8 січня космічний апарат BepiColombo завершив свій шостий і останній гравітаційний маневр навколо Меркурія. Під час прольоту зонд наблизився до нічного боку планети приблизно на 295 кілометрів, а потім пройшов над її північним полюсом. Камери апарату зробили знімки, які були представлені на щорічному брифінгу Європейського космічного агентства. Вони розкрили цікаві особливості поверхні планети.
Одне з фото закарбувало момент перетину BepiColombo лінії термінатора, що розділяє нічний і денний боки Меркурія. Це дало змогу зазирнути у вічно затінені кратери планети. Незважаючи на близькість до Сонця, днища цих кратерів є одними з найхолодніших місць у Сонячній системі. Вони становлять особливий інтерес для вчених, оскільки в них виявлено свідчення наявності водяного льоду. Вивчення цих кратерів стане одним із завдань основної місії апарату.
В об’єктиви BepiColombo потрапили й освітлені Сонцем регіони північного полюса Меркурія. Апарат сфотографував вулканічну Північну рівнину, яка сформувалася внаслідок масштабного виверження лави 3,7 мільярда років тому. На її поверхні видно «зморшки», які, ймовірно, утворилися через стиснення планети в міру охолодження її внутрішньої частини.
На іншому знімку видно найбільший ударний кратер Меркурія шириною близько 1500 кілометрів, відомий як рівнина Спеки. Вище нього виділяється яскравий лавовий потік у формі бумеранга. Він схожий за кольором як з лавою на дні рівнини Жари, так і з лавою в Північній рівнині. Одним із завдань BepiColombo стане з’ясування напрямку руху лави — до рівнини Спеки або від неї.
Ще однією особливістю Меркурія є те, що молоді об’єкти на його поверхні здаються яскравішими. Вченим поки що невідомий точний склад планети, та BepiColombo належить вивчити його, щоб зрозуміти, чому поверхня темніє з часом. Третє фото якраз демонструє наслідки процесів, які піднімають яскравий матеріал нагору — це можуть бути удари метеоритів і вулканічна активність.
Зараз BepiColombo готується до виходу на полярну орбіту Меркурія, з якої й почнеться його основна місія. Її старт заплановано на 21 листопада 2026 року. Апарат досліджуватиме як уже вивчені, так і нові регіони планети, що дасть змогу вченим більше дізнатися про її формування та склад.