6 листопада космічний зонд NASA Parker Solar Probe завершив свій останній, сьомий, гравітаційний маневр повз Венеру. Цей проліт дасть апарату змогу вийти на траєкторію, що наблизить його до Сонця на 6,1 мільйона кілометрів — найближче, ніж будь-коли досягало людство.
Parker Solar Probe був запущений у серпні 2018 року з метою «доторкнутися» до Сонця. Дослідники сподіваються, що під час місії апарат зможе відповісти на основні питання про наше світило, зокрема, чому його зовнішня частина атмосфери – корона – з віддаленням від поверхні стає гарячішою.
Прольоти повз Венеру були важливими етапами на шляху зонда, які дали йому змогу зменшити швидкість відносно Сонця та поступово наближатись до нього на мінімальну відстань. Учені також використали ці маневри для збору нових даних про нашу сусідку. Під час третього прольоту в липні 2020 року камера зонда WISPR змогла зазирнути крізь щільні венеріанські хмари аж до поверхні, зафіксувавши риси континентів, рівнин і плато. У 2021 році камера зняла нічний бік планети та виявила слабке світіння, що надходить з її поверхні температурою 860°C – щільні хмари блокують більшу частину видимого світла, проте найдовші хвилі видимого спектра, що межують з інфрачервоним діапазоном, усе ж крізь них проникають.
Під час фінального прольоту зонд наблизився на відстань у 376 кілометрів над Венерою, тому науковці знову увімкнули WISPR: нові спостереження допоможуть зрозуміти, чи може камера розрізнити фізичні та хімічні властивості поверхні планети.
24 грудня Parker має пролетіти над сонячною видимою «поверхнею» – фотосферою – на рекордній швидкості в 692 тисячі кілометрів за годину. Хоча зв’язок із зондом буде відсутній під час зближення, команда очікує отримати сигнал про його стан уже 27 грудня.