Рухаємось далі в 2025! Оглянемо тепер наукові місії цього року спрямовані на вивчення Сонця та всього що з ним пов’язане. Наше Сонечко в 2024 нам трохи наробило див – було дуже активне, тож людство кинулось його вивчати) Місій, як на мене, чимало, скоріш за все їх буде 6 за рік, а за всі попередні 50 років космічних геліофізичних місій їх було 54. При цьому – жодного зонда, який полетить зближуватись з Сонцем цього року не буде, як і сонячного телескопа. Натомість герої року – це апарати що вивчають сонячний вітер та сонячну космічну погоду, а загальна тенденція така як і в телескопів – мініатюаризація. Погнали
- Polarimeter to Unify the Corona and Heliosphere (PUNCH) це космічна місія, яка готується NASA і вже 27 лютого полетить разом із SPHEREx`ом, про який ми говорили в попередньому дописі. Це невеличке сузір’я з чотирьох мікросупутників, що робитиме глибоке 3D-мапування ділянок корони та геліосфери Сонця з низької орбіти Землі. Як зазначено в проспекті місії вона вивчатиме “різномашстабні фізичні процеси, від мікромасштабної турбулентності до еволюції глобальних структур, які об’єднують сонячну корону та геліосферу”, тобто вивчатиме як сонячна корона переходить в сонячний вітер. Зокрема буде вивчатись K-корона, тобто те випромінювання, яке породжують вільні електрони в корональній плазмі (розсіюються одне на одному). Для цього в апарати напхали таке: ширококутні камери на трьох, вузькокутну з коронографом на одному апараті і невеликий твердотільний рентгенівський спектрограф на ньому ж. Вчені очікують краще зрозуміти як формується солярна космічна погода на даних цього апарату.
- Tandem Reconnection and Cusp Electrodynamics Reconnaissance Satellites (TRACERS). Теж місія NASA, що стартує 13 квітня – два ідентичні апарати що крутитимуть на земній орбіті. Місія споріднена із попередньою (і планувалась в зв’язці з нею), адже теж націлена на сонячний вітер – тільки цього разу, на відклик земної магнітосфери на це явище. Ці апарати вивчатимуть перезамикання магнітних ліній – процес що розганяє заряджені частинки із Сонця до навколосвітлових швидкостей, а магнітне поле нашої планети вигинає їхні траєкторії поближче до полюсів (там десь і є той касп магнітного поля), де вони фігачаться об нашу атмосферу. Де саме стаються перезамикання, чи можуть вони нашкодити орбітальній інфраструктурі та всякі інші питання пов’язані з сонячним вітром поблизу Землі – ось що буде цікавити Трейсерсів. Самі ж апарати являють собою іонні та електронні спектрометри, а також вимірювачі електричного та магнітного полів.
- Interstellar Mapping and Acceleration Probe (IMAP) – зонд що має стартувати у вересні цього року, розробки NASA. Він буде націлений на вивчення геліосфери – це там де закінчується корона, сонячний вітер стає сонячним вітром, а за її межами починається міжзоряне середовище. Зокрема, апарат буде вимірювати енергетичні нейтральні атоми та частинки, адже їх не відхиляє магнітне поле і вони несуть неспотворену інформацію про умови в геліосфері. Апарат планують вивести в точку Лагранжа L1, тобто поперед Землі, на 1 500 000 ближче до Сонця. Спін-стабілізований (4 rpm) апарат по вінця напічканий різними приладами: детектори нейтральних частинок різних енергетичних рівнів (3 шт.), заряджених частинок, теж різні (4 шт.), лайман-альфа фотометр, імпактний аналізатор міжпланетної пилюки, магнетометр. Він ловитиме частинки як від Сонця так і з поза Сонячної системи, вивчатиме їх взаємодію із середовищем і ще напевно повно всього, з таким то начинням. Вартість – майже три чверті мільярда баксів, збирали його в Принстоні (субпідрядники – найкрутіші універи США) і це найсерйозніший КА в цій категорії. Важковаговик-універсал)
- Space Weather Follow On-Lagrange 1 розділить з нашим попереднім важковаговиком цей райд – ну от як ви з дружбаном уклон ділите пополам в монобанку, так дешевше, адже цьому теж треба в точку L1) полетять дружбани на найвживанішій конячці в нашому світі – Falcon 9 Block 5. Цю місію фінансує NOAA, геофізичний побратим NASA. Цей апарат буде цікавитись такими явищами як корональні викиди маси. Часом, коли Сонце плює в нас розсмаженою плазмою, в цій плазмі переносяться і магнітні поля, які досягнувши нашої магнітосфери влаштовують тут ще ті “вечірки” (в 2024 геомагнітних бур було вдосталь). То ж апарат дивитиметься на трохи ближчі області до Сонця, ніж IMAP, і одночасно, буде фоткати ці викиди, і міряти частки які до нас доходять від Сонця, а ще на ньому є магнітометр – тобто все в купі щоб створити цілісну картину впливу космічної сонячної погоди на нас.
- Solar wind Magnetosphere Ionosphere Link Explorer (SMILE) – місія, яку ЄКА планує запустити в кінці 2025 року, на жаль спільно з китайцями (Китайська академія наук). Цей буде фоткати магнітосферу Сонця (вона ж – геліосфера) в ультрафіолеті та м’якому рентгені і все знов заради сонячного вітру та його взаємодії з нашою планетою. Однак для цього апарату вибрали високоеліптичну орбіту (5 000 х 120 000 км) ще й з супервисоким нахилення (70 чи 80 градусів), ну, мабуть, щоб Земля не заважала все розгледіти. Також на ньому є прилади і для локальних вимірювань – магнетометр та іонний аналізатор, тобто теж, щоб створювати комплексну картину. Ну все, сонячний вітер, начувайся! Це вже п’ятий апарат за цей рік полетить тебе вивчати…
- Нарешті із невизначеною датою запуску залишився Sun Radio Interferometer Space Experiment (SunRISE). Ну що ж, і до Сонця дотягнулись кубсати. Хоча більшість згаданих апаратів і так компактні, і явно дешевші ніж середні та великі космічні телескопи, мінітюаризація триває, і тепер, маємо кубсатну сонячну місію. Цілих шість апаратів на низьких радіочастотах утворять синтезовану апертуру щоб детально знімати наше світило під час неспокійного періоду – тих же сонячних спалахів, корональних викидів та іншого. Два універи (Мічиганський та Colorado Boulder) й Лабораторія реактивного руху – оце й всі хто потрібен щоб зібрати таке сузір’я мікросупутників, які працюватимуть із геосинхронної орбіти, вистроївшись у ланцюжок з проміжками в 10 км. Хоча апарати зібрали ще в 2023, коли полетять – невідомо. Що ж, нехай все вийде, здається це перша SAR-місія націлена на Сонце.
Оце й все. Помітили ще щось цікаве? Із 6 місій лише до 2 НЕ має стосунку до NASA. Як я вже жартував в себе на каналі, я вже здогадуюсь чий прапор першим втикнуть на Сонці, коли нарешті туди висадяться люди! Додавайте в коментах ще щось, якщо я пропустив. Дякую що читаєте, і тепер нам залишились лише наукові супутники націлені на Землі і оця цьогорічна навала на Місяць (яка між іншим починається вже через тиждень). Скоро почуємось!