Нарешті дійшли руки щось написати і про космічні наукові місії націлені на Землю. Недавно Павло в подкасті слушно зазначив, що нова адміністрація в США візьметься скорочувати місії націлені на відстеження стану атмосфери, гідросфери і поверхні нашої планети – воно їм просто не треба, ось вам краще новий мемкоїн, лол. Тому цей рік можливо стане певним піком активності людства в цій галузі, адже як і в багатьох інших сферах, левова частка апаратів запускає NASA та NOAA. З іншого боку, оскільки такі місії готуються довше ніж рік, то заплановані на цей напевне всі полетять. Звичайно, в списку нижче не всі апарати які мають бути запущені в 2025, я вибрав ті, які, на мій погляд, є найважливішими, а низька ціна доставки на орбіту робить свою роботу – навіть невеликі приватні компанії пнуться на орбіту Землі щось там собі подосліджувати та продемонструвати, тому ось неповний, невичерпний список наукових апаратів націлених на Землю, що полетять цього року.

Навколоземні супутники
- Tanager-2 який запустить організація Carbonmapper. Це супутник, що полетить збирати дані про розподіл метану та вуглекислого газу на Землі. Фінансується філантропами в перемішку з NASA. Це вже другий такий супутник, перший полетів в 2024 і вже почав шарити свої дані, все йде у відкритий доступ. Очевидний фокус – зв’язок цих парникових газів із глобальним потеплінням. По суті це камера із спектрографом (разом до 150 кг) що працює у широкому діапазоні – видиме та близькоінфрачервоне світло. Роздільна здатність – 30 метрів на піксель, зате широке поле зору, а команда обіцяє що воно відстежує 80% найбільших випаровувачів метану (щоб це не означало). Апарат розробляли в JPL, то ж має працювати нормально, розрахований термін служби – 5 років. Тепер за тим як пукають корови можна буде дізнатись онлайн і з високою точністю!
До речі сайт в домені NASA цього проекту вже не працює. Здається старий Донні взявся за роботу)
- NASA-ISRO Synthetic Aperture Radar (NISAR) – це спільна місія NASA та ISRO (індуське NASA). Це повинен бути радар що зніматиме Землю в режимі синтезу апертури. Не перший SAR-супутник (навіть в України є такий, компанії ICEYE), але перший, що робитиме це одразу на двох частотах (довжини радіохвиль 10 і 25 см). Це дасть змогу промацувати ландшафти із кількох шарів одночасно, наскільки я зрозумів. Зокрема, його запускають на орбіту з дуже високим нахиленням, то ж спочатку він вивчатиме Антарктиду з висоти ~750 км і, там де це можливо, зніматиме ландшафт як земної поверхні, так і снігового покрову. Дослідити земну кору, наприклад, зміни ландшафту після землетрусу, або заглянути околиці виверження вулкана або й в саме його жерло – це також завдання для NISAR. Він сам – це досить громадна махіна, має 12-метрову антену на собі і важить майже 3 тони. Він матиме роздільну здатність від 8 до 2 метрів, і з полем зором 240х240 км на Землі, проектний термін служби – 3 роки (мабуть відфоткає всю Землю). Загальний бюджет за таке щастя – $1.5 млрд., так що по суті маємо найдорожчий супутник ДЗЗ ever) повинен стартанути вже в березні, вболіваємо.
- Biomass – це супутник для спостереження за лісовим покриттям, який планується до запуску ESA. Теж знімає в синтезованій апертурі, але з меншою радіочастотою ніж попередній (435 МГц). До нього на такій низькій частоті ніхто не працював. Відповідно, це ще більша дура, 10х12х20 метрів, важить 1.2 тони, але коштує менше, 400 євро, а полетить на орбіту в 666 км. Роздільна здатність 50 м, а знімати він буде всі ліси – від тропічних до тундри. Ну, я в біосфері не спеціаліст, тому більше й не розкажу про нього. Таке.
- GOSAT-GW (Global Observing SATellite for Greenhouse gases and Water cycle) – вже третій супутник серії GOSAT, японських супутників що слідкують за парниковими газами в інфрачервоному діапазоні (ближньому і дальньому). Супутник буде дивитись за хмарами, водоймами, океанами, і з допомогою спектрографа вимірювати концентрацію метану, закисі азоту, вуглекислого газу і всякого іншого – навіть швидкість вітру зможе міряти. Роздільна здатність аж цілий кілометр. Так що, малювати він буде широкими мазками, зате багато всяких хімічних сполук – широка палітра) Важить майже 3 тони, матиме високий нахил орбіти (98 градусів) і теж на орбіту в 666 км. Шо вони її так люблять? Ну що ж, вдячні японцям за таку тяглість, вивчати атмосферну парникову хімію Землі – корисно.
- Carruthers Geocorona Observatory (GLIDE) – це невеликий супутник NASA, що полетить аж в точку Лагранжа L1, для того щоб спостерігати за геокороною Землі – ультрафіолетовим світлом, що народжується у верхніх шарах її атмосфери (власне в екзосфері – 500 км і вище, тобто десь навіть поза орбітою МКС). Про нього небагато інформації. Попередня назва була Global Lyman-alpha Imager of the Dynamic Exosphere – GLIDE, і вона хоч щось пояснює – будуть дивитись за лінією Лаймана водню, з допомогою спектрометра, очевидно, щоб поміряти “температуру” цього водню в екзосфері (наскільки там може бути температура). Але взагалі класно, бо я до сьогодні взагалі не знав, що в нашої планети є своя корона) Полетить райдшером з апаратом IMAP, про який є в попередньому дописі.
- Oceansat-3A – це черговий (четвертий?) з серії апаратів від Індії, що націлені на вивчення океанів. Що ж, кому-кому а їм точно потрібно хоча б свій океан вивчати. Апарат має на борту камеру із фільтрами у видимому та близько-інфрачервоному світлі (всього 8 ліній), скаттерометр, та багаточастотний скануючий мікрохвильовий радіометр. В результаті, 1-тонний апарат може міряти температуру поверхні океану, швидкість вітру, вологість повітря, склад хмар над океаном і всяке таке. То ж й індусам дякуємо за тяглість (перший такий полетів в 1999). Ой, а пам’ятаєте в нас теж колись був супутник, який називався Океан, і полетів теж в 1999 році? Ех…
- PLATiNO-2 / MAIA. Європейсько (італійсько) – американський супутник ДЗЗ, що працюватиме в тепловому інфрачервоному спектрі. Власне, супутник (італійський) PLATiNO, а вимірювальний комплекс Multi-Angle Imager for Aerosols (MAIA) розроблявся JPL на замовлення NASA. Унікальний тим, що полетить на дуже низьку орбіту (~400 км). Звідти в інфрачервоному діапазоні Землю ще ніхто здається не зондував. У фокусі роботи, як видно з назви, – дослідження аерозолів, тобто запилюченого повітря, зокрема в тих місцях де живуть люди, щоб оцінити вплив якості повітря на наше здоров’я. Апарат знімати спектр і поляризацію відбитого в атмосфері світла чимось що називається push broom scanner. По факту це просто спектрограф з хорошою витримкою, оскільки там цілий масив маленьких камер. Ну все, кидайте курити, за нами пасуть!
_________________________________________________________________________
ДЗЗ – дистанційне зондування Землі
JPL – Jet propulsion laboratory, науковий центр в Каліфорнійському технологічному Інституті
Ну ось це й все. Додавайте ще цікаві проекти, про які знаєте, в цій категорії. Таким чином, я нарешті майже закінчив серію оглядів космічних наукових проектів. Про навалу на Місяць писати не стану (окремо якось поясню чому, але якщо коротко – я розчарований, бо КОЛОНІЗУВАТИ МІСЯЦЬ ПОТРІБНО НЕ ТАК). І в нас залишилась на цей рік аж одна не дуже удачлива міжпланетна місія (в її негараздах винен черговий мільярдер, що рветься в космос). Про неї і буде наступний допис. А поки – ласкаво прошу в мій тг-канал Deep Dark UA, де буде ще більше матеріалів про космос!