За допомогою космічного телескопа ім. Джеймса Вебба міжнародній групі вчених під керівництвом астрономів з Університету Вікторії вдалося отримати докази того, як молоді планети набирають масу під час своєї еволюції за допомогою потоків газу від материнської зірки. Наукова робота вчених була опублікована у виданні The Astronomical Journal 12 лютого.
До уваги дослідників потрапила система зірки PDS 70. Вона розташована за 370 світлових років від нас, а її вік становить лише 5 мільйонів років. Навколо неї розташований сплюснутий газопиловий диск, у якому формуються дві планети – PDS 70 b і PDS 70 c. У центрі диска знаходиться зазор, з якого нові світи черпають матеріал для свого будівництва.
Для отримання зображення системи астрономи використовували спектрограф «Вебба» NIRISS. Спостереження підтвердили наявність двох планет-гігантів, що перебувають у стадії формування та втягують у себе газ із диска. Крім того, вчені змогли провести точні вимірювання їхньої яскравості та місця розташування. Отримані дані вказують на те, що планети можуть мати навколо себе кільця з аккреційного матеріалу, звані навколопланетними дисками. В них можуть формуватися супутники, подібні до місяців Юпітера та Сатурна.
Попередні спостереження планет PDS 70 проводилися на коротших довжинах хвиль і пояснювалися теоріями, розробленими для маломасивних зірок і бурих карликів. Спостереження «Вебба» на максимально можливих довжинах хвиль виявили додаткове світло, яке не може бути пояснене моделями. Таке світіння може свідчити про наявність теплої матерії навколо планет; хоча його природа ще не до кінця зрозуміла, воно може вказувати на присутність структури на кшталт спірального газопилового рукава або навіть третьої планети системи.
Отримані дані зміцнюють аргументи на користь існування навколопланетних дисків – вважається, що вони відіграють провідну роль у зростанні планет і формуванні їхніх супутників. Далі дослідники сподіваються провести спостереження, використовуючи інші інструменти телескопа і визначити, чим же є випромінювання в зазорі протопланетного диска. Це допоможе зрозуміти не тільки процес формування екзопланет, а й планет-гігантів Сонячної системи.