Астрономи виявили найстарішу чорну діру з коли-небудь знайдених

Це відкриття може стати величезним кроком уперед у розумінні процесів появи надмасивних чорних дір у ранньому Всесвіті.

533
Галактика GN-z11, у центрі якої космічний телескоп ім. Джеймса Вебба виявив найстарішу з коли-небудь знайдених чорних дір. Знімок отримано космічним телескопом “Габбл”. Зображення: NASA | ESA | P. Oesch (Yale University)

За допомогою телескопа імені Джеймса Вебба група астрономів виявила найвіддаленішу та найдавнішу чорну діру з коли-небудь знайдених. Роботу було опубліковано в журналі Nature 17 січня.

Щоб чорна діра стала надмасивною, їй необхідні мільярди років живлення матерією з навколишнього простору. Нове дослідження може допомогти пролити світло на питання, як в епоху раннього Всесвіту чорні діри набирали величезні маси, що у багато разів перевищують теоретичні розрахунки.

Чорна діра, яка поки що не має імені, в шість мільйонів разів масивніша за Сонце та розташована в галактиці GN-z11 на відстані 13,4 мільярда світлових років від нас, тому її можна бачити такою, якою вона була лише через 400 мільйонів років після Великого вибуху.

Наразі у вчених є дві основні теорії, як чорні діри могли стати надмасивними у Всесвіті, якому було менше одного мільярда років. Перша говорить про те, що чорна діра могла одразу народитися важкою внаслідок прямого колапсу масивної хмари газу та пилу, не чекаючи стадії гравітаційного колапсу зірки. Таким чином процес еволюції в надмасивну чорну діру прискорився на мільйони років.

З іншого боку, швидкість, з якою виявлений об’єкт акреціює матерію, свідчить про те, що деякі чорні діри здатні набирати масу набагато швидше, ніж інші. Ядро GN-z11 поглинає матерію зі швидкістю, що вп’ятеро перевищує межу Еддінгтона – показник, як швидко тіло може накопичувати масу за умови, що його випромінювання не буде відштовхувати її. Команда порахувала, що якби такий активний період тривав близько 100 мільйонів років, то чорній дірі не потрібно було б спочатку народжуватися важкою.

Зараз дослідники віддають перевагу першій теорії. Використовуючи телескоп ім. Джеймса Вебба разом із можливостями рентгенівської космічної обсерваторії Chandra, вони сподіваються знайти більше подібних об’єктів раннього Всесвіту й уточнити гіпотези.

Джерело

2 Comments

Show All

Please, into your profile to comment posts, make bookmarks and rate other users. It takes two clicks to create a profile or log in.

Січ 19, 2024 11:03

Совершенно случайно нашёл объяснение (как один из вариантов) возникновения ранних сверхмЧД на канале у М. Лисакова, без стадии зарождения звезды, что несколько ускоряет весь процесс.
Для того, чтобы прямой коллапс был возможен, надо, чтобы большое облако газа 1) не фрагментировалось во время сжатия и 2) не было бы сил, которые могли бы сжатие остановить.1) фрагментация облаков газа в протозвёзды происходит, когда газ охлаждается. Молекулы водорода охлаждаются эффективнее, чем просто атомы. Поэтому надо рядом иметь источники УФ излучения, чтобы разбивать молекулы. Например, звёзды III поколения.2) главное – газ должен содержать очень мало тяжёлых элементов. Тяжелые элементы – большие мишени для фотонов и именно за счёт них излучение может расталкивать вещество. А давление излучения там доминирует. Оно в 100 раз больше давления самого газа. Ну и, желательно, не иметь в облаке сильных магнитных полей и быстрого вращения. При таких условиях для облаков массой >1000000 масс Солнца огромные массы газа устремляются к центру облака и ни давление излучения, ни давление газа, ни другие процессы не могут сдержать этого сжатия. Скорее всего, термоядерные реакции успевают там начаться, но до полного выгорания топлива дело не доходит. Наваливающаяся масса приводит к повышению плотности и появлению горизонта событий в центре. Самые горячие области проваливаются под горизонт, ещё сильнее уменьшая сопротивление коллапсу. По некоторым расчётам до 90% массы облака может перейти в массу чёрной дыры. И получится что-нибудь вроде 100тыс – 1млн.масс Солнца.Из такого уже можно дорасти до 1млрд масс Солнца за отведённое время.

Січ 19, 2024 21:45

І шо?