Blue Origin розкриває деталі про роботу над космічним буксиром

Julia Kalinina

Новини

Компанія вдосконалює транспортний апарат, що доставлятиме паливо з низької навколоземної орбіти на місячну для дозаправлення свого посадкового модуля Blue Moon.

445
Концепт космічного буксира компанії Blue Origin. Зображення: Blue Moon

Blue Origin презентувала оновлений дизайн свого космічного буксира для місячного посадкового апарата Blue Moon версії Mark 2. Віцепрезидент компанії з питань постійного перебування на Місяці Джон Кулуріс представив його на весняній зустрічі Консорціуму з інновацій у сфері дослідження супутника.

Буксир, як і посадковий модуль, розробляють у межах укладеного з NASA контракту за програмою Human Landing System, яка є частиною місячної кампанії Artemis і має на меті доставити людей на поверхню нашого супутника. Спочатку буксир мали створювати інші компанії на чолі з Blue Origin, однак зрештою остання перебрала на себе повну відповідальність.

Апарат буде виведений на низьку навколоземну орбіту та заправлений надлишковим паливом з розгінних блоків New Glenn. Після цього він агрегуватиме рідкі водень і кисень й транспортуватиме їх на майже прямолінійну гало-орбіту навколо Місяця. Там він передаватиме паливо посадковому модулю Blue Moon, щоб той міг здійснити «примісячення». Повністю заправлений буксир зможе переправляти до 100 тонн палива з орбіти Землі до орбіти Місяця й до 30 тонн – до марсіанської орбіти.

Комбінація рідкого водню та рідкого кисню особлива тим, що має найвищу продуктивність серед інших паливних елементів і може бути отримана на Місяці чи інших небесних тілах із води. Основу апарата складає «технологія нульового випаровування», що запобігає втраті кріогенного палива. Вона забезпечує підтримку температури рідкого водню на рівні -253, а рідкого кисню – на -183°C. Компанія вже помістила свій перший прототип у термовакуумну камеру та до червня має намір продемонструвати, що може стабільно зберігати пальне.

Наразі Blue Origin активно готується до запуску меншої версії посадкового модуля – Mark 1. Старт Blue Moon Pathfinder передбачено на серпень 2025 року на ракеті New Glenn. Що ж до випробувального польоту Mark 2, представники компанії окреслили лише загальні наміри, що планують провести політ як з екіпажем, так і без, до кінця десятиліття.

Джерело

7 коментарів

Розгорнути всі

Будь ласка, у свій профіль, щоб коментувати пости, робити закладки та оцінювати інших користувачів. Це займає всього два кліки.

Тра 27, 2025 14:58 (редаг.)

Я вірю в успіх невеликих апаратів на зразок Blue Moon, що використовують двигуни на рідкому водні й кисні. Старшип — більш універсальне рішення для пілотних або разових місій, адже сам по собі може слугувати тимчасовою базою для проживання астронавтів. Але якщо на Місяці з’явиться постійна база, а на орбіті — станція Gateway, то між ними буде доцільніше й дешевше курсувати невеликим апаратом, який, до того ж, можна буде заправляти на місці.
Звісно, бажано, щоб і база, і Gateway мали герметичні об’єми, співставні зі Старшипом — але з урахуванням можливостей самого Старшипа, це не має бути проблемою.

Тра 28, 2025 08:19

Два замечания.
Во-первых, у ” голубых” есть два варианта лендера Blue Moon. Причем МК2 просто огроменный.
Во-вторых, льстить надо более тонко и не Безосу.
😉

Тра 28, 2025 12:24

Во-первых, у ” голубых” есть два варианта лендера Blue Moon.
Спасибо, хорошее замечание. По МК2 действительно ещё мало информации, погуглил немного.
Причем МК2 просто огроменный.
Огроменный по сравнению с чем? Если сравнивать с Apollo Lunar Module, то да – он раза в два больше. А если сравнивать со Starship HLS? “Огроменный” он разве что по сравнению с велосипедом.
Во-вторых, льстить надо более тонко
Хм, а тут была лесть? Это больше были мысли о неидеальности Старшипа в качестве HLS на регулярной основе, чем о преимуществе какого-либо конкретного аппарата. Регулярное использование лунной базы приведёт к необходимости поиска аппаратов, меньших, чем Старшип и работающих на более эффективном водородном топливе. Старшип – это большой автобус, переоборудованный в дом на колёсах, в котором теоретически смогут спокойно пребывать полтора десятка человек (я сужу по герметичному объёму). Но если нам нужно просто перевезти четырёх человек, даже с большим количеством багажа, то будет достаточно послать автомобиль с просторным багажником и более эффективным двигателем, чем гонять действительно огромный универсальный дом на колёсах. А большие грузы снабжения можно доставлять грузовиками с гораздо меньшим уровнем комфорта и безопасности, что тоже заметно скажется и на цене.
Я не говорю, что у БО получится идеальный автомобиль, я говорю о преимуществах концепции.
и не Безосу
Ладно, а кому нужно льстить? Товарищу Си?
🙂