
Астрономи виявили, що супутник Сатурна Мімас – той самий, що завдяки кратеру Гершель, який вкриває значну частину його поверхні, нагадує «Зірку смерті» із Зоряних воєн – мільйони років ховав від нас підповерхневий океан води.
Автори роботи, опублікованої в журналі Nature, стверджують, що океан міститься на глибині від 20 до 30 кілометрів під крижаною поверхнею Мімаса, і становить щонайменше половину всього об’єму супутника. Вони також вважають, що океан сформувався між 2 і 25 мільйонами років тому – відносно нещодавно за геологічними мірками.
В іншого супутника Сатурна – Енцелада – зонд Cassini уже підтвердив наявність підповерхневого океану. Енцелад є практично «близнюком» Мімаса: вони обидва розташовані на схожій відстані від газового гіганта і мають схожі розміри.
Однак між ними є ключова відмінність: на відміну від Мімаса, поверхня Енцелада вкрита гейзерами, які щохвилини вивергають тонни води з-під кори на орбіту. Саме їх досліджував Cassini – і їх же він не виявив у Мімаса. На думку вчених, океан останнього занадто молодий, щоб пробити кору планети.
Викрила океан Мімаса виявлена Cassini лібрація супутника – ритмічні коливання відносно орбіти. Спочатку команда висунула дві гіпотези, щоб пояснити явище: кам’янисте ядро неправильної форми або океан, який дозволяє корі коливатися незалежно від ядра.
Згодом, коли вченим вдалося промоделювати рух супутника, виявилося, що в умовах першої гіпотези ядро повинно бути практично плоским – що, звісно, не відповідало спостереженням. Це, разом із зібраними за останні 10 років даними, свідчить на користь наявності океану.
Як зазначають учені, зараз Мімас переживає те, що багато подібних крижаних світів переживали одразу після їхнього формування; таким чином, він надає можливість зазирнути в історію таких тіл, як Енцелад, супутники Урану та об’єкти поясу Койпера.