З’ясовано причину руйнування обсерваторії Аресібо

Julia Kalinina

Новости

Через 4 роки після аварії одного з найбільших в світі радіотелескопів експертна комісія надала звіт, в якому зазначила, що причиною руйнації стала повзучість цинку в затискачах для тросів.

1204
Зруйнований радіотелескоп обсерваторії Аресібо. Фото: Ricardo Arduengo | AFP

Національний науковий фонд та Університет Центральної Флориди опублікували офіційний звіт свого розслідування стосовно руйнації обсерваторії Аресібо в 2020 році. Основною причиною стали не тільки пошкодження від урагану «Марія» в 2017 році, а й повзучість цинку, який використовувався в затискачах для тросів телескопа.

Обсерваторія Аресібо розпочала роботу у 1963 році й тривалий час залишалася найбільшим у світі радіотелескопом із 305-метровою рефлекторною тарілкою. Спочатку вона призначалася для досліджень іоносфери Землі, які були частиною програми із розроблення засобів захисту від балістичних ракет. Лише у 1967 році Національний науковий фонд перетворив її на цивільний об’єкт для астрономічних спостережень. Аресібо знаменита відкриттями першого подвійного пульсара в 1974 році, яке було відзначене Нобелівською премією, перших екзопланет навколо пульсара PSR 1257+12 у 1992 році, першого повторюваного швидкого радіосплеску в 2016 році, а також відправленням у космос у 1974 році «послання Аресібо» до зоряного скупчення М13, що знаходиться на відстані 25 тисяч світлових років від Землі.

Чотирирічне розслідування встановило основні причини, які призвели до аварії. Структурні несправності розпочалися в 2017 році, коли ураган «Марія» завдав обсерваторії найпотужніших вітрових навантажень за весь час її роботи: швидкість вітру сягала від 169 до 190 кілометрів за годину. Після урагану інспектори не виявили значних пошкоджень, хоча й був замовлений ремонт обсерваторії, який довго відкладали. Однак розслідування показало, що його неправильне спрямування на заміну основного тросу не допомогло б запобігти майбутній руйнації.

Зрештою, у серпні та листопаді 2020 року допоміжний та основний троси, відповідно, почали руйнуватися, після чого Національний науковий фонд оголосив про виведення Аресібо з експлуатації шляхом контрольованого знесення. Однак цього не встигли здійснити, оскільки 1 грудня 2020 року попередньо частково пошкоджені троси обірвалися й основна платформа впала на саму тарілку телескопа, через що остання була повністю зруйнована. На щастя, ніхто з персоналу не постраждав.

У звіті зазначено, що обрив стався через приховані пошкодження тросів внаслідок повзучості (деформації) цинку в їхніх затискачах. Перевірки після «Марії» не виявили цих проблем, що свідчить про недооцінку механізмів деградації та переоцінку міцності конструкції.

Попри втрату одного з найбільших у світі радіотелескопів, Аресібо планують перетворити на освітній центр під назвою Arecibo C3. Національний науковий фонд оголошував про цей проєкт у жовтні 2022 року та вересні 2023 року. Arecibo C3 стане простором, зосередженим на науці, обчисленнях та розвитку спільноти, зберігаючи спадщину обсерваторії для майбутніх поколінь.

25 Comments

Show All

Please, into your profile to comment posts, make bookmarks and rate other users. It takes two clicks to create a profile or log in.

Лис 11, 2024 23:41

Через 4 года после аварии … что причиной разрушения стала ползучесть цинка в зажимах для тросов.
Вот оно НАСА во всей красе. Понадобилось 4 года. Что они там делали всё это время? Да пьяный технолог за неделю на заводе успел бы протрезветь, разобраться в чём дело, и снова уйти в месячный запой. 🙂

Лис 12, 2024 01:48

За які кошти створили, скільки прослужила обсерваторія? 57 років.
Збудували за 3 роки, експлуатація вийшла 200 млн за весь час, в 60-х збудували за 25-30млн ніби?
Там ваші обожнювані ханці щось подібне змавпували? Як успіхи?
Подібне, але не таке, FAST більш кострубате і не таке функціональне!
185 млн долярів та 5 років будували.

Лис 12, 2024 02:35

А причем тут стоимость эксплуатации и строительства? И срок эксплуатации?
Тема как бы про исследование аварии.

Лис 12, 2024 02:09

А что тут не так? Такое ощущение что там всё НАСА только над этим и работало. Там от силы пара лаборантов работало, вот и вышло 4 года.
Да пьяный технолог за неделю на заводе успел бы протрезветь, разобраться в чём дело, и снова уйти в месячный запой.
Ваш пьяный технолог неделю пару сварных швов только тестировал бы, а здесь ерундовина размером с завод. Тут десяток технологов пол года только завалы разбирали бы и собирали бы еще пол года этот пазл в место, а затем тесты, исследования и еще раз тесты.
На сайте НАСА есть pdf на 640 листов с расписыванием каждой мелочи, разглядыванием под микроскопом и чертежами. Думаю вашему технологу месяц, только на ознакомление с результатами исследования, потребовался бы. И думаю не меньше даже на ознакомление со 100 страничным отчетом.
Результат – в будущем инженеры еще большей ерундовины будут в курсе данной проблемы.
Ps: чтиво реально занимательное, с кучей картинок.

Лис 12, 2024 16:54 (edited)

Ваш пьяный технолог неделю пару сварных швов только тестировал бы, а здесь ерундовина размером с завод.

Тут вы ошибаетесь. Если вышла из строя \”ерундовина размером с завод\” под названием Аресибо, то это не значит что нужно по кусочкам перебрать всю Аресибо.

Рухнула конечно здоровая дурища, но даже школьнику понятно что дело либо в тросе, либо в креплениях. Если внимательно посмотреть видео, то наверняка можно исключить из рассмотрения трос. Ну а на осмотр креплений нужен день. Пусть будет 3 дня на транспортировку 5 \”экспертов\” на место катастрофы и ещё 3 дня на чесание ими затылков и диктование секретуткам их умозаключений.
На сайте НАСА есть pdf на 640 листов с расписыванием каждой мелочи, разглядыванием под микроскопом и чертежами.

Вот некуда больше госбабло девать, как 4 года оплачивать работу и содержание всех тех дармоедов чтоб они нарожали 640 листов пустой мутатени.
Результат – в будущем инженеры еще большей ерундовины будут в курсе данной проблемы.

Да не будет больше таких вундервафель. Даже если вдруг сдуру и решат строить, то за полвека все технологии поменялись. Даже крепления другие будут. Выдержат крепления \”устанет\” трос. Всё равно рухнет.
PS: Чесать репы и тратить бабло надо было ДО обрушения.

Лис 12, 2024 11:26 (edited)

Бац-бац и мимо!

Аресибо к НАСА не относится, это все владения NSF (Национальный научный фонд), но это никак не может повлиять на предубеждение.

Лис 12, 2024 19:10

Аресибо к НАСА не относится, это все владения NSF (Национальный научный фонд)
Ах простите меня НАСА, промахнулся. В данном случае это не вы, а другой “Национальный научный фонд” бабло сливает на никому не нужные телодвижения и бумажки.
А потом удивляемся почему на науку денег не остаётся 🙂

Лис 12, 2024 17:06

Слово “затискач” малює уяві лещата. Невже оцинковані троси були просто затиснуті? Не закручені бодай в петлю, як ото на кнехтові тумби причальні канати наматують?

Лис 12, 2024 18:31

Именно, как я понял это крепление “потекло”
Сам документздесь

Лис 12, 2024 18:43 (edited)

Чесне слово, я жлоб з дерев’яною пикою, аби платити за цікавий, але другорядний інтерес. Немає бажання заглублюватись в звіти. А про конструкцію затискача ніхто “на поверхні” не каже і не показує