Вченим під керівництвом астрономів із Національного університету Цинхуа на Тайвані вдалося виявити нові свідчення існування дев’ятої планети Сонячної системи. Для цього вони проаналізували дані спостережень за більш ніж два десятиліття. Потенційна планета може виявитися масивнішою за Нептун і перебувати від Сонця на відстані в 700 разів більшій, ніж Земля. Дослідження розміщено на репозиторії arXiv і прийнято до публікації в журналі Publications of the Astronomical Society of Australia.
Концепція дев’ятої планети була висунута вченими Каліфорнійського технологічного інституту для пояснення аномального скупчення малих тіл у поясі Койпера. Згідно з цією теорією, планета, що перевищує за масою Землю, рухається сильно витягнутою орбітою, що віддаляє її від Сонця на сотні астрономічних одиниць і суттєво ускладнює виявлення. При цьому передбачається, що в інфрачервоному діапазоні вона має бути помітнішою, ніж у видимому світлі.
У своїй роботі вчені використовували два набори спостережень супутників інфрачервоної астрономії з різницею понад 23 роки. Один із них — IRAS, запущений у 1983 році та знятий з експлуатації через рік, а другий — японський AKARI, який пропрацював із 2006 до 2011 року. Команда шукала об’єкти, що рухаються по небу, враховуючи паралакс — ефект, пов’язаний з рухом Землі навколо Сонця. Для цього порівнювали дані, отримані в одні й ті самі дати різних років, а об’єкти зі швидким рухом — імовірно, ті, що перебувають ближче, — виключали.
На знімках IRAS 1983 року об’єкт з’являється в одному місці, а в момент спостереження AKARI його було помічено в межах відстані, яку він міг подолати за 23 роки. Ґрунтуючись на яскравості, астрономи припускають, що кандидат має бути масивнішим за Нептун. При цьому більш ранні спостереження інфрачервоного зонда WISE виключили наявність планет розміром з Юпітер на відстанях до 256 тисяч астрономічних одиниць і розміром з Сатурн — на відстанях до 10 тисяч астрономічних одиниць. Провідний автор роботи Террі Лон Фан намагався знайти свій об’єкт у каталозі WISE, але не знайшов переконливих збігів.
Питанням залишається й походження планети на такій витягнутій орбіті. Цей світ міг з’явиться разом із газовими гігантами, але виявився викинутим на околиці гравітацією одного з них. Він також може виявитися колишньою планетою-сиротою, захопленою на ранніх етапах утворення Сонячної системи.
Для точного визначення орбіти поточних даних недостатньо, тому астрономам потрібні нові спостереження з більш сучасних телескопів. До того ж, якщо знайдений об’єкт дійсно планета, з 2006 року він зсунеться на ще більшу відстань. Лон Фан зазначає, що їх можна отримати, наприклад, за допомогою чотириметрового чилійського телескопа ім. Віктора Бланко. А крім нього, в найближчому майбутньому мають бути запущені космічний телескоп Ненсі Грейс Роман та обсерваторія ім. Віри Рубін, які можуть пролити світло на відкриття.