Інженерам NASA вдалося активувати старі двигуни зонда Voyager 1, які вважалися неробочими з 2004 року. Вони відповідають за орієнтацію зонда в космічному просторі.
Voyager 1, як і його близнюк Voyager 2, був запущений у 1977 році з метою дослідити газові гіганти Сонячної системи. Після виконання основної місії, зонди зосередилися на дослідженні міжзоряного простору. Voyager 1 залишив Сонячну систему в серпні 2012 року та зараз перебуває на відстані в 25 мільярдів кілометрів від Землі.
Вік і віддаленість призвели зонди до різних технічних проблем. Радіоізотопні генератори слабшають, прилади доводиться відключати для економії енергії, а в передачі даних трапляються збої. Тепер же підрулювальні двигуни апарата деградували через накопичення залишків палива. Якщо вони вийдуть з ладу, Voyager 1 не зможе направляти свою антену на Землю та зв’язок перерветься.
Для розв’язання проблеми команді довелося не тільки вигадувати черговий нестандартний спосіб, а й укладатися в обмежені часові рамки. Після 4 травня земну антену, спрямовану на зонди, вимкнули для модернізації на кілька місяців: ремонт двигунів після такого тривалого терміну не був можливим.
Основні підрулювальні двигуни були необхідні для точних маневрів, щоб коригувати орієнтацію та підтримувати зв’язок. Пристрої вийшли з ладу в 2004 році, коли внутрішні нагрівальні елементи втратили живлення. Інженери визначили, що дистанційно їх не полагодити, через що апарат був переведений на резервні мотори для підтримки орієнтації. До нинішнього моменту в них накопичилися залишки палива та вони також перестали справно функціонувати. Було ухвалено рішення спробувати «оживити» основні агрегати.
Інженери активували двигуни, а потім спробували перезапустити нагрівальні елементи. Якби під час процесу зонд став втрачати орієнтацію, автоматично підключилися б «робочі» мотори. Сигнал йшов до Voyager 23 години, а ще за майже добу команда місії побачила, що температура нагрівачів різко підвищилася – це свідчило про успішне спрацьовування агрегатів.
Подія підкреслює винахідливість інженерів, які підтримують місії уже майже півстоліття. У зондів вистачить енергії для продовження своєї роботи щонайменше до 2030 року. Їхні дані дають нам цінні знання про міжзоряний простір, які поки що не зміг надати жоден інший апарат.