2025 настав! Ну що, поїхали? Оглядаємо основні наукові місії що полетять в космос вже цього року! Я чесно хотів спочатку все втиснути в один пост, але коли накопав інформацію, то стало зрозуміло що це неможливо. Якась нереальна кількість місій і мікромісій з вивчення Сонця, сонячного вітру, просто божевільна навала апартів на Місяць і дофігіща наукових супутників ДЗЗ. Людство рветься в космос! А ось телескопів – тих не дуже багато. Ми з них і почнемо, а далі як встигатиму.

Космічні телескопи
- 27 лютого повинен полетіти SPHEREx (Spectro-Photometer for the History of the Universe, Epoch of Reionization, and Ices Explorer) – інфрачервоний середнячок, телескоп з апертурою 20 см, частина програми Explorer-ів НАСА. Зокрема, цей належить до Medium-Class Explorers, на нього потратили всього близько $400 млн., що не дуже багато за мірками космічних місій. Сферекс націлений в першу чергу на інфрачервону (0.75 до 5.0 мкм) спектроскопію найближчих галактик. Ну як найближчих – їх він планує побачити 450 млн., настільки чутливим він є. Але на екзопланети теж планує задивлятись. В цілому, він доповнить вже працюючий космічний телескоп Евклід та той, що тільки в процесі підготовки – Nancy Grace Roman, адже він точно мірятиме червоне зміщення галактик (а вони – їхнє гравітаційне лінзування), що дасть змогу скласти точний розподіл темної матерії найближчих галактик. Працюватиме з низької орбіти, 700 км. Інший цікавий аспект його роботи – спектроскопія через множинну фотометрію, тобто там купа фільтрів через які багато раз знімають об’єкт, а виграш тут у тому, що рухомих частин телескоп не буде мати. І це, найпотужніше з телескопів, що полетить в 2025.
- PETREL (Platform for Extra and Terrestrial Remote Examination with LCTF) – місія-демонстратор від JAXA, що полетить на новій японській ракеті-носії H3. Мікросупутник з мультиспектральною камерою, в основному біля ультрафіолету. LCTF це liquid crystal tunable filters, ось так досягається мультиспектральність. Вага – до 50 кг, і бюджет мабуть теж невисокий. І відповідні переваги – його концепція з’явилась 5 років тому, а зараз він вже летить, тобто склєпали його досить швидко. Пертел буде мати подвійну місію – фоткати небо в ультрафіолеті, коли він в тіні Землі і фоткати Землю, коли він під Сонцем. А ще він те що називається pathfinder для серйознішого телескопа ULTRASAT, флагмана time domain ультрафіолетової телескопії, що полетить в 2026. Спритний японець!
- В першому кварталі повинен полетіти SPARCS (Star-Planet Activity Research CubeSat) – ще один вже навіть не мікро, а наносупутник, що спостерігатиме в ультрафіолеті. Профінансований NASA, вироблений в Arizona State University з участю Jet Propulsion Laboratory, він націлиться на найближчі і найлегші 20 зір, що мають екзопланети і буде дивитись за ними як в близькому так і в дальньому ультрафіолеті. Все для того, щоб дізнатись більше про їхню активність – спалахи і корональні викиди, ну і прикинути, як це може вплинути на найближчі екзопланети, адже є думка що саме така активність не дає життю нормально розвинутись біля зір класу M та K (червоні та оранжеві карлики). Все обладнання для цього вмістилось всього в 6U-кубсат, круто!
- І ще один 6U кубсат телескоп, VERTECS (Visible Extragalactic background RadiaTion Exploration by CubeSat) теж вирушить в космос цього року. Він працюватиме у видимому світлі і збиратиме те що називається extragalactic background light – фонове світло галактик, яке все ще несе інформацію про те що його випромінило – але усереднено. А випромінювали це світло в основному молоді яскраві зорі – то ж історію їх формування цей наносат і буде вивчати. Розробили його в співпраці купа японських організацій (Kyushu Institute of Technology, Kwansei Gakuin University, Kanazawa University та інші), грошей підкинуло JAXA ну і ось. Не знайшов інформацію про бюджет місії, але видна інша перевага, яку вже згадували вище, мікромісій – офігівающа швидкість розробки. 2022 – концепт, 2023 – Mission Definition Review, 2024 – Preliminar Design Review, 2025 – газуєм на орбіту. (тут десь загубився Critical Desing Review, але може він таким мацьопам і не потрібен, я хз).
- Не те щоб дуже космічне але, 6 жовтня цього року має полетіти INFUSE-2 – суборбітальний телескоп верхи на канадській метеорологічній ракеті Black Brant. Integral Field Ultraviolet Spectroscopic Experiment – досить громіздкий (діаметр дзеркала 49 см) ультрафіолетовий телескоп ще й напічканий високотехнологічним обладнанням: 26 голографічні дифракційні решітки, поперечно-смужковий мікроканальний пластинчастий детектор і таке інше – і все це згорить в атмосфері не долетівши навіть до космосу. Я таке засуджую, а летить воно вже вдруге, перший такий був в 2022. Дивитись він буде за розжареними залишками наднових, іонізованими зонами зоренародження і міжзоряним середовищем в цілому. Потрібна наука, але могли б вже й до орбіти доштовхати.
- Ну і нарешті, в мене ще не вмерла надія побачити як цього року полетить TOLIMAN, місія яку дуже чекають альфачі, адже він буде досліджувати Альфа-Центавру та інші найближчі сусіди – а точніше їхні екзопланети. Останні новини на сайті проекту датуються липнем 2024 і що його застопорило поки не ясно. Але якщо він таки полетить цього року то дуже впишеться в 2025 – адже це теж мікросупутник!
Підіб’ємо ще один москвинський літак ДРЛО підсумки по телескопах: один середнячок і 4(5) мікро/нано супутників – дрібнота наступає! І це в порівнянні 4 важковаговиками минулого року. Але в цілому нічого дивного, адже за останній десяток років людство в середньому запускало 1.5 середніх/великих телескопів на орбіту, і це обмеження так просто не зламаєш. Грошей, всім треба грошей! То розквіт дрібноти виглядає логічним, бюджети відрізняються на 2 порядки, а космічну науку всеодно можна робити. Надіюсь у всіх все вийде! Додавайте, якщо я щось пропустив, ще космічних телескопів в 2025, і ми будемо рухатись далі як тільки буде час (далі в нас – Сонце).
І звісно підпишіться на Deep Dark Ua – ще більше глибокого космосу українською!