Велика Магелланова Хмара повільно руйнує свою меншу сусідку

Під впливом гравітаційної взаємодії Мала Магелланова Хмара зазнає деформації та втрачає зоряний матеріал.

613
Поглинання малої галактики великою в представленні художника. Зображення: Robert Lea

За допомогою даних космічного телескопа Gaia команді під керівництвом вчених з університету Наґої вдалося виявити руйнівну гравітаційну взаємодію найближчих до нас галактик Велика Магелланова Хмара (ВМХ) та Мала Магелланова Хмара (ММХ). Робота з описом дослідження була опублікована у виданні The Astrophysical Journal Supplement Series.

Велика та Мала Магелланові Хмари – найближчі до Землі галактики, розташовані на відстані приблизно в 200 тисяч світлових років. Вони є карликовими та за класифікацією галактик Габбла належать до неправильного типу. Їхньою особливістю є наявність багатьох характеристик, притаманних галактикам раннього Всесвіту. Тому вивчення таких об’єктів може допомогти зрозуміти, як формувався космос.

У новій роботі астрономи вивчали рух приблизно 7000 масивних зірок у ММХ. Зорі з масами у 8 разів більшими за сонячну швидше витрачають свої запаси палива та живуть всього кілька мільйонів років, завершуючи життя вибухом наднової. Присутність таких світил вказує на наявність водню, який є найважливішим при зореутворенні.

У процесі дослідження вчені виявили, що гравітаційне тяжіння ВМХ має руйнівний вплив на меншу сусідку та буквально розриває її на шматки, витягуючи з неї зоряний матеріал. Зорі в ММХ рухаються в протилежних напрямках по обидва боки галактики, наче їх розтягують. Частина з них наближається до ВМХ, а інша – віддаляється.

Розподіл швидкостей масивних зір у Малій Магеллановій Хмарі. Червоні стрілки – зорі, що рухаються до Великої Магелланової Хмари, яка знаходиться внизу ліворуч. Сині стрілки – зорі у Малій Магеллановій Хмарі, які віддаляються від ВМХ. Зображення: Satoya Nakano

Окрім цього, астрономи визначили, що зорі в ММХ не мають обертального руху. У Чумацькому Шляху масивні світила народжуються з хмар міжзоряного газу та в молодому віці обертаються разом із ним, поки не відокремляться. Відсутність обертального руху свідчить про те, що газ у ММХ також не обертається. У такому разі доведеться переглянути попередні моделювання взаємодії ВМХ, ММХ та нашої Галактики.

Попри те, що зрештою Мала Магелланова Хмара може бути зруйнована та втрачена, астрономи вважатимуть це значимою подією, тому що це поглибить знання про еволюцію та взаємодію галактик. Оскільки ми не можемо досліджувати Чумацький Шлях, бо безпосередньо знаходимося в ньому, ВМХ та ММХ є єдиними галактиками, що дають змогу спостерігати деталі зоряного руху.

Будь ласка, у свій профіль, щоб коментувати пости, робити закладки та оцінювати інших користувачів. Це займає всього два кліки.