Вирішення проблем Землі vs освоєння галактики. Трилема пріоритетів. Етичні дилеми в дослідженні та освоєнні космосу. Конфліктуючі ідеології інопланетних цивілізацій

262

Трилема пріоритетів

“Чи потрібно людству поспішати з колонізацією космосу, чи варто зачекати, поки ми будемо до цього готові? Або, можливо, існує третій шлях — поступового освоєння із врахуванням поточних обмежень? Останнім часом це питання викликає жваві дискусії серед науковців, філософів і популяризаторів науки.”

Проблеми Землі

Багатьох людей дуже дивують плани по колонізації навіть Марсу коли на нашій планеті не все ідеально. Основні проблеми це звичайно ж:

Вчені місії NASA Juno з дослідження найбільшого газового гіганта Сонячної системи Юпітера виявили інтенсивну вулканічну активність на Іо – найбільш геологічно активному супутнику планети. Відкрита область розташована в південній півкулі Іо та виділяє теплову енергію, що вшестеро перевищує потужність усіх електростанцій Землі. Вона охоплює площу в 100 тисяч квадратних кілометрів, що перевищує розмір найбільшого прісноводного озера світу – Озера Верхнє.
Рішення людства зосередитися на Землі, а не космічній експансії, могло походити від зрозумілого бажання вирішити нагальні проблеми, такі як:

  • Соціальні проблеми: війни, бідність, голод і нерівність.
  • Технологічний прогрес: людство може спочатку вдосконалити свою технологію на Землі, відклавши дослідження космосу, поки не відчує «готовність».
  • Екологія: людство може віддати перевагу зменшенню шкоди навколишньому середовищу та створенню сталого суспільства.

Можливі переваги зосередження на Землі

Зосередження на Землі насамперед має свої переваги, особливо якщо це робити стратегічно. Ось як це може принести користь людству в довгостроковій перспективі:

  • Вирішуючи такі проблеми, як зміна клімату, нерівність і виснаження ресурсів, людство може побудувати стабільну об’єднану цивілізацію, яка буде краще підготовлена ​​до дослідження космосу.
  • Передові технології: вирішення проблем Землі може призвести до проривів (наприклад, чиста енергія, штучний інтелект, досягнення в медицині), які зроблять дослідження космосу простішим і безпечнішим, коли ми нарешті займемося цим.
  • Етичне лідерство: цивілізація, яка навчилася відповідально керувати власною планетою, може бути краще підготовлена, щоб подавати приклад у галактичній спільноті, виступаючи за сталий розвиток і справедливість.

Однак, поки ми будемо займатися вдосконаленням Землі, інші цивілізації нашої галактики можуть прийняти протилежний підхід, ставлячи пріоритетом експансію в космос своїм першим кроком.

Що, якби людство зосередилося виключно на Землі, лише щоб виявити, що сусідній космос уже зайнятий?

Цей сценарій перевертає наратив людських амбіцій з ніг на голову та піднімає глибокі питання щодо вибору, який повинні зробити цивілізації: зосередитися на собі та ідеальному житті вдома чи розширюватися назовні та ризикувати знехтувати своєю планетою. Якщо людство занадто довго буде зосереджено на Землі, ми справді можемо опинитися в ненайкращій ситуації.

Шок від першого контакту

Уявіть собі, що людство нарешті розробляє міжзоряні подорожі після століть внутрішньої зосередженості лише для того, щоб відкрити вже переповнену галактику. Це усвідомлення може відбутися кількома шляхами:

  • Окуповані зоряні системи: кожна сусідня зоряна система — Альфа Центавра, Проксима Центавра, Тау Кит — уже колонізована розвиненими цивілізаціями. Їх присутність може бути очевидна з мегаструктур, схожих на сфери Дайсона, космічних станцій, штучних супутників або радіосигналів.
  • Зіткнення з чужими кордонами: коли ми відправляємо свої перші місії за межі нашої сонячної системи, ми стикаємося з інопланетними патрулями або попередженнями не вторгатися на їх територію.
  • Інопланетні артефакти: ми виявляємо залишки інопланетних культур, такі як пам’ятники чи космічні станції, що вказує на їх широке поширення.

Чому інші цивілізації віддаватимуть перевагу космічній експансії?

Варто подумати, чому інопланетні цивілізації можуть віддати перевагу дослідженню космосу та колонізації систем, а не зосереджуватися на своїх рідних планетах. Серед можливих причин:

  • Екзистенціальні загрози: можливо, ці цивілізації зіткнулися з екзистенціальними ризиками (наприклад, виснаженням ресурсів, планетарною нестабільністю), які змусили їх розширюватися назовні, щоб вижити.
  • Культурні цінності: їхня культура може цінувати дослідження, цікавість або колонізацію вище, ніж самоспостереження чи піклування про навколишнє середовище.
  • Біологічні відмінності: інопланетні види можуть бути біологічно або психологічно краще пристосовані для космічних подорожей, ніж люди, що полегшує для них експансію.
  • Технологічна перевага: якщо інопланетна цивілізація розробить передову технологію транспортування раніше за нас, вона може не зіткнутися з тими ж обмеженнями, які ми зараз маємо.

Їхнє рішення концентруватися на експансії може поставити людство в невигідне становище, якщо ми надто довго відкладатимемо дослідження космосу.

Потенційні наслідки

Якщо людство опиниться в галактиці, вже зайнятій іншими цивілізаціями, може виникнути кілька наслідків. Ці сценарії залежать від характеру інопланетних цивілізацій, з якими ми стикаємося.


1. Мирне співіснування

Якщо інопланетні цивілізації будуть мирними та співпрацюватимуть, у людства буде можливість:

  • Інтегруватися в галактичну спільноту: людство може приєднатися до федерації чи альянсу космічних цивілізацій, вносячи свою унікальну культуру та знання до більшої галактичної мережі.
  • Вивчити передові технології: більш розвинені цивілізації можуть ділитися з нами своїми технологіями, прискорюючи наш розвиток і дозволяючи нам «наздогнати».
  • Вимагати незайняті системи: якщо все ще є незатребувані або недосліджені регіони галактики, людству може бути дозволено заселити ці території під керівництвом галактичної спільноти.

2. Конфлікти Інтересів

Якщо інопланетні цивілізації є територіальними або ворожими, людство може зіткнутися зі значними небезпеками:

  • Обмежена свобода розширення: інші цивілізації можуть розглядати нас як потенційну загрозу та обмежувати нашу здатність колонізувати космос.
  • Підкорення або панування: якщо інопланетні цивілізації набагато розвиненіші, вони можуть ставитися до людства як до нижчого виду, нав’язуючи свої закони, видобуваючи ресурси Землі або навіть поневолюючи нас.
  • Війна: найгірший сценарій передбачає що спроби експансії людства призведуть до воєнного конфлікту з інопланетними цивілізаціями.

3. Ізоляція

Інша можливість полягає в тому, що людство вирішило залишитися повністю зосередженим на Землі, навіть після того, як виявило, що інші цивілізації домінують у космосі. Це може призвести до:

  • Добровільна ізоляція: людство може вирішити уникати взаємодії з інопланетними цивілізаціями, побоюючись культурного змішування, війни чи експлуатації, або через неможливість знайти спільну мову з космічними сусідами. Земля може стати космічним «королівством відлюдників», яке уникає галактичної політики.
  • Технологічна стагнація: без мотивації конкурувати з іншими цивілізаціями чи вчитися в них, технічний прогрес людства може стати на застій, залишивши нас назавжди позаду.
  • Збереження культури: з іншого боку, ізоляція може дозволити людству зберегти свою унікальну культуру

Філософські наслідки

Цей сценарій викликає глибокі питання про природу прогресу та місце людства у Всесвіті:

  • Чи краще вдосконалити життя на одній планеті чи ризикувати поширитися на інші?
  • Що робити, якщо людство за своєю суттю повільніше, ніж інші цивілізації, усвідомлює необхідність космічної експансії?
  • Чи означає переповнена галактика, що людство «зазнало невдачі», чи воно все ще може знайти сенс, зробивши внесок іншим чином?
  • Чи ми морально зобов’язані конкурувати з іншими цивілізаціями, чи маємо надавати пріоритет миру та співіснування?

Ризик обмеженого контакту з галактичною спільнотою

Якщо людство зосередиться на вирішенні своїх внутрішніх проблем протягом століть, перш ніж звернеться до дослідження космосу, нам може бути важче встановити значущий контакт з іншими цивілізаціями. Ось чому:

  • Технологічне відставання: поки людство вирішує проблеми Землі, інші цивілізації можуть швидко розвивати свої можливості для польотів у космос, розвиваючи технології далеко за межами нашої досяжності. Це може ускладнити нам зв’язок або подорож до їхніх систем. Якщо інші цивілізації використовують передові форми зв’язку (квантову заплутаність, тахіонні частинки тощо), ми все ще можемо використовувати «примітивні» радіохвилі, які можуть перешкоджати змістовному діалогу.
  • Фізична відстань: якщо людство почне досліджувати віддалений космос лише після колонізації сусідніх систем, нам може знадобитися подорожувати більш далеко, щоб знайти вільні регіони чи цивілізації, які бажають співпрацювати з нами.
  • Це затримало б нашу здатність створювати альянси або вивчати точки зору інших цивілізацій на космічні події, такі як суперечки щодо ресурсів або екзистенційні загрози (як-от шахрайський ШІ чи спалахи гамма-випромінювання).
  • Втрачені можливості для культурного обміну: якщо людство відкладе свій вихід на галактичну стадію, ми можемо втратити шанс сформувати культурні, політичні чи технологічні норми міжзоряної спільноти. Замість цього ми входимо в «заздалегідь прописаний» галактичний порядок, на який ми маємо невеликий вплив.

Розуміння «Галактичної перспективи»

Якщо людство відкладає свій вступ до галактичного співтовариства, йому буде важко зрозуміти ширшу перспективу взаємодії та співіснування цивілізацій. Ось чому це може бути проблемою:

  • Упередженість до земноцентричного мислення: проведення століть, зосереджених лише на Землі, може призвести до того, що людство буде надмірно зосереджено на наших власних перспективах і цінностях. Це може призвести до непорозумінь, коли ми стикаємося з цивілізаціями з абсолютно різними.
    • Моральними системами (наприклад, цінування колективного виживання над індивідуальною свободою).
    • Підходи до управління ресурсами (наприклад, добування цілих планет проти заселення).
    • Філософії про мету життя (наприклад, технологічна трансцендентність проти біологічного збереження).
  • Втрата загальної картини: на той час, коли ми виходимо на міжзоряну сцену, важливі галактичні події, можливо, вже відбулися:
    • Великі цивілізації могли досягти мирних угод, частиною яких людство не було.
    • Багаті ресурсами космічні регіони вже можуть бути поділені між існуючими державами.
    • Рішення про те, як впоратися з екзистенціальними загрозами, могли бути прийняті без нашого внеску в дискуссію.

Без безпосереднього досвіду в цих питаннях людству може бути важко орієнтуватися в складній мережі галактичної політики або нав’язувати власну точку зору.

Можливий вибір посередині

Людство не обов’язково має обирати Землю чи Космос — ми можемо переслідувати обидві цілі одночасно. Можна інвестувати в технології подвійного призначення, які вирішують проблеми Землі та готують нас до дослідження космосу, наприклад:

  • Системи відновлюваної енергії (для живлення Землі та майбутніх колоній).
  • Екосистеми замкнутого циклу (для космічного середовища проживання та сталого розвитку Землі).
  • Штучний інтелект і робототехніка (для допомоги як в планетарному управлінні, так і в міжзоряному дослідженні).

Спроби ранніх контактів: навіть якщо людство відкладе фізичну експансію в космос, ми все одно можемо зосередитися на надсилання зондів і сигналів до сусідніх зоряних систем для збору інформації про галактичну спільноту.

Етичні дилеми в дослідженні та освоєнні космосу: конфліктуючі ідеології цивілізацій

Коли людство вирушає в космос, самостійно чи як частина галактичної спільноти, неодмінно виникнуть етичні дилеми. Різні цивілізації — як інопланетні, так і людські — неминуче матимуть суперечливі ідеології щодо ключових аспектів дослідження космосу, видобутку ресурсів, колонізації та дипломатії. Ці конфлікти можуть сформувати майбутнє міжзоряних відносин і змусити людство зробити важкий вибір щодо власних цінностей і цілей.
Давайте розглянемо деякі з найактуальніших етичних дилем, які можуть виникнути.


1. Ідеології про колонізацію

Акт колонізації планет і супутників є одним із найбільш суперечливих аспектів дослідження космосу. Різні цивілізації можуть дотримуватись радикально різних переконань щодо того, чи є колонізація етичною та прийнятною.

Конфліктуючі ідеології:

  • Проколонізаційні цивілізації:
    • Розглядають колонізацію як необхідність для забезпечення виживання та розширення свого виду.
    • Вважають, що незаселені планети чи супутники — це природні ресурси, які чекають, щоб їх заволоділи та освоїли.
    • Вважають міжзоряну колонізацію долею чи правом свого виду, особливо якщо їхньому рідному світу загрожує перенаселення чи екологічний колапс.
  • Антиколонізаційні цивілізації:
    • Стверджують, що колонізація інших планет є формою космічного імперіалізму, що відображає історичний колоніалізм на Землі.
    • Надають пріоритет повазі до інопланетних екосистем і стверджуйте, що незаселені планети повинні залишатися недоторканими по тим чи іним причинам.
    • Вірять, що цивілізації повинні зосередитися на стійкому розвитку в межах своїх планетних систем замість того, щоб експлуатувати інші.

Дилеми:

  • Чи має людство колонізувати планети, якщо воно витісняє або знищує потенційне інопланетне життя, навіть мікробне?
  • Якщо інопланетні цивілізації виступають проти колонізації, чи має людство поважати їхню позицію, навіть якщо вона обмежує нашу власну експансію?
  • Чи може колонізація планет без життя призвести до непередбаченої шкоди майбутнім екосистемам?

2. Видобуток і експлуатація ресурсів

Потреба в ресурсах — металах, енергії та воді — стимулюватиме більшу частину дослідження космосу. Однак різні ідеології можуть призвести до конфлікту щодо того, як слід використовувати ресурси, хто ними володіє та які обмеження мають існувати.

Конфліктуючі ідеології:

  • Цивілізації «вільного використання ресурсів»:
    • Вірять, що ресурси в космосі є частиною «космічних надбань» і можуть використовуватися будь-ким, хто має можливість їх збирати.
    • Ставлять пріоритет технологічному та економічному розвитку над збереженням.
    • Стверджують, що ресурси нескінченні у нескінченому всесвіті, і тому їх не можна «надмірно використовувати».
  • Природоохоронні цивілізації:
    • Стверджують, що ресурси можна здобувати, лише якщо це можна зробити етично та стабільно.
    • Протидіяти знищенню небесних тіл (наприклад, видобутку корисних копалин на астероїдах чи планетах), щоб зберегти природну красу та цілісність галактики.
    • Можуть виступати за те, щоб залишити частину ресурсів недоторканими для майбутніх цивілізацій або для інопланетних видів, яким вони можуть знадобитися.

Дилеми:

  • Чи має людство віддавати перевагу економічній вигоді через видобуток корисних копалин на астероїдах, навіть якщо це загрожує конфліктом із цивілізаціями, які прихильники природи?
  • Якщо ресурси знаходяться на планеті з примітивним життям, чи порушує їх видобуток права цих організмів?
  • Чи може конкуренція за ресурси між цивілізаціями призвести до конфлікту чи війни, якщо не вдасться досягти угод?

3. Тераформування та зміна планет

Тераформування — зміна навколишнього середовища планети, щоб зробити її придатною для життя певного виду — є суперечливою концепцією зі значними етичними наслідками.

Конфліктуючі ідеології:

  • Прихильники тераформування:
    • Розглядають тераформування як спосіб поширення життя у Всесвіті, потенційно перетворюючи безплідні планети на нові екосистеми.
    • Вірять, що переваги тераформування переважують витрати, особливо якщо це забезпечує виживання їхнього виду.
    • Можуть вважати безплідні планети «витраченим потенціалом», якщо вони залишаться недоторканими.
  • Противники тераформування:
    • Стверджують, що планети, навіть безплідні, мають внутрішню цінність і не повинні бути змінені.
    • Проти тераформування, якщо воно порушує існуючі екосистеми, навіть якщо вони мікробні або сильно відрізняються від наших.
    • Можуть вважати тераформування зарозумілим і небезпечним втручанням, особливо якщо ми не можемо передбачити довгострокові наслідки.

Дилеми:

  • Чи має людство тераформувати планети відповідно до наших потреб, навіть якщо це руйнує рідні екосистеми?
  • Якщо інша цивілізація вже тераформує планету, чи має людство право втрутитися чи зупинити їх?

4. Дипломатія: суперечливі політичні філософії

Взаємодіючи з іншими цивілізаціями, людство зіткнеться з важкими рішеннями щодо союзів, торгівлі та співпраці. Різні політичні системи та цінності можуть призвести до ідеологічних зіткнень.

Конфліктуючі ідеології:

  • Ієрархічні цивілізації:
    • Можуть мати авторитарні системи, де рішення приймаються центральною владою, можливо, навіть штучним інтелектом або окремим лідером.
    • Цінують порядок, контроль та ефективність над індивідуальними свободами.
    • Не хочуть співпрацювати з більш демократичними чи децентралізованими цивілізаціями.
  • Демократичні цивілізації:
    • Надають пріоритет індивідуальній свободі, рівності та представництву.
    • Можуть розглядати авторитарні цивілізації як репресивні або неетичні, відмовляючись приєднатися до них.
  • Поствидові цивілізації:
    • Розвинені інопланетні види, які вийшли за межі біологічної форми (наприклад, стали формою штучного інтелекту), можуть діяти на цінностях, абсолютно чужих людству.
    • Можуть вважати людські концепції уряду, моралі та дипломатії примітивними або нерелевантними.

Дилеми:

  • Чи має людство приєднатися до цивілізацій, цінності яких суперечать нашим власним, якщо це забезпечує виживання чи технологічний прогрес?
  • Якщо авторитарна цивілізація домінує в галактиці, чи має людство чинити опір чи співпрацювати заради миру?

5. Права Інопланетян

Одна з найглибших етичних дилем пов’язана з правами інопланетних форм життя, особливо якщо вони менш розвинені за людство або принципово відрізняються від нас.

Конфліктуючі ідеології:

  • Антропоцентричні цивілізації:
    • Ставлять пріоритет потребам свого виду над інопланетним життям, особливо якщо інопланетяни нерозумні або примітивні.
    • Стверджують, що виживання та прогрес виправдовують такі дії, як витіснення або експлуатація чужорідних видів.
  • Універсалістські цивілізації:
    • Виступають за рівні права всіх форм життя, навіть якщо вони не розумні або радикально різні.
    • Протидіють будь-яким діям, які завдають шкоди або експлуатують чужорідні види, включаючи тераформування, колонізацію чи видобуток ресурсів.
  • Біоконсервативні цивілізації:
    • Можуть стверджувати, що втручання в інопланетне життя (розумне чи ні) є неетичним, воліючи залишати їх недоторканими навіть дорогою ціною для їх власного виживання.

Дилеми:

  • Чи має людство надавати перевагу власному виживанню над добробутом чужорідних видів?
  • Якщо ми стикаємося з цивілізацією, яка експлуатує або поневолює менш розвинених інопланетян, чи повинні ми втрутитися, навіть якщо це ризикує війною?

6. Війни та конфлікти в космосі

Космічна дипломатія може вилитися в конфлікт, особливо якщо цивілізації мають конкуруючі ідеології щодо території, ресурсів або управління. Питання про те, коли війна виправдана — і чи вона колись — буде центральним у міжзоряних відносинах.

Конфліктуючі ідеології:

  • Пацифістські цивілізації:
    • Вірять, що війна ніколи не виправдана, навіть у разі самооборони.
    • Виступають за дипломатію та відмову від насильства, навіть ціною територіальної втрати чи втрати ресурсів.
  • Мілітаристські цивілізації:
    • Розглядають війну як природну й необхідну частину міжзоряної політики.
    • Вірять, що переможці завжди праві, і сила забезпечує виживання.
  • Прагматичні цивілізації:
    • Виступають за обмежений конфлікт, коли дипломатія зазнає невдачі, розглядаючи війну як останній, але прийнятний засіб.

Дилеми:

  • Чи має людство боротися за захист своїх колоній чи ресурсів, навіть якщо це означає жертвувати дипломатичними відносинами?
  • Якщо інша цивілізація почне війну, чи має людство помститися чи прагнути миру за всяку ціну?

7. Міжзоряні альянси

Приєднання до міжзоряних альянсів створює власний набір дилем, особливо якщо для цього потрібен компроміс між культурами.

Конфліктуючі ідеології:

  • Консерватори:
    • Виступають за збереження унікальної ідентичності своєї цивілізації, відмовляються приймати чужі цінності чи норми.
    • Бояться, що приєднання до альянсів може призвести до культурної асиміляції або втрати автономії.
  • Інтеграціоністи:
    • Вірять в переваги культурного обміну, навіть якщо це означає пожертвувати певними традиціями чи цінностями.
    • Стверджують, що міжзоряні альянси необхідні для виживання та прогресу.

Дилеми:

  • Чи має людство приєднатися до альянсу, який вимагає відмови або зміни ключових аспектів нашої культури (наприклад якщо це стосується прав людини)?
  • Якщо альянс надзвичайно потужний, чи є у людства якийсь реальний вибір, окрім як приєднатися до нього, навіть якщо це означає підпорядкування?
Інші етичні питання
  • Що, якщо розвинені цивілізації розглядають людей як примітивних і негідних рівних прав?
  • Як має реагувати людство, якщо інопланетні цивілізації розглядають наші власні політичні системи як неетичні або неприйнятні?
  • Що станеться, якщо дві цивілізації не дійдуть згоди щодо того, хто має право тераформувати певну планету?
  • Що станеться, якщо людство опиниться в центрі війни між двома могутніми альянсами прибульців?
  • Як ми збалансуємо збереження нашої ідентичності з внеском у більшу галактичну спільноту?

Підсумок

Етичні дилеми дослідження космосу та дипломатії такі ж великі та складні, як і сама галактика. Людство зіткнеться з важким вибором, коли зіткнеться з цивілізаціями з суперечливими ідеологіями. Чи варто людству віддати перевагу дослідженню космосу зараз, щоб не залишитися позаду, чи ви вважаєте, що вирішення наших проблем на Землі є мудрішим вибором? Чи є вибір певного проміжного варіанту правильним? Чи можемо ми зробити вибір який приведе цивілізацію до процвітання?

28 коментарів

Розгорнути всі

Будь ласка, у свій профіль, щоб коментувати пости, робити закладки та оцінювати інших користувачів. Це займає всього два кліки.

Лют 04, 2025 23:29 (редаг.)

Теперішнє людство на зброю витрачає трильйони баксів витрачає щороку.

На космос в десятки разів менше. 0.2% GDP США, усереднена 0.05%. Середній американець чи мешканець розвинених країн Європи. Засирають планету, як сто африканців. Випуск нового авто/гаджета кожен рік… Ремонти кожні 2-3 роки тощо. Шкоди екології планети наносить неймовірної. Етика в тому що кожен займатися тим, що йому важливо, цікаво, можливо.
Розосереджуватись людству треба, але не за будь які витрати!

Лют 05, 2025 01:46 (редаг.)

Середній американець чи мешканець розвинених країн Європи. Засирають планету, як сто африканців

Вибачаюсь, але це ви, схоже, не були там – узбережжя Африканських країн буквально засране пластиком, і це їхній, локальний пластик.
Наскільки я розумію, є реальна проблема з секондхенд одягом, що з Західних країн йде в Африку і там, здебільшого, викидається, але й там, якщо покопатись, то можуть цікаві подробиці вилізти, я впевнений.
Так само в Азії, я свого часу був вражений тим наскільки в нетуристичних місцях було загажене узбережжя, і коли я подивився на етикетки (а я тоді ще був під впливом ідей, подібних вашим, і думав, що це з гамерики принесло) – весь пластик був або локальними брендами, або сміттям яке місцеві рибалки викидали (сітки, ящики, поплавки і ін)

І це ми не говоримо про Китай, який засирає планету як весь Захід разом взятий

Лют 05, 2025 12:30 (редаг.)

Тоді треба усім незгодним скептикам колонізувати Марс/летючі острови Венери – реальніше. Якщо планетарним 73% какая разніцо… Вялічія знову, верньом всьо взад…тощо.

Монополії на багаторазову двоступеневу транспортну систему, не повинно бути тілько у СпейсХ. Китайці зкопіювати полнофункціонально не зможуть. У європейців є Аріан6…

Лют 05, 2025 00:04

Прочитав усе. Намагався зрозуміти, що хотів донести автор. Не зовсім успішно. Всеосяжне про Головне питання людства, Всесвіту і взагалі. Може, 42? Не знаю. В голові шумить по-білому, мабуть таки заморився і спатоньки треба.

Лют 05, 2025 05:50

Мені теж цікаво що хотів донести автор (я). В статті одні питання і роздуми і ніякого очевидного рішення =). Інколи важливіше створити простір для роздумів, де кожен може знайти над чим подумати.

Лют 05, 2025 09:47

Нема сенсу обіймати неосяжне і планувати дипломатію з позаземними цивілізаціями, існування яких лишее гіпотетичне. Хіба що як сюжети для сайфай. Якщо хочеться скласти якесь власне бачення перспектив, слід визначитися з реаліями хоча б в межах Системи. Що є рушіями експансії? Як взаємодіятимуть зоряні нації людства, які неминуче виникатимуть, щойно позаземні колонії набуватимуть економічної самодостатності? Що може стати фундаментами економік різного типу колоній і як виглядатиме логістмка Системи?
Ну, а мармюдонів ми зустрінемо з тією ж імовірністю, що й динозаврів – 50/50. Але дай Боже, щоби не зустріли

Лют 08, 2025 20:59

Сначала думал расписать свое мнение по каждому пункту, но потом понял что это в принципе бессмысленно. Что хотел сказать автор, какую мысль донести? Одни вопросы, перечисление вариантов и “дилемм”, но по сути пустое гадание на кофейной гуще.
Что на счет моего мнения, то нет смысла гадать и придумывать себе дилеммы на пустом месте.
Смысл освоения космоса до решения всех проблем Земли? – свалить от тех самых проблем, сделать резервную копию цивилизации, вдохновить на решение земных проблем (тк. колонизация космоса в принципе одна большая проблема/вызов), развить технологии в конкретных направлениях (те же солнечные панели первоначально были прерогативой космоса – чем не решение земных проблем за счет космических технологий?, разработка СЖО может помочь и на Земле с экологией/климатом и тд.), а не пальцем в небо и тд. Посмотрите на историю – Америку поперлись колонизировать имея кучу проблем в Европе, по сути это норма для истории. Многие действительно великие преобразования происходили во времена полного звездица и ни чего как-то пережили и развились. А решать все проблемы Земли (перед освоением космоса) как по мне глупо, тк. не имея проблем мы сами создаем новые. Земля это замкнутая среда с кучей народа – только это является одной огромной проблемой, решение которой само по себе лежит в космосе.
При этом в реальности ни какой дилеммы “осваивать космос или нет”, по мне нет – тк. в реальности цивилизация (особенно современная) работает по всем направлениям сразу. Мы одновременно решаем как проблемы Земли, так и проблемы освоения космоса – решения в одном месте помогают в другом и на оборот.
Тоже и с дилеммой занятой галактики – если она занята, то где все? где хоть намек на что либо, кроме голых камней? где хоть один заблудившийся инопланетный китаец продавец лапши? Даже система (социально-политическая) или технология зоопарка должна давать сбои (как и любая другая система/механизм), тк. нет ни чего абсолютного, кроме законов физики – которые сами по себе не позволят идеальный механизм зоопарка.
|
А, и на счет всего того про решение проблем Земли, объединение и бла бла бла – посмотрите на сегодня, ну так новости и события последних лет или даже недель. Все пересрались, переругались, войны, идиоты и тд. Про климат и экологию вообще заикаться не буду. По мне не плохая такая мотивация свалить в космос и прихватить с собой кусочек экосистемы.

Лют 08, 2025 21:54

Мне нравится то, что автор поназадавал кучу вопросов – во-первых они умные, в-вторых они позволяют появиться умным ответам (как ваш, например) сподвигающим к умным обсуждениям

Лют 09, 2025 08:02

Земля весит 5.97 секстиллионов килограммов. Почему ей должно быть тяжело от лишней пары миллиардов людей? На каких расчётах вообще основана оценка её “несущей способности”? Может, проблема вовсе не в количестве, а в нашем распределении и управлении ресурсами?
Если уж говорить о масштабах, стоит вспомнить, что галактика столь огромна, что даже “заблудившийся продавец лапши” из далёкого уголка, с его запахом горячего бульона и вывеской на инопланетном языке, может быть просто радиошумом, который ещё не достиг нас. В такой бескрайности даже случайность становится статистической погрешностью.
А голые камни, что окружают нас, разве не являются намёком? Возможно, это именно то, что нам хочет показать вселенная. Собирать и обрабатывать камни как раз любимое занятие людей с древних времен.
Цивилизация, которая сможет работать по всем направлениям одновременно, — это ли не мечта? Но, может быть, мы уже на том этапе, где понятие “приоритет” теряет своё значение? Мы всё ещё не видим других, но, возможно, это потому, что мы сами пока ещё не стали кем-то, кого можно увидеть.
А что, если мы — те самые “инопланетные китайцы”, которые однажды выйдут в бескрайний космос, чтобы продавать лапшу одиноким звёздным странникам? Будем красить камни в зелёный цвет и гадать на кофейной гуще. И если в этом нет смысла, то зачем вообще думать?
Если люди не будут придумывать дилеммы, то кто же будет заниматься этим важным делом?
Если нас пока не видят другие цивилизации, действительно ли мы существуем?

Лют 09, 2025 12:41

Земля весит 5.97 секстиллионов килограммов. Почему ей должно быть тяжело от лишней пары миллиардов людей? На каких расчётах вообще основана оценка её “несущей способности”? Может, проблема вовсе не в количестве, а в нашем распределении и управлении ресурсами?
О чем вы в принципе? Какое в принципе отношение масса Земли/людей имеет отношение к теме? Вы в принципе понимаете о чем говорите?
Люди состоят из материала Земли – даже если бы нас был бы триллион, Земля не потяжелела бы не на грамм.
Земле как камню в принципе пофиг сколько людей и что мы делаем – смысл в воздействии нашего количества на нас самих и Землю как систему из-за жесткой ограниченности Земли.
Именно об распределении и управлении ресурсов я и говорил, да многие говорят. Решение фундаментальных проблем нашей цивилизации лежит в космосе – в том числе распределение людей по большему пространству (или на большее количество сред/тел) и получение безграничного кол-ва ресурсов (это не все, но одни из основных пунктов).
Если уж говорить о масштабах, стоит вспомнить, что галактика столь огромна, что даже “заблудившийся продавец лапши” из далёкого уголка, с его запахом горячего бульона и вывеской на инопланетном языке, может быть просто радиошумом, который ещё не достиг нас. В такой бескрайности даже случайность становится статистической погрешностью.
Тогда в принципе к чему весь тот текст про занятую галактику и то что нам может не быть в ней места? Я хорошо осознаю огромность космоса (даже в пределах Солнечной системы) и из-за этого все те гадания на кофейной гуще кажутся мне еще более бессмысленными. Если с другой стороны галактика уже занята под завязку, то следы должны быть на каждом углу – пример Земля, заселена под завязку и даже там где мало или нет людей все равно есть наши следы. Мусор, микропластик, радиоактивные изотопы, СО2 и сажа во льдах, различные техногенные газы в атмосфере, радиоволны и тд. Даже если бы инопланетянин разбился где нибудь в Антарктиде или посреди Тихого океана, он бы все равно достаточно быстро понял бы что за обезьяны живут на этой планете.
А голые камни, что окружают нас, разве не являются намёком? Возможно, это именно то, что нам хочет показать вселенная. Собирать и обрабатывать камни как раз любимое занятие людей с древних времен.
Намеком на что? О чем вы? Намеком на то что космос необитаем? Так я об этом и сказал.
Почему Вселенная хочет или не хочет нам что-то показать? Это неодушевленная сущность, как она в принципе может что-то хотеть? Если мы говорим про систему, в том числе, построенную разумом – то бишь под “Вселенная” подразумевается в принципе окружение, в том числе галактическое сообщество или технологическое окружение (например пузырь зоопарка или матрица), то я уже сказал что практически невозможно создать/построить идеальный механизм/систему. Все равно будут сбои и огрехи.
Про камни я вообще не пойму.
Цивилизация, которая сможет работать по всем направлениям одновременно, — это ли не мечта?
Что вы хотели этим сказать? Цивилизация уже работает по всем направлениям – не припомню чтобы я жил в мечте. Если вы не поняли о чем я, то поясню еще раз – сейчас мы заняты всем одновременно. Мы работаем над космосом, работаем над проблемами Земли, работаем над нами самими, над жизнью, над ИИ, над поиском инопланетного разума/жизни, даже изредка посылаем свои сигналы, работаем над фундаментальной наукой, даже над всякими глупостями за шнобелевскую премию. И все направления дополняют друг друга – разработки в ИИ помогают в решении земных и космических проблем, разработки в космосе помогают обычной жизни на Земле и решению земных проблем, разработки в генетике помогут как в решении земных проблем, так и космических. Сейчас в принципе не стоит ни какой дилеммы про приоритеты – все заняты тем что больше по душе. Маск генетикой не занимается, он занимается космосом, а кто-то занимается генетикой и экологией и тд. – сколько людей, столько и мнений и столько же подходов и приоритетов. Но результирующей сложения всех векторов является всенаправленность развития. Вы же своей статьей, на сколько я понимаю, хотите направить все человечество по какому-то одному направлению/пути – огорчу вас, все мы разные и у всех разные приоритеты и мнения. Даже если большинство сосредоточится на чем-то одном, останется не мало тех кто пойдет по другим направлениям.
А что, если мы — те самые “инопланетные китайцы”, которые однажды выйдут в бескрайний космос, чтобы продавать лапшу одиноким звёздным странникам? Будем красить камни в зелёный цвет и гадать на кофейной гуще. И если в этом нет смысла, то зачем вообще думать?
Что вы этим хотели сказать? Назадавали очередных вопросов. Если хотите чтобы я на них ответил, так и скажите.
В принципе про что речь? Если мы будем теми самыми продавцами лапши, то в чем смысл всей статьи? Ответ в таком случае напрашивается сам собой – мы или одни, или одна из самых развитых цивилизаций галактики, тк. опровержения этому нет, как в прочем и подтверждения.
Какое отношение покраска камней/вандализм имеет отношение к “думать”, я тоже без понятия. Если вы задаете вопросы, то четче формулируйте их, чтобы мне не приходилось их додумывать.
Если люди не будут придумывать дилеммы, то кто же будет заниматься этим важным делом?
Если нас пока не видят другие цивилизации, действительно ли мы существуем?
Конкретно это не “дилемма” – это философия.
Вот вам определение из Гугла, чтоб вы не создавали “дилеммы” на пустом месте:
Дилемма — полемический довод с двумя исключающими друг друга положениями и не допускающими возможность третьего. В повседневной речи употребляется тогда, когда оба варианта нежелательны, и выбор происходит по принципу «меньшего зла».