З’ясовано причину руйнування обсерваторії Аресібо

Julia Kalinina

Новини

Через 4 роки після аварії одного з найбільших в світі радіотелескопів експертна комісія надала звіт, в якому зазначила, що причиною руйнації стала повзучість цинку в затискачах для тросів.

1082
Зруйнований радіотелескоп обсерваторії Аресібо. Фото: Ricardo Arduengo | AFP

Національний науковий фонд та Університет Центральної Флориди опублікували офіційний звіт свого розслідування стосовно руйнації обсерваторії Аресібо в 2020 році. Основною причиною стали не тільки пошкодження від урагану «Марія» в 2017 році, а й повзучість цинку, який використовувався в затискачах для тросів телескопа.

Обсерваторія Аресібо розпочала роботу у 1963 році й тривалий час залишалася найбільшим у світі радіотелескопом із 305-метровою рефлекторною тарілкою. Спочатку вона призначалася для досліджень іоносфери Землі, які були частиною програми із розроблення засобів захисту від балістичних ракет. Лише у 1967 році Національний науковий фонд перетворив її на цивільний об’єкт для астрономічних спостережень. Аресібо знаменита відкриттями першого подвійного пульсара в 1974 році, яке було відзначене Нобелівською премією, перших екзопланет навколо пульсара PSR 1257+12 у 1992 році, першого повторюваного швидкого радіосплеску в 2016 році, а також відправленням у космос у 1974 році «послання Аресібо» до зоряного скупчення М13, що знаходиться на відстані 25 тисяч світлових років від Землі.

Чотирирічне розслідування встановило основні причини, які призвели до аварії. Структурні несправності розпочалися в 2017 році, коли ураган «Марія» завдав обсерваторії найпотужніших вітрових навантажень за весь час її роботи: швидкість вітру сягала від 169 до 190 кілометрів за годину. Після урагану інспектори не виявили значних пошкоджень, хоча й був замовлений ремонт обсерваторії, який довго відкладали. Однак розслідування показало, що його неправильне спрямування на заміну основного тросу не допомогло б запобігти майбутній руйнації.

Зрештою, у серпні та листопаді 2020 року допоміжний та основний троси, відповідно, почали руйнуватися, після чого Національний науковий фонд оголосив про виведення Аресібо з експлуатації шляхом контрольованого знесення. Однак цього не встигли здійснити, оскільки 1 грудня 2020 року попередньо частково пошкоджені троси обірвалися й основна платформа впала на саму тарілку телескопа, через що остання була повністю зруйнована. На щастя, ніхто з персоналу не постраждав.

У звіті зазначено, що обрив стався через приховані пошкодження тросів внаслідок повзучості (деформації) цинку в їхніх затискачах. Перевірки після «Марії» не виявили цих проблем, що свідчить про недооцінку механізмів деградації та переоцінку міцності конструкції.

Попри втрату одного з найбільших у світі радіотелескопів, Аресібо планують перетворити на освітній центр під назвою Arecibo C3. Національний науковий фонд оголошував про цей проєкт у жовтні 2022 року та вересні 2023 року. Arecibo C3 стане простором, зосередженим на науці, обчисленнях та розвитку спільноти, зберігаючи спадщину обсерваторії для майбутніх поколінь.

25 коментарів

Розгорнути всі

Будь ласка, у свій профіль, щоб коментувати пости, робити закладки та оцінювати інших користувачів. Це займає всього два кліки.

Лис 11, 2024 23:41

Через 4 года после аварии … что причиной разрушения стала ползучесть цинка в зажимах для тросов.
Вот оно НАСА во всей красе. Понадобилось 4 года. Что они там делали всё это время? Да пьяный технолог за неделю на заводе успел бы протрезветь, разобраться в чём дело, и снова уйти в месячный запой. 🙂

Лис 12, 2024 01:48

За які кошти створили, скільки прослужила обсерваторія? 57 років.
Збудували за 3 роки, експлуатація вийшла 200 млн за весь час, в 60-х збудували за 25-30млн ніби?
Там ваші обожнювані ханці щось подібне змавпували? Як успіхи?
Подібне, але не таке, FAST більш кострубате і не таке функціональне!
185 млн долярів та 5 років будували.

Лис 12, 2024 02:35

А причем тут стоимость эксплуатации и строительства? И срок эксплуатации?
Тема как бы про исследование аварии.

Лис 12, 2024 02:09

А что тут не так? Такое ощущение что там всё НАСА только над этим и работало. Там от силы пара лаборантов работало, вот и вышло 4 года.
Да пьяный технолог за неделю на заводе успел бы протрезветь, разобраться в чём дело, и снова уйти в месячный запой.
Ваш пьяный технолог неделю пару сварных швов только тестировал бы, а здесь ерундовина размером с завод. Тут десяток технологов пол года только завалы разбирали бы и собирали бы еще пол года этот пазл в место, а затем тесты, исследования и еще раз тесты.
На сайте НАСА есть pdf на 640 листов с расписыванием каждой мелочи, разглядыванием под микроскопом и чертежами. Думаю вашему технологу месяц, только на ознакомление с результатами исследования, потребовался бы. И думаю не меньше даже на ознакомление со 100 страничным отчетом.
Результат – в будущем инженеры еще большей ерундовины будут в курсе данной проблемы.
Ps: чтиво реально занимательное, с кучей картинок.

Лис 12, 2024 16:54 (редаг.)

Ваш пьяный технолог неделю пару сварных швов только тестировал бы, а здесь ерундовина размером с завод.

Тут вы ошибаетесь. Если вышла из строя \”ерундовина размером с завод\” под названием Аресибо, то это не значит что нужно по кусочкам перебрать всю Аресибо.

Рухнула конечно здоровая дурища, но даже школьнику понятно что дело либо в тросе, либо в креплениях. Если внимательно посмотреть видео, то наверняка можно исключить из рассмотрения трос. Ну а на осмотр креплений нужен день. Пусть будет 3 дня на транспортировку 5 \”экспертов\” на место катастрофы и ещё 3 дня на чесание ими затылков и диктование секретуткам их умозаключений.
На сайте НАСА есть pdf на 640 листов с расписыванием каждой мелочи, разглядыванием под микроскопом и чертежами.

Вот некуда больше госбабло девать, как 4 года оплачивать работу и содержание всех тех дармоедов чтоб они нарожали 640 листов пустой мутатени.
Результат – в будущем инженеры еще большей ерундовины будут в курсе данной проблемы.

Да не будет больше таких вундервафель. Даже если вдруг сдуру и решат строить, то за полвека все технологии поменялись. Даже крепления другие будут. Выдержат крепления \”устанет\” трос. Всё равно рухнет.
PS: Чесать репы и тратить бабло надо было ДО обрушения.

Лис 12, 2024 11:26 (редаг.)

Бац-бац и мимо!

Аресибо к НАСА не относится, это все владения NSF (Национальный научный фонд), но это никак не может повлиять на предубеждение.

Лис 12, 2024 19:10

Аресибо к НАСА не относится, это все владения NSF (Национальный научный фонд)
Ах простите меня НАСА, промахнулся. В данном случае это не вы, а другой “Национальный научный фонд” бабло сливает на никому не нужные телодвижения и бумажки.
А потом удивляемся почему на науку денег не остаётся 🙂

Лис 12, 2024 17:06

Слово “затискач” малює уяві лещата. Невже оцинковані троси були просто затиснуті? Не закручені бодай в петлю, як ото на кнехтові тумби причальні канати наматують?

Лис 12, 2024 18:31

Именно, как я понял это крепление “потекло”
Сам документздесь

Лис 12, 2024 18:43 (редаг.)

Чесне слово, я жлоб з дерев’яною пикою, аби платити за цікавий, але другорядний інтерес. Немає бажання заглублюватись в звіти. А про конструкцію затискача ніхто “на поверхні” не каже і не показує