Європейське космічне агентство оприлюднило перший набір даних спостережень місії Euclid. Він містить всього лише перший тиждень роботи космічного телескопа. У нього входить класифікація понад 380 тисяч галактик та 500 кандидатів у гравітаційні лінзи, а також попередній погляд на зображення трьох наддалеких ділянок космосу. Реліз даних вже доступний у вигляді препринта на сайті місії та репозиторії arXiv і буде поданий до журналу Astronomy & Astrophysics.
Космічний телескоп видимого та ближнього інфрачервоного діапазону Euclid є проєктом Європейського космічного агентства та призначений для вивчення природи темної матерії та темної енергії, на які, за теорією, припадає близько 95% навколишнього Всесвіту. Місію було запущено 1 липня 2023 року на ракеті компанії SpaceX Falcon 9. У листопаді 2023 року були опубліковані перші зображення, отримані космічним телескопом, а 14 лютого 2024 року він офіційно розпочав шестирічне дослідження «темного Всесвіту». Старт його основної місії не обійшовся без пригод – оптика апарата обмерзла в умовах глибокого космосу, що могло б завадити спостереженням. Інженери знайшли вихід із ситуації, нагріваючи окремі частини телескопа в зонах, де вода не могла потрапити на оптику чи інші прилади. Протягом тижня проблему вирішили.
Euclid визначив три області в небі, в яких проводитиме найглибші спостереження. Вони охоплюють 63 квадратних градуси, що в 300 разів більше за повний Місяць. За тиждень він виявив у них 26 мільйонів галактик, найвіддаленіші з яких знаходяться на відстані в 10,5 мільярдів світлових років. За допомогою камери з високою роздільної здатністю VIS телескоп вимірює форму та розподіл галактик, а завдяки інструменту ближнього інфрачервоного діапазону NISP – маси та відстань до них. Кожну з трьох областей апарат буде спостерігати до 52 раз за весь період місії. Одна з них – «Південне глибоке поле» – раніше ніколи не була досліджена та має величезний потенціал для відкриттів.
Іншим важливим аспектом досліджень Euclid є гравітаційні лінзи. Ефект гравітаційного лінзування виникає, коли світло від фонового об’єкта на шляху до Землі зустрічає перед собою інший масивний об’єкт, як-от галактика чи скупчення галактик. Оскільки масивні об’єкти викривлюють простір навколо себе, світло також зазнає змін. Фоновий об’єкт виглядатиме спотвореним, з візерунками у вигляді дуг чи кілець навколо себе, ще відомих як «кільця Айнштайна». Очікується, що вже до випуску даних наступного року космічна обсерваторія знайде ще 7000 кандидатів у гравітаційні лінзи, а до кінця місії – 100 тисяч.
Станом на зараз Euclid проспостерігав близько 14% від усієї площі, яку заплановано дослідити. Вона становить 14 000 квадратних градусів та охоплює третину навколишнього неба. Перший набір даних представляє лише 0,4% від загальної кількості галактик у подібній роздільній якості, які сфотографує телескоп, а їхній об’єм складає 35 терабайт. Для порівняння, це еквівалентно 200 добам потокового відео в найвищій якості. Дебютний реліз мав на меті продемонструвати спостереження, які очікуються в наступних основних оприлюдненнях даних, а також дати змогу вченим попрацювати зі своїми методиками аналізу.
Астрономи зазначають, що оскільки ніколи не зможуть проаналізувати всю інформацію самостійно, вони звернулись до штучного інтелекту. Він допоможе відфільтрувати дані, обравши галактики для подальшого вивчення. Далі непрофесійні науковці та науковці-аматори визначатимуть аспекти цих галактик, як-от спіральні рукави та перемички. Окрім цього, кожен охочий може доєднатися до класифікації та дослідження на платформі Euclid Galaxy Zoo.
Науковці повідомляють, що в наступному році буде оприлюднено дані першого року спостережень апарата. Протягом усього періоду роботи телескоп зробить знімки понад півтора мільярда галактик, надсилаючи астрономам щодня по 100 гігабайт наукової інформації. Повний потенціал космічної обсерваторії буде розкрито після завершення місії. Вчені наблизяться до відповідей про формування спіральних рукавів галактик і зростання надмасивних чорних дір, а завдяки знанням про форму та розподіл галактик дізнаються, яку роль темна матерія та енергія відіграли в еволюції Всесвіту.
Детальніше про телескоп, його інструменти та завдання можна прочитати в трьох статтях українського астрофізика Максима Ціжа на нашому сайті за посиланнями: перша, друга та третя.