Минулого тижня Європейське космічне агентство (ESA) оголосило про успішне виконання ключового етапу місії Proba-3 — вперше два супутники змогли утримувати точне розташування відносно одне одного протягом кількох годин без втручання із Землі. Це означає, що проєкт наблизився до головної мети: створення штучних сонячних затемнень у космосі.
Proba-3 складається з двох окремих апаратів: супутника-окультора та супутника-коронографа. Перший блокує пряме світло Сонця, тоді як другий фіксує слабке сяйво сонячної корони — області, що досі лишається однією з найменш досліджених частин нашої зірки. Для цього апарати мають рухатись на відстані близько 150 метрів один від одного з точністю до міліметра.

Аби досягти такого рівня, місія використовує лазерну метрологію, візуальні сенсори та складні алгоритми автономного керування. Принципово важливо, що апарати самостійно утримують формацію, не потребуючи постійного контролю з Землі. Це одне з перших випробувань подібної технології в історії космонавтики. Щось віддалено схоже робили хіба що в рамках місії LISA Pathfinder — прототипі майбутньої гравітаційно-хвильової лабораторії в космосі.
Мета ж місії Proba — спостерігати за сонячною короною протягом тривалих періодів, значно довших за природні затемнення на Землі. Дані, які збиратимуться за допомогою коронографа ASPIICS, дозволять глибше зрозуміти природу корональних викидів маси, які можуть викликати геомагнітні бурі та впливати на зв’язок і енергосистеми на нашій планеті.
Супутники було запущено 5 грудня 2024 року з індійського космодрому Сатіша Дхавана ракетою PSLV-XL. Вони працюють на витягнутій орбіті з апогеєм понад 60 тисяч кілометрів. Наступні етапи місії передбачають регулярне створення штучних затемнень у космосі та збирання даних для аналізу сонячної активності.