Нові дослідження, засновані на даних сейсмометра зонда InSight NASA, свідчать про можливість існування на Марсі величезних запасів рідкої води, що зберігаються під поверхнею на глибині від 11,5 до 20 кілометрів. Дослідники використовували складні моделі фізики порід і баєсове висновування, щоб визначити комбінації літології, насиченості рідкою водою, пористості та форми пір, які відповідають сейсмічним швидкостям та гравітаційним даним, зафіксованим поблизу посадкового модуля InSight. Найкращим поясненням отриманих результатів є середня кора, складена з тріщинуватих магматичних порід, насичених рідкою водою.
Це відкриття ставить під сумнів попередні уявлення про “сухий” Марс і відкриває нові перспективи в пошуках життя на цій планеті. Вода в тріщинах і порожнинах магматичних порід може свідчити про те, що значна частина стародавньої марсіанської води, яка, як вважалося раніше, була викинута в космос або захована в мінералах, насправді могла залишитися на планеті, зберігшись під поверхнею.
Дані з InSight дозволили дослідникам зробити висновки про те, що вода може бути замкнена у пористій породі, прихованій під товстим шаром сухої поверхні. Це не просто сліди води, які колись існували на Марсі, а справжні підземні резервуари, які могли зберегтися протягом мільйонів років. Більше того, ці результати мають велике значення для майбутніх космічних місій на Марс, адже вода є найціннішим ресурсом для тривалого перебування людини на іншій планеті.
Важливо також відзначити, що дослідження вказує на необхідність подальших геофізичних вимірювань і кращого розуміння мінералогії та складу марсіанської кори. Це допоможе точніше оцінити обсяги води та її доступність для майбутнього використання. Крім того, наявність рідкої води на таких глибинах потребує наявності досить високої проникності порід та тепла, яке б дозволило підтримувати обмін водою між поверхнею та більшими глибинами.
Якщо в майбутньому вдасться розробити технології для доступу до цих підземних вод, це може стати ключем до довгострокового перебування людини на Марсі. Таким чином, ці відкриття можуть кардинально змінити підхід до планетарної геології Марса і наші перспективи колонізації Червоної планети.
Джерела:
Planetary.org, Наукова робота на pnas.org