За допомогою даних космічного телескопа Hubble астрономам вдалося дослідити найбільший із коли-небудь спостережених протопланетних дисків. Об’єкт, відомий як IRAS 23077+6707, розташований приблизно за тисячу світлових років від Землі й охоплює простір близько 644 мільярдів кілометрів у діаметрі – приблизно в сорок разів більший ніж Сонячна система. Робота науковців була опублікована у виданні The Astrophysical Journal.
Уперше систему виявили в 1993 році інфрачервоною космічною обсерваторією IRAS, а в 2014-му за спостереженнями іншого телескопа AKARI її класифікували як молодий зоряний обʼєкт. Протопланетний диск навколо відкрили в 2016 році за даними телескопа Pan-STARRS. Системі дали жартівливу назву “Dracula’s Chivito” – «Чивіто Дракули» – на честь походження першовідкривачів, один із яких виріс у Трансильванії, а інша – родом з Уругваю, де чивіто є національною стравою.
Знімок отримано за допомогою камери WFC3 у видимому світлі. Диск демонструє хаотичну й асиметричну структуру – ниткоподібні виступи лише з одного боку, нерівномірні шари пилу та газу, а також різкі контрасти між яскравими та затемненими ділянками. Ці особливості свідчать про активні внутрішні процеси та взаємодію з навколишнім середовищем, які можуть впливати на формування планет. На думку вчених, усередині диска розташована або гаряча масивна зоря, або подвійне світило.
Науковці зазначають, що «Чивіто Дракули» може бути схожий на збільшену версію молодої Сонячної системи. За оцінкою, маса диска становить від 10 до 30 мас Юпітера, чого достатньо для утворення кількох масивних планет типу газових гігантів. Такі об’єкти дозволяють зазирнути в минуле до моментів, коли Сонячна система лише починала зароджуватися, і зрозуміти, як турбулентні потоки газу впливають на розподіл речовини в диску.
Раніше подібні структури вже були помічені в інших дисках не тільки за допомогою Hubble, але й телескопа ім. Джеймса Вебба. Проте «Чивіто Дракули» надає можливість дослідження у винятковій перспективі та деталізації. Це робить диск унікальною лабораторією для вивчення процесів формування планет, які досі до кінця не зрозумілі астрономам.