Космічний телескоп ім. Джеймса Вебба зафіксував найвіддаленіше на сьогодні злиття чорних дір

Зіткнення двох надмасивних об’єктів відбулося через 740 мільйонів років після Великого вибуху.

248
Зображення процесу злиття двох галактик системи ZS7, яку спостерігав космічний телескоп ім. Джеймса Вебба. Джерело:  ESE | Webb | NASA | CSA | J. Dunlop | D. Magee | P. G. Pérez-González et. al.

За допомогою космічного телескопа ім. Джеймса Вебба міжнародній команді вчених вдалось знайти докази злиття двох галактик та їхніх активних ядер – масивних чорних дір. Подія стала найвіддаленішою за всю історію спостережень і відбулась, коли Всесвіту було всього 740 мільйонів років. Результати роботи астрономів було опубліковано 16 травня в журналі The Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Система відома під назвою ZS7: одна з її чорних дір має масу в 50 мільйонів разів більшу за Сонце, інша – ймовірно, схожу, однак її набагато важче виміряти, оскільки друге ядро заховане в щільному газі.

Ми знайшли докази присутності дуже щільного газу, що швидко рухається, поблизу чорної діри, а також гарячого високоіонізованого газу з яскравим випромінюванням, що буває при акреції на неї матеріалу. Завдяки своїй чіткості телескоп дав змогу просторово розділити дві чорні діри.

Ганна Ублер, співавторка роботи з Кембриджського університету

Це перший випадок, коли зіткнення було зафіксовано на такій ранній стадії розвитку Всесвіту – вченим досі не до кінця зрозуміло, як в цей час могли утворитися настільки масивні об’єкти, адже такий процес мав би тривати понад мільярд років.

Результати свідчать про те, що злиття є важливим етапом, завдяки якому чорні діри можуть швидко зростати навіть в епоху космічного світанку. Разом з іншими знахідками “Вебба” це дослідження активних галактичних ядр у далекому Всесвіті говорить також про те, що злиття мали значний вплив на еволюцію галактик з самого початку.

Дослідники зазначають, що коли чорні діри зливаються, вони утворюють гравітаційні хвилі – збурення простору-часу, які розповсюджуються зі швидкістю світла. Їх можна буде зафіксувати за допомогою детекторів гравітаційних хвиль нового покоління, як-от космічної обсерваторії Laser Interferometer Space Antenna (LISA).

Наразі “Вебб” продовжуватиме дослідження ранніх надмасивних чорних дір – уже цього літа розпочнеться третій цикл спостережень телескопа, серед яких є й систематичний пошук і опис злиття подібних об’єктів. Це має краще пролити світло на питання щодо швидкості таких процесів та ролі зіткнень у зростанні чорних дір.

Будь ласка, у свій профіль, щоб коментувати пости, робити закладки та оцінювати інших користувачів. Це займає всього два кліки.