чесне слово не маю відповідей. Не відстежував цю тематику по Ц-4

Лют 15, 2020 19:04

Дякую за статтю. Окрім відео, тепер буду читати і сайт. Що стосується Канадської компанії Maritime Launch, літом 2019 я спробував проїхати до космодрому в Кансо, Нова Шотландія. Недоїхав – вперся в шлакбаум. Хоч і не було ніякої охорони, але були знаки про приховані камери. Не хотілось перевіряти їх наявність. Так от, що я хочу сказати – туди ще не було нормальної дороги. Сподіваюсь що цього 2020 року вони щось побудують, але є велика верогідність що доставку всього обладнання будуть проводити морем – там на дорогах дуже круті повороти і підйоми. Дуже хочу побачити старт української ракети з канадської землі. Сподіваюсь, що зможу побачити це вживу.