Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) готуються до своєї наступної міжпланетної місії, запуск якої заплановано на березень 2028 року. Невеликий посадковий модуль, розроблений і побудований Інститутом технологічних інновацій країни, досліджуватиме сім астероїдів головного поясу. Він працюватиме у складі основного космічного апарата MBR Explorer, створеного Космічним агентством ОАЕ.
Подорож триватиме близько восьми років. MBR Explorer подолає приблизно 5 мільярдів кілометрів, використовуючи гравітаційні маневри біля Венери, Землі та Марса. По дорозі він пролетить повз шість астероїдів: Вестервальд, Химера, Рококс, Ґаф, Оуша та Моза. Після цього апарат попрямує до кінцевої мети — астероїда Юстиція, де проведе близько семи місяців на орбіті висотою 250 кілометрів.
Юстиція цікава вченим насамперед своїм незвичайним червонуватим кольором. Її спектр більше нагадує об’єкти поясу Койпера за орбітою Нептуна, ніж об’єкти Головного поясу. Це може вказувати на те, що астероїд сформувався в холодних зовнішніх областях Сонячної системи, а потім перемістився ближче до Сонця. На його поверхні можуть зберігатися складні органічні сполуки та матеріали, пов’язані з водою. Дослідження Юстиції може пролити світло на розуміння того, як розподілялися вода та органічні речовини під час формування планет.
Посадковий модуль працюватиме автономно, без постійного керування з Землі. Бортове програмне забезпечення зможе самостійно визначати, коли робити знімки, які зображення зберігати, а які передавати дослідникам. Для зйомки передбачено дві камери — ширококутну та вузькокутну. Апарат отримуватиме зображення не тільки біля кінцевої мети, а й під час перельоту, передаючи дані приблизно раз на шість місяців.
Фінал місії передбачає відокремлення модуля від MBR Explorer і поступовий спуск до астероїда. Однак м’якої посадки не буде — без можливості гальмування зонд вріжеться в Юстицію. Очікується, що на швидкості від 15 до 27 метрів за секунду він залишить невеликий кратер, можливо, відкривши підповерхневий матеріал. Його не вдасться сфотографувати з орбіти, тому останні знімки зонда під час удару будуть найціннішими. А якщо ж модуль несподівано вціліє, його батарей вистачить на роботу від 20 до 50 хвилин, що дасть можливість передати на Землю більше фотографій поверхні.
Зараз посадковий зонд уже готовий і чекає на відправку до Колорадо, де його зберуть разом з основним апаратом. Однак у місії є жорсткі часові рамки — запуск має відбутися під час невеликого тритижневого вікна, яке розпочнеться в березні 2028 року. Наступна можливість випаде не раніше, ніж через 100 років.