
Вчені вперше зуміли детально нанести на карту зовнішню межу атмосфери Сонця – область, де заряджені частинки остаточно залишають світило та вилітають у міжпланетний простір. Дослідження було опубліковано у виданні The Astrophysical Journal Letters. Створення карти стало можливим завдяки спостереженням космічного зонда Parker Solar Probe спільно з даними інших апаратів – європейського Solar Orbiter і місії NASA Wind.
Parker Solar Probe був запущений в 2018 році з метою якомога детальніше дослідити атмосферу Сонця та зрозуміти походження сонячного вітру. В грудні 2025 року він наблизився до світила на рекордну відстань за всю історію місій, а пізніше зробив найбільш детальні знімки його атмосфери.
Межа, де сонячний матеріал залишає світило, називається поверхнею Альфвена. В ній потік частинок стає швидшим за магнітні хвилі, які могли б нести їх назад до зірки. Раніше астрономи тільки припускали поведінку сонячної межі, проте у них не було можливостей провести прямі вимірювання та підтвердити теорію. Тепер же з’ясувалося, що ця область не є рівною й нагадує сферу з шипами, форма якої значно змінюється в залежності від активності Сонця. Під час максимуму, коли на зірці наростає кількість плям і спалахів, вона стає нерівномірнішою та більшою, а при мінімумі – тоншою та спокійнішою.
Вчені зазначили, що з кожним витком Parker Solar Probe все більше занурюється в область, де зароджується сонячний вітер. Під час наступного сонячного мінімуму зонд знову зайде глибоко в атмосферу нашої зірки, що дозволить дослідникам спостерігати межу протягом повного сонячного циклу. Результати дадуть підказки при вивченні атмосфер інших світил, а також допоможуть поліпшити прогнози космічної погоди, щоб захистити від її впливу інфраструктуру Землі та супутники на орбіті.