Індія успішно запустила свою першу сонячну обсерваторію Aditya-L1

Andrii Kliachkin

Новини

Апарат було виведено 2 вересня потужною ракетою-носієм PSLV-XL: зонд розпочав свою подорож до точки Лагранжа L1 системи Сонце-Земля, де він вивчатиме сонячну активність та її вплив на космічну погоду.

302
Перша індійська сонячна обсерваторія Aditya-L1 на борту ракети-носія PSLV-XL, що стартувала із Космічного центру імені Сатіша Дгавана на острові Шрихарикота, Індія, 2 вересня 2023 року. Джерело: ISRO

2 вересня на борту ракети-носія PSLV-XL розпочала свою подорож індійська обсерваторія Aditya-L1. Її ціль – точка Лагранжа L1 системи Сонце-Земля, де вона стежитиме за активністю нашого світила.

Апарат обладнаний чотирма інструментами для віддаленого спостереження за Сонцем – двома спектрометрами рентгенівського діапазону, ультрафіолетовим телескопом і коронографом – а також трьома науковими приладами, що вивчатимуть сонячний вітер та міжпланетне магнітне поле.

Уночі 05.09.2023 Aditya-L1 здійснила черговий маневр із підвищення орбіти – другий із п’яти запланованих на наступні два тижні. Усього зонд має подолати півтора мільйона кілометрів за чотири місяці.

Джерело

9 коментарів

Розгорнути всі

Будь ласка, у свій профіль, щоб коментувати пости, робити закладки та оцінювати інших користувачів. Це займає всього два кліки.

Вер 05, 2023 20:36

Медленно но уверенно Индия набирает обороты.

Вер 07, 2023 15:31

І нам треба, як справжнім нащадкам перших підкорювачів космосу.

Вер 07, 2023 16:54

Давайте вже після контрнаступу? Дуже багато ракетних спеціалістів зараз зайняті важливішими проектами.

Вер 06, 2023 17:18

Мені оця їхня пускова завжди Шиву Багаторукого нагадує

Вер 07, 2023 15:07

Аналогічно 🙂

Вер 07, 2023 15:24

Здається десь промелькало. Що індійці викупили залишки обладнання пускового комплексу РН “Європа” з австралійського космодрому Вумера. Як-би не за вартістю трохи вищої від металобрухту. Звідти і вертикальне складання/транспортування РН до місця запуску.
Радянська традиція – горизонтальна інтеграція носія.
Бо мавпували гітлерівців.

Першу індійську ракету SLV-3 робили з оглядкою на американську “Скаут”.

Вер 08, 2023 00:27

Та всяке може буть. Але символізм естетики вражає

Вер 07, 2023 15:28

Лазити біля ракети, то як на мене від лукавого! У Циклона-2 неперевершено – носій як “свічка” і ніяких башт обслуговування. Повністю автоматизований предпусковий регламент.