У понеділок 18 вересня NASA підтвердило, що після трьох невдалих спроб марсохід Curiosity нарешті дістався небезпечного місця на Марсі – хребта Gediz Vallis.
Згідно з припущеннями, три мільярди років тому, коли Червона планета була набагато вологіша, селеві потоки зносили бруд та каміння зі схилу п’ятикілометрової гори під назвою Sharp, а уламки розносились вітром у формі віяла, яке й сформувало хребет.
Марсохід прямує нижньою частиною гори з 2014 року: його попередні спроби були ускладнені сходженням на скельне утворення Greenheugh, а також кам’яними брилами у формі «спини алігатора» – назва походить від схожості зі спинними шипами плазуна. Останні складаються з пісковика, що робить їх найтвердішими марсіанськими породами, з якими стикався Curiosity.
Апарат перебував на хребті Gediz Vallis 11 днів, фотографуючи та вивчаючи гірські породи. Камера марсохода зробила 136 знімків, які склали в панорамну 360-градусну мозаїку. Вона дала вченим змогу побачити залишки водних потоків, які несли скупчення бруду та каменів.
Поки команда Curiosity вивчає отримані дані, він уже перейшов до наступного завдання: знайти шлях до каналу над хребтом, щоб дізнатися, як і де вода стікала з гори Sharp.