Космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) ідентифікував шість нових блукаючих планет — вільно плаваючих об’єктів планетарної маси — у молодому зоряному скупченні NGC 1333. Ці небесні тіла, не пов’язані з жодною зіркою, дають вченим цінні підказки щодо процесів, які формують зірки та планети.
Надзвичайно глибокий спектроскопічний огляд, проведений за допомогою інструмента NIRISS на JWST, виявив ці тьмяні об’єкти з винятковою точністю. Нововідкриті планети мають маси, оцінені між 5 і 15 масами Юпітера. Одна з менших, що має масу близько 5 мас Юпітера, виділяється тим, що, можливо, має диск. Це потенційно робить її найменш масивним з відомих нам об’єктів, з наявністю диска на орбіті.
Блукаючі планети особливо цікаві, оскільки вони кидають виклик нашому розумінню формування планет. Існуюча теорія припускає, що ці об’єкти могли утворитися подібно до зірок або ж бути викинутими з планетарних систем. Відсутність об’єктів маси Юпітера в цьому огляді, незважаючи на виняткову чутливість JWST, натякає на досягнення нижньої межі процесів формування, подібних до зіркових що надає важливі дані для уточнення сучасних моделей утворення зірок і планет.
Це відкриття також ставить під сумнів наші уявлення про поширеність таких блукаючих світів. Огляд показує, що близько 10% об’єктів зіркового скупчення NGC 1333 можуть бути блукаючими планетами, що є більшою часткою, ніж очікувалося від традиційних функцій маси зірок. Це відкриття може мати значні наслідки для нашого розуміння того, наскільки поширеними можуть виявитись ці невловимі об’єкти у ширшому Всесвіті.
Здатність JWST виявляти та аналізувати ці тьмяні, далекі світи відкриває нові можливості для дослідження ранніх етапів формування зірок і планет, пропонуючи погляд на складні та різноманітні результати цих космічних процесів.