Mи могли б побудувати на Венері дивовижні міста у хмарах

390

By Adam Becker 20th October 2016: https://www.bbc.com/future/article/20161019-the-amazing-cloud-cities-we-could-build-on-venus

На висоті приблизно в 50 км від поверхні атмосфера Венери є цілком придатною для проживання.

Насамперед, атмосферний тиск тут приблизно відповідає тиску поверхні Землі. Крім того, на цій висоті атмосферний шар досить товстий, щоб забезпечити рівень радіаційного захисту, який можна порівняти із Земним.

Температура на такій висоті становить близько +60°C – досить спекотно, але існуючі технології непогано впораються з цією проблемою.

А ще на кілька кілометрів вищe температура венеріанської атмосфери опускається до прийнятних +30°C, при цьому тиск і рівень радіаційного захисту все ще знаходяться в межах розумного.

Оскільки тяжіння Венери приблизно дорівнює земному, поселенцям, які житимуть там роками, не загрожують пов’язані з низькою гравітацією проблеми, такі як ламкість кісток та ослаблення м’язового тонусу.

Залишається головне питання: як домогтися того, щоб колонія постійно плавала в атмосфері, що задушує, лавіруючи між отруйними хмарами, склад яких найбільше нагадує промисловий засіб для прочищення труб? На щастя, сміливе рішення підказала фізика.

На Землі вуглекислий газ важчий за повітря – а значить, куля, наповнена сумішшю азоту і кисню (тобто повітрям, яким ми дихаємо), виявиться легшою за венеріанську атмосферу. Він змиє в небо подібно до земної повітряної кульки, наповненої гелієм.

Іншими словами, венеріанські поселенці могли б жити всередині кулі, заповненої звичним їм повітрям.

Куля досить великих розмірів буде здатна висіти над поверхнею Венери разом із поселенцями та необхідними для життя запасами. А в гігантській кулі можна створити справжнє поселення.

“Сфера діаметром один кілометр може підняти 700 тисяч тонн вантажу [на Венері] – це маса двох хмарочосів Empire State Building, – каже Лендіс. – А двокілометрова куля підніме 6 млн тонн. Фактично можна створити замкнене середовище розміром із земне місто”.

Але що, якщо оболонка кулі порветься?

“Вoнa не лусне подібно до повітряної кульки”, – запевняє Лендіс. Оскільки тиск усередині сфери дорівнюватиме зовнішньому, прорив оболонки призведе не до миттєвого вибуху, а до повільного витоку повітря.

“Уявіть собі, що ви відкрили вікно: повітря з кімнати поступово виходитиме назовні, а зовнішнє повітря – проникатиме в приміщення. Чим більша куля, тим повільніше йтиме цей процес”, – пояснює вчений.

А захистити кулю від хмар сірчаної кислоти, виявляється, ще простіше. Вирішення цієї проблеми, свого часу успішно випробуване радянськими вченими, сьогодні можна знайти на будь-якій кухні.

1985 року поряд з Венерою пролітала радянська автоматична станція “Вега”, яка прямувала до комети Галлея.

“З “Веги” в венеріанську атмосферу були запущені дві кулі, які провели два дні, ширяючи над поверхнею планети якраз на висотах, що нас цікавлять, – говорить Лендіс. – Зовнішня поверхня їх оболонки була покрита тефлоном. Цей матеріал стійкий до впливу сірчаної кислоти”.

Втім, є питання, які довелося б вирішувати мешканцям будь-якої космічної колонії – наприклад, пошуки сировини та підтримання дуже складної біосфери, необхідної для тривалого існування далеко від Землі.

Але в атмосфері Венери є багато того, що знадобиться колоністам на початковому етапі. Вуглекислий газ можна розкласти на кисень та вуглець, а сірчану кислоту – на воду, кисень та сірку.

І хоча поверхня Венери залишиться недоступною для людей, для пошуку та розробки корисних копалин можна використовувати роботів.

Жителі колонії керували роботами в реальному масштабі часу. Робити це із Землі неможливо: щоб подолати мільйони кілометрів між планетами і повернутися назад, радіосигналу потрібно близько 20 хвилин.

The amazing cloud cities we could build on Venus https://www.bbc.com/future/article/20161019-the-amazing-cloud-cities-we-could-build-on-venus

28 коментарів

Розгорнути всі

Будь ласка, у свій профіль, щоб коментувати пости, робити закладки та оцінювати інших користувачів. Це займає всього два кліки.

Сер 17, 2023 21:17

Марсианська спільнота є, навіть в Україні!
От спільноти Ранкової “зорі” нема ;(

Сер 17, 2023 22:08

Температура на такій висоті становить близько +60°C – досить спекотно, але існуючі технології непогано впораються з цією проблемою.
Для такої станції потрібне буде кілька разів продублювати систему кондиціонування. В паралельному обговоренні вже писали, що при аварійному зниженні температури до -10°C (25-35) люди можуть одягнутись і нормально протриматись кілька годин, або навіть кілька десятків годин. А от при температурі +60°C (25+35) люди навряд чи значно більше години протримаються.

Сер 17, 2023 22:31

Я думаю що аеростати… Дуже Великі Аеростати!… простіші, дешевші і ємнісніші.

…А ще на кілька кілометрів вищe температура венеріанської атмосфери опускається до прийнятних +30°C, при цьому тиск і рівень радіаційного захисту все ще знаходяться в межах розумного.

Сер 17, 2023 23:29

Це величезна маса. Як самих аеростатів, так і ресурсів, які треба буде на них спускати. Просто не зрозуміло навіщо. Навіщо з величезними витратами спускатись у гравітаційний колодязь, якщо дослідницьку місію можна виконувати з орбіти? Я розумію щось на кшталт флаговтику, щоб поставити умовну відмітку “люди зробили це”. Але робити це краще за приватні кошти: якщо знайдеться якійсь божевільний, якому дуже кортить довести, що він самий-самий екстремал.

Сер 17, 2023 23:38

Десь попадалося, що на висотах ? Ніби максимум на 30км – луплять спрайти. По простому – висотні блискавки. В Земних умовах на висотах від 50 до 130км. Як на Венері ХЗ.
Але є гіпотези, що там такі явища більш масштабні і потужні. Атмосфера більш щільна, вітри в 2-3 рази сильніші, градієнт температур… більш строкатий…
На Землі явище слабо вивчене, а на Венері тим паче.

Сер 17, 2023 22:35

Попарились и взлет.

Сер 18, 2023 22:10

Під поверхнею можна заглибитись, на 150-200м температура може бути цілком помірною для роботизованих комбайнів і виробництв заліза, алюмінію тощо.

Сер 17, 2023 22:25

Жителі колонії керували роботами в реальному масштабі часу.
Це набагато простіше робити з орбіти планети. З такими витратами можна побудувати велику орбітальну станцію з штучною гравітацією і нормальним захистом від радіації. А вивчати планету невеличкими роботами-аеростатами. Заради кількох мілісекунд затримки спускати величезну кількість ресурсів та палива на 300-400 км нижче просто нераціонально. Як мінімум до того часу, поки ми не навчимось добувати необхідні ресурси на самій планеті (або з поверхні, або з атмосфери).

Сер 17, 2023 22:33

Я думаю що аеростати… Дуже Великі Аеростати!… простіші, дешевші і ємнісніші.
 “Сфера діаметром один кілометр може підняти 700 тисяч тонн вантажу [на Венері] – це маса двох хмарочосів Empire State Building. А двокілометрова куля підніме 6 млн тонн. Фактично можна створити замкнене середовище розміром із земне місто. Але що, якщо оболонка кулі порветься? Вoнa не лусне подібно до повітряної кульки. Оскільки тиск усередині сфери дорівнюватиме зовнішньому, прорив оболонки призведе не до миттєвого вибуху, а до повільного витоку повітря. Уявіть собі, що ви відкрили вікно: повітря з кімнати поступово виходитиме назовні, а зовнішнє повітря – проникатиме в приміщення. Чим більша куля, тим повільніше йтиме цей процес”

Сер 17, 2023 22:57

Давление наружное равно внутреннему, это как в мыльном пузыре. А теперь к мыльному пузырю добавим капельку мыльного концентрата, он устремится вниз. Значит необходимо дополнительная подъемная сила. То есть газ должен быть меньшей плотности на количество груза. Земной воздух не подойдет, или мы опустимся в более плотные, и жаркие высоты. Допустим уменьшили плотность газа, из этого следует, что разрыв оболочки если она не будет армирована мощной сетью, продлится по всему шару. Сеть которая должна остановить расширение дыры добавит вес. На сколько плотность газа будет ниже наружного, настолько увеличится давление, значит через вашу “форточку” учитывая размер шара в километр, образуется торнадо. Тем более разность по высоте так же будет в один километр.

Сер 17, 2023 23:42

Невже 700 тисяч тон матеріалів не вистачить для будівництва орбітальної станції з ШГ? А з 6 млн тонн, думаю ,можна побудувати невеликий циліндр типу О’Нейла. Це буде не меньш просто, але набагато ближче до ресурсів. І це буде не унікальна розробка виключно для Венери, а універсальне рішення для всієї Сонячної Системи.

Сер 17, 2023 23:46

Ніби були спроби гібридних варіантів літак-дирижабль. Без аеродромне базування/доставка негабаритних вантажів тощо. Але не прижилося/розповсюдження не набуло.
Бо базувати таки десь на землі треба, як не крути. В земних умовах потрібен гелій, а він не дешевий. Окрема наземна інфраструктура…
Для Венери на теперішньому розвитку науки та технологій – можливо єдиний варіант.

Сер 17, 2023 23:42

На 300-400км вище, без магнітосфери будуть ті самі проблеми що і на орбіті Землі. Роботи довше значно довше і дорого – дуже дорого. Щоб набагато простіше – навряд.

Сер 17, 2023 23:55

700 тисяч тон не вистачить для нормального захисту від радиації?
Роботи довше значно довше і дорого – дуже дорого.
Поверхню в будь-якому разі вивчати треба тільки роботами, а невеликі аеростати-ретранслятори не можуть дорого коштувати. Якщо автори ідеї вважають, що їм під силу робити величезні аеростати, більше на кілька порядків.

Сер 18, 2023 18:05

На 300-400км вище, без магнітосфери будуть ті самі проблеми що і на орбіті Землі.
Натаскай реголита или воды, да и радуйся жизни!
Роботи довше значно довше і дорого – дуже дорого. Щоб набагато простіше – навряд.
С серийным конвейерным производством они будут стоить как современные смартфоны. А выйдут из строя 50% – ну и фиг с ними, еще сотни останутся.
А уж про скорость тут даже заикаться глупо – это не один медленный марсоход на пол планеты.
Рой из сотен или тысяч аппаратов за пару лет каждую молекулу атмосферы изучит.

Сер 17, 2023 23:15

До сірчанки і олеуму багато матеріалів витривалі – ПВХ наприклад. Зонди “Веги” відпрацювали дуже погано доречі, можливо радянське “как-чество”? Або спрайти – розряди атмосферної електрики.

Сер 18, 2023 06:45

Зонди пропрацювали по 46 годин, до розряду батарей. Скільки літали – не відомо. Такий малий час, через відсутність ретранслятора на орбіті Венери, для прямої передачі сигналу на Землю потрібний потужний передавач.

Сер 19, 2023 21:19

По перше це не реально.
По друге в цьому нема ніякого смислу.

Єдине що ми можемо зробити з Венерою…це або бомбить її термоядерними бомбами, або направить на неї якийсь великий астероїд з поясу астероїдів.

Сер 19, 2023 21:58

Тут це як казаць. Калі прыладзіць вялічэзну трубу замест касмічнага ліфту, дык газ цэнтрабежнай сілай адразу на Марс перагоніць. І будзе нам яшчэ две планеты с нармальным ціскам. Галоўнае каб Зямлю не зачапіла.

Сер 19, 2023 22:18

[Учитель физики]
Нее, оно так не работает. Дело тут даже не в трубе и перегонке. Центробежной силе все равно на трубу. Если бы оно так работало, то атмосфера, да и сама планета развалились бы на куски. Для того чтоб центробежная сила пересилила гравитацию – тело должно обладать не хилой такой скоростью вращения (думаю, от 1 космической – до скорости убегания). И тут даже ни чего городить не придется – атмосфера сама улетит вместе со всем что плохо лежит.
А уж про отвод газа к Марсу вы мягко говоря погорячились – там уже надо приплюсовывать дельту на полет к Марсу (газ быстрее сам долетит до орбиты Марса под действием солнечного ветра, но толку от почти вакуума, у цели – будет 0).