Для Метта Гіаліча відчуття страху було не просто прийнятним фактором. Це було обов’язковою вимогою.
“Я казав усім у компанії, що якщо ви не боїтеся, коли ми запускаємо місію, то ми робимо недостатньо”, – сказав Гіаліч, співзасновник і генеральний директор AstroForge, в інтерв’ю за місяць до старту космічного апарату компанії під назвою Odin.
“Ми виконали всю тестову програму і, здається, усе пройшло досить добре”, – сказав Гіаліч. “Але будь-хто, хто літав у космос, знає, що коли все йде добре, це перша ознака того, що на вас чекає фіаско”.
AstroForge є одним з небагатьох стартапів, що започаткували новий бум у сфері видобутку корисних копалин на астероїдах, через багато років після того, як такі компанії, як Deep Space Industries і Planetary Resources, зникли. Нові компанії намагаються не повторювати помилок попередників у прагненні отримати доступ до багатств, які обіцяють астероїди, збирають гроші і створюють космічні апарати, які стануть прототипами для майбутніх місій із повноцінного видобутку корисних копалин.
AstroForge почала з того, що швидко підготувала свою першу місію з розвідки астероїдів. Компанія, яка на сьогодні залучила 55 мільйонів доларів, зокрема 40 мільйонів доларів в рамках раунду серії А. У серпні минулого року AstroForge вирішила самостійно розробити Odin після того, як минулого року у неї виникли проблеми з підрядною компанією, яку вона раніше найняла для його конструювання.
“Я тоді подумав, що наші шанси на успіх із таким постачальником дорівнюють нулю”, – сказав Гіаліч влітку минулого року, через кілька місяців після рішення про інсорсинг (прим. – практика, коли компанія виконує завдання силами власних штатних співробітників, а не залучає зовнішніх підрядників). Він не назвав постачальника, але AstroForge раніше повідомляла, що працює з виробником малих супутників OrbAstro.
Розробка Odin стала для AstroForge справжнім спринтом, оскільки компанія не хотіла втратити свій шанс: місце для вторинного корисного навантаження під час запуску ракетою Falcon 9 місячного апарату Intuitive Machines IM-2. “Я сказав команді, що ми або з IM-2, або ми не компанія. У нас є два варіанти”, – згадує Гіаліч.
Наприкінці січня Odin був готовий. Для цього знадобилося багато годин роботи, а також деякі нетрадиційні методи випробувань: AstroForge опублікувала в соціальних мережах зображення космічного апарату, викоченого на парковку. “Випробовуємо наші камери, фотографуючи місцевих птахів з великої відстані”, – йшлося в повідомленні.
AstroForge нарешті була готова оприлюднити дані про астероїд, який відвідає Odin: 2022 OB5, навколоземний астероїд розміром майже 100 метрів у поперечнику, який, як вважають, може бути металічним. Раніше компанія не розголошувала інформацію про цей об’єкт, на превеликий подив науковців та інших представників галузі.
“Наукове середовище дуже цікавилося, до якого астероїда ми летимо”, – сказав він перед запуском, підсумовуючи, що настав час попрацювати астрономам. “Я хотів би отримати більше інформації про цей астероїд, і чудова нагода для цього – оголосити астрономам-аматорам, який саме астероїд нас цікавить”.
Якщо все пройде по плану, Odin пролетить повз 2022 OB5 приблизно через 300 днів після запуску, збираючи дані, щоб з’ясувати, чи цей астероїд насправді багатий металами. Якщо це припущення підтвердиться, він може стати головною ціллю для майбутніх місій, запланованих AstroForge, зокрема проєктів з видобутку корисних копалин та переробки цих матеріалів, щоб на Землю можна було повертати вже збагачені дорогоцінними металами породи.
Та це можливо лише в тому випадку, якщо все пройде по плану. “Я [цензуровано] наляканий”, – розповів директор, описуючи, як він заявив команді, що вони мають не втрачати цього почуття, зважаючи на те, як швидко компанія працювала над створенням апарату Odin. “Ми виконали всю тестову програму і, здається, усе пройшло досить добре. Але будь-хто, хто літав у космос, знає, що коли все йде добре, це перша ознака того, що на вас чекає [цензуровано] фіаско”.
На його думку, краще спробувати й відразу провалитися, використовуючи підхід, яким керуються багато стартапів, ніж роками чекати на досконалий космічний корабель. “Ми повинні миритися з таким ризиком. Я дуже поважаю Planetary Resources, але їм не вистачило сміливості спробувати. У нас є яйця, щоб спробувати. Сподіваюся, у нас вистачить ще й розуму, щоб реалізувати цю ідею”.
Уже 26 лютого ракета-носій Falcon 9 з IM-2, Odin та двома іншими допоміжними вантажами стартувала з Космічного центру імені Кеннеді. Незабаром у AstroForge виникли проблеми з Odin.
Спочатку компанія думала, що у них несправності з наземною станцією, оскільки, хоча вони отримували базовий сигнал від космічного апарату, не було ніякої телеметрії. У відеозверненні від 28 лютого Гіаліч сказав, що за кілька днів до запуску AstroForge зіткнулася з різними проблемами з наземними станціями, від несправного обладнання до наземних перешкод.
Найімовірніше, космічний апарат не зміг правильно розгорнути свої сонячні панелі й тому мав обмежену потужність, або ж він хаотично обертається й не може спрямувати свої антени на Землю.
Інша ймовірність – “дуже повільне, неконтрольоване падіння”, але, здається, директор компанії відкидає цю версію на користь проблем із наземною станцією. За його словами, компанія запланувала кроки, щоб змусити космічний апарат увімкнути підсилювач потужності передавача, щоб “отримати більше даних, які допоможуть нам зрозуміти, що з ним все гаразд”.
Однак до 1 березня AstroForge повернулася до гіпотези, що Odin повільно падає. “Усе ще є шанс, що ми зможемо повернути апарат, – сказав Гіаліч, – але я думаю, що ми всі знаємо, що надія зникає”.
6 березня AstroForge визнала, що місія Odin завершилася. Компанія опублікувала детальний, покроковий звіт про свої спроби зв’язатися з Одіном і проблеми, з якими вона зіткнулася. Найімовірніше, космічний апарат не зміг правильно розгорнути свої сонячні панелі й тому мав обмежену потужність (така можливість була виявлена під час передстартових випробувань), або ж він хаотично обертається і не може спрямувати свої антени на Землю.
AstroForge не зламала ця невдача. Компанія заявляє, що витратила на Odin лише 3,5 мільйона доларів і вже працює над наступним космічним апаратом, Vestri, який планує запустити як допоміжний вантаж під час місії IM-3, яку Intuitive Machines планує виконати вже на початку 2026 року. Vestri буде більшим, матиме вдосконалену рушійну установку та авіоніку. Компанія також планує найняти інженерів, які матимуть досвід роботи з космічними апаратами та зможуть реалізувати глобальніше бачення. Так AstroForge зможе збалансувати штат, який наразі більшою частиною укомплектований спеціалістами в галузі ракетобудування.
Видобуток води та пального на астероїдах
Поки AstroForge готується до запуску Odin, інший стартап також оголосив про свою зацікавленість у видобутку корисних копалин на астероїдах. Представники Karman+ повідомили 19 лютого, що залучили $20 млн початкового фінансування від кількох інвесторів для роботи над місіями з видобутку корисних копалин на астероїдах.
У той час як AstroForge зосереджена на видобутку дорогоцінних металів на багатих ними астероїдах, Karman+ шукає тіла інших класів, які можуть містити гідратовані корисні копалини. Компанія хоче розробляти ці астероїди й видобувати з них воду.
Теун ван ден Дріс, співзасновник і генеральний директор Karman+, вивчав аерокосмічну інженерію в коледжі, але почав свою кар’єру у сфері програмного забезпечення, заснувавши компанію, яка займалася аналізом даних для комерційної нерухомості. Та все ж він не припиняв слідкувати за розвитком космічної індустрії.
“Працівники компаній попереднього покоління, які хотіли почати видобувати корисні копалини з астероїдів, були моїми друзями, я за них вболівав. Зрештою, я бачив, як вони спробували, а потім прогоріли”, – сказав він в одному з інтерв’ю. “Та впевнений, що ми зможемо видобувати корисні копалини на астероїдах ще за мого життя. Хтось таки зможе це зробити.”
Коли він продав свою першу компанію, він зацікавився сферою видобутку корисних копалин на астероїдах. “Я так підійшов до цього питання: “Що я можу зробити зі своїм часом, щоб досягти найбільшого ефекту?”, – згадує він. “Це, безумовно, одна з революційних ідей. Якщо все спрацює, то стане поштовхом для трансформації як космічної економіки, так і економіки Землі”.
“Я так підійшов до цього питання: “Що я можу зробити зі своїм часом, щоб досягти найбільшого ефекту?” Це, безумовно, одна з революційних ідей.”
Назву компанії, Karman+, обрали так, щоб відобразити підхід до використання космічних ресурсів, а саме прагнення компанії видобувати комалини, які знаходяться вище 100-кілометрової лінії Кармана. Компанія планує реалізовувати проєкти, які наразі здаються чимось неможливим. Зараз команда зосередилася на першій місії, яку планують запустити у 2027 році. Апарат планують відправити на астероїд і спробувати зібрати “кілограми” матеріалу, тобто набагато більше, ніж грами зразків, зібраних японськими місіями “Хаябуса” або OSIRIS-REx від NASA.
Ця перша місія не передбачає повернення на Землю матеріалів з астероїдів. “Ми оптимізували цю місію так, щоб вона була дешевою і дала нам змогу провести якомога більше тестів і випробувань, які нам потрібні для подальших робіт на астероїді”, – розповів ван ден Дріс. Зокрема, компанія планує протестувати навігаційні системи та прилади, а також зібрати матеріал з астероїда.
Команда основну увагу приділяє пошуку води, оскільки вона може використовуватись як паливо – або в чистому стані, або розщеплена на водень і кисень. Такі речовини можуть стати джерелом палива для заправки космічних апаратів. Проблема, однак, полягає в тому, що дуже мало космічних апаратів використовують таке паливо, віддаючи перевагу гідразину або іншим стабільним видам палива для хімічних двигунів або ксенону та подібним інертним газам для електричних ракетних двигунів.
Підхід Karman+ полягає в тому, щоб стати першим постачальником води з астероїдів. “Наш космічний апарат у буквальному сенсі має подвійне призначення. У нас є конфігурація для видобутку корисних копалин, яка відправляється до астероїдів, – пояснив ван ден Дріс. “Але у нас також є варіант апарату, який, якщо замінити видобувне обладнання на маніпулятор, може перетворитися на дуже ефективний евакуатор”.
“Існує дискусія про те, чи є видобуток корисних копалин у космосі законним. Ми можемо дискутувати про те, чи це технологічно можливо, економічно доцільно, чи знаходиться в межах нашої юрисдикції, і чи це взагалі безпечно”, – завила депутат Республіканської партії Максін Декстер.
Ця версія космічного корабля Karman+ з буксиром може використовуватися для продовження термінів експлуатації інших супутників, подібно до того, як SpaceLogistics, дочірня компанія Northrop Grumman, уже кілька років працює в рамках ініціативи Mission Extension Vehicles над подібними апаратами. Космічний апарат приєднується до супутника і бере на себе функції маневрування.
“Замість того, щоб заправляти космічний апарат замовника, ми заправляємо наш власний буксир, який працює під нашим повним контролем”, – пояснив він. “Оскільки ми можемо заправляти наші власні космічні апарати, це значно знижує внутрішні витрати на подібні місії”.
Теун ван ден Дріс відкинув можливість конкуренції з боку інших орбітальних перевізників, в тому числі тих, які могли б скористатися перевагами дешевого запуску, обіцяного Starship від SpaceX. “Це було б правдою, якби існувала реальна можливість дешево виводити апарати на орбіту. Але це нереально”, – стверджує він. “SpaceX робить велику роботу з маркетингу, а потім щорічно підвищує ціни на 10%, і так відбувається кожного року протягом останнього десятиліття”.
Він додав, що не бачить у Starship загрози для місій на геостаціонарній орбіті, оскільки цей транспортний засіб потребує дозаправки, щоб туди дістатися. “Витрати на роботу зі Starship на порядок перевищують наші, адже SpaceX планує реалізувати архітектуру дозаправки для перельоту на ГСО, і це обмеження неможливо обійти”, – сказав він, додавши, що Karman+ не планує займати нішу на ринку низької навколоземної орбіти.
Видобуток корисних копалин у космосі й космічні яйця
Видобуток корисних копалин на астероїдах знову потрапив у фокус уваги Конгресу: уже 25 лютого підкомітет з нагляду Комітету з національних ресурсів Палати представників Конгресу США провів слухання на цю тему.
“Те, що здається фантастичною концепцією, стає все більш реальною”, – сказав Пол Госар (Республіканська партія, штат Арізона), голова підкомітету, депутат від Республіканської партії. “Видобуток ресурсів у космосі вже не віддалена перспектива”.
Однак більша частина 90-хвилинних слухань мала мало спільного з видобутком корисних копалин на астероїдах. Один зі доповідачів, Річард Пейнтер, професор юридичного факультету Університету Міннесоти, визнав, що не має достатнього досвіду у видобутку корисних копалин на астероїдах, але натомість зауважив, що якщо видобуток корисних копалин на астероїдах підтримується державними грошима, то платники податків повинні отримувати дивіденди від цих інвестицій. Він також звернув увагу на конфлікт інтересів, коли урядовці можуть отримати особисту вигоду від державних витрат.
Це, зокрема, стосувалося Ілона Маска, фактичного керівника Департаменту державної ефективності в адміністрації Трампа, який водночас залишається генеральним директором компанії SpaceX. “Пан Маск не може бути пов’язаний зі SpaceX і мати щось спільне з видобутком корисних копалин в уряді Сполучених Штатів. Це було б просто відвертою корупцією”, – сказав він. Досі уряд США не зробив жодних значних прямих інвестицій у будь-які космічні видобувні компанії, незалежно від того, чи пов’язані вони зі SpaceX, чи ні.
У дискусії взяли участь два менеджери, які представляли компанії, що займаються видобутком космічних ресурсів. Стівен Плейс, старший радник з питань політики AstroForge, запропонував кілька рекомендацій, починаючи від того, щоб уряд був “останньою інстанцією” для космічних гірничодобувних компаній, і закінчуючи тим, щоб NASA надало компаніям більший доступ до Мережі далекого космічного зв’язку (Deep Space Network) для їхніх місій з видобутку корисних копалин на астероїдах.
Саурав Шрофф, генеральний директор Starpath, запропонував кроки для пришвидшення видачі ліцензій на запуск та вдосконалення правил охорони природи планети. Він повідомив, що його компанія працює над технологією створення “заводу ракетного палива” на Місяці. Шрофф стверджує, що система буде готова до запуску до середини наступного року та “буде вдвічі потужнішою за будь-який супутник із коли-небудь створених або навіть Міжнародну космічну станцію, і коштуватиме вдвічі дешевше”. Він не уточнив, що це за система і в чому вона “потужніша” за МКС, або як компанія планує доставити її на Місяць. Наразі компанія оголосила про виділення лише 12 мільйонів доларів на фінансування цієї ініціативи.
Члени комітету, схоже, не були зацікавлені в рекомендаціях Плейса і Шроффа. “Існує дискусія про те, чи є видобуток корисних копалин у космосі законним. Ми можемо дискутувати про те, чи це технологічно можливо, економічно доцільно, чи знаходиться в межах нашої юрисдикції, і чи це взагалі безпечно”, – сказала член підкомітету Максін Декстер (Демократична партія, штат Орегон), яка є головним членом підкомітету.
“Але ключове питання на сьогодні полягає в тому, чи потрібно інвестувати в таке дороге виробництво, щоб задовольнити наші критичні потреби в мінеральних ресурсах. Відповідь на це питання – однозначно ні”, – підсумувала вона.
“Що я спостерігаю в аерокосмічній галузі, так це те, що в ній і досі працює багато людей, які не схильні до ризику”, – зауважує Гіаліч. “Ми – ті, хто каже, що можемо піти на більший ризик і, як гадаємо, зможемо реально змінити світ”.
Депутат від Демократичної партії Джаред Хаффман (штат Каліфорнія), головний член комітету, виступив із ще більш різкою критикою, зазначивши, що видобуток корисних копалин у космосі не належить до юрисдикції комітету, і що інші питання, такі як скорочення федеральних агентств, які перебувають під юрисдикцією комітету, є більш важливими. “Для тих, хто давно мріє про продовження фільму Космічні яйця, сьогодні щасливий день”, – сказав він. “Інші ж можуть дивуватися тому, наскільки глухими є республіканці в Палаті представників”.
Він стверджує, що компанії, представники яких виступили на засіданні, прагнули отримати федеральні субсидії на свою роботу через підтримку з боку NASA, а також “мінімальну ціну” на космічні ресурси, які вони видобувають. “Треба мати потужні космічні яйця, щоб тепер прийти й просити федеральні гроші”.
Навіть представник республіканців скептично поставився до корисності видобутку копалин на астероїдах. “Чому ми шукаємо в космосі ці копалини, якими ми щедро благословенні тут, у Сполучених Штатах Америки?” – запитав депутат Піт Стаубер (Республіканська партія, штат Міннесота).
Він поцікавився у одного із доповідачів, Місаеля Кабрера з Університету Арізони, наскільки дешевше було б отримати таку ж кількість мінералів – 121 грам – як це зробив OSIRIS-REx з астероїда Бенну за 1,2 мільярди доларів США. “Я не можу, чесно кажучи, порахувати в голові”, – відповів Кабрера, але визнав, що це було б “набагато дешевше”.
Конгрес може скептично ставитися до видобутку астероїдів, але справжні ентузіасти, такі як Гіаліч з AstroForge, не зупиняються на досягнутому. “Що я спостерігаю в аерокосмічній галузі, так це те, що в ній і досі працює багато людей, які не схильні до ризику”, – написав він у повідомленні компанії про завершення місії Odin. Він порівняв це з конференціями зі штучного інтелекту, де люди “під кайфом” стверджують, що збираються “створити Бога”.
“І ви думаєте: “Де ці люди в аерокосмічній спільноті? Ми на них схожі? Ми – ті, хто каже, що можемо піти на більший ризик і, як гадаємо, зможемо реально змінити світ”.
Джеф Фоуст