Щось не виходить в мене в активний блогінг, після коментів до квітневої космодовідкової пишу коменти до серпневої, ще й у вересні :))). Тим не менш, ось вам. Недавно команда Альфи випустила чергову чудову космодовідкову, а я вирішив доповнити відповіді на деякі питання – ті звісно в яких щось хоч трошки кумекаю. Надіюсь, Вам сподобається!
- Чому будь-яка матерія у Всесвіті закручується? Все вірно у відео. Та ще можна додати: звичайно ж є випадки коли тіла просто пролітають повз одне одного не закручуючись – всі ви чули про блукаючі світи (планети без світила), гостьові комети чи астероїди (які не затримуються в нашій Сонячній системі, пролітають всього раз), та навіть зорі-втікачі, що покидають нашу галактику, набравши швидкості через гравітаційну взаємодію з іншими зорями. Це все і є рух-не-по-колу. А якщо тіла прив’язані одне до одного гравітацією, то варіантів нема – будуть кружляти. Та є ось інший цікавий факт – деякі дослідження показують, що, якщо акуратно поміряти кутовий момент імпульсу структур на великому масштабі – галактик та їхніх скупчень, то можна помітити що В СЕРЕДНЬОМУ він не дорівнює нулю. Тобто у Всесвіті є виділений напрям, вздовж якого галактики вишикувались своїми спінами (хоч і слабо виражений). Чому? Цьому пояснення немає. Ось цікава свіжа наукова стаття-огляд на цю тему.
- Як пов’язані час та гравітація? Про час на Місяці Альфа розказала все правильно і докладно. Але… звісно ж час і гравітація пов’язані) Просто гравітаційні поля які нас оточують є надто слабкими, щоб це стало помітно. У власній системі відліку вся фізика і протікання в тому числі – однакова, в цьому сила коваріантного формулювання загальної теорії відносності. Однак, для зовнішнього спостерігача, час в певному місці йде тим повільніше, чим сильніше там гравітаційне поле. І звісно є ще ефект спеціальної теорії відносності – сповільнення часу в рухомій СВ відносно нерухомої. Ці ефекти накладаються, наприклад, при руху тіла по орбіті навколо іншого, та ось на висоті геостаціонарних супутників гравітаційний ефект перемагає (там поле Землі слабше) – і для геонавігації враховують що час на цих супутниках йде трішки повільніше ніж тут на Землі. Фундаментальний зв’язок між гравітацією і часом (і енергією) пояснює теорема Нетер. По-простому – час тече нерівномірно, тому що нерівномірним є простір, а спотворює його гравітація масивних тіл. Ну а для того, щоб побачити сповільнення часу на побутовому рівні – навіть поля Сонця буде недостатньо. Треба нейтронні зорю чи чорну діру)
- Чи є сенс будувати обсерваторії в Україні? Розширю відповідь Альфи. Давайте згадаємо основні фактори для будівництва обсерваторій: засвітка штучним світлом, запилення і турбулентність атмосфери, кількість ясних днів у році (тобто коли немає хмар, дощу), вологість і такий неостанній фактор як доступність до розетки на 230 В :), та ще може твердий ґрунт для фундаменту.
Захід України не підходить в основному через велику кількість опадів. Ви ось знали що рівень опадів у Львові навіть трошки більший ніж в Лондоні. А в Карпатах їх ще більше, тому це хоч і гори – не підходять. На півдні ж України сухо, але атмосфера має високу турбулентність через близькість до Чорного моря. А деколи ще й пилюки багато. Залишається Північ, і це можливо навіть і варіант. Зверніть увагу на карту світлового забруднення України.
Однак ще один фактор – це призначення Вашої обсерваторії. Які саме Вам потрібно об’єкти спостерігати? Які вам потрібні прямі піднесення? Чи потрібне все небо? Які діапазони хвиль? Наскільки довгі витримки? І ще повно всього. Це досить очевидно, але я проговорю – ніхто зараз не будує обсерваторій без прив’язки до конкретних задач. А за які масштабні задачі варті нової обсерваторії готові взятись астрокоманди в Україні?..
В цілому нова потужна обсерваторія – це не щось абсолютно неможливе в Україні, але ви бачите скільки потрібно порахувати і продумати наперед. Ну а українські астрономи поки і так виживають)
- Наш Всесвіт вдвічі старіший!? Команда Альфи все вірно відповіла. Залишається додати що теорія втомленого світла є дійсно марґінальною серед космологів і не знаходить широкого поширення. А публікація цієї контроверсійної теорії привела до цікавого курйозу із “гуглінням” віку Всесвіту, ось тут деталі. Крім цього, ця теорія була опублікована зразу після вражаючих спостережень JWST, які начебто показали що ранні галактики є надто яскравими, а більший вік Всесвіту давав їм більше часу для розвитку такої яскравості. Але з того часу, результати спостережень були дещо переглянуті – деякі галактики виявились не такі вже й старі, і з’явились більш адекватне пояснення їх високій світності.
І тут я вирішую свої доповнення як і минулого разу розбити на дві частини, щоб не було забагато тексту. Частина друга вже скоро, а поки запрошую у свій телеграм канал – більше про астрофізику, космологію і все таке у Deep Dark UA.