Космічний телескоп імені Джеймса Вебба наблизив нас до розгадки ще одної давньої таємниці астрономії: звідки на Землі з’явилася вода. За допомогою спектрографа NIRSpec науковці вперше виявили водяну пару навколо комети в Головному поясі астероїдів, підтверджуючи, що лід з «молодої» Сонячної системи може зберігатися там мільйонами років.
Більшість відомих нам комет мають орбіти всередині пояса Койпера та хмари Оорта на самій межі Сонячної системи. Низькі температури, що панують на такій величезній відстані від Сонця, дозволяють їм надовго зберігати лід у своєму ядрі. Хоча вчені давно вважали, що комети можуть існувати й у тепліших умовах головного поясу астероїдів всередині орбіти Юпітера, підтвердженню цього перешкоджав надмалий розмір кандидатів на спостереження. Це виправив телескоп ім. Джеймса Вебба.
Його спектрографічні дані показали, що комета головного поясу 238P/Read має кому – тонку атмосферу – з водяної пари. Проте ще цікавішим виявилася відсутність у ній двоокису вуглецю, що зазвичай становить близько 10 відсотків летких сполук в ядрі комет. Цьому науковці знайшли два можливі пояснення.
Згідно з першим, 238P/Read втратила його природним шляхом: твердий CO2 випаровується легше за лід, й з моменту формування комети утворений газ міг просочитися крізь її пористу поверхню. Інша теорія стверджує, що комета утворилася в незвичайно теплому регіоні Сонячної системи, де двоокис вуглецю був відсутній. Обидва варіанти вказують на те, що комети головного поясу мають фундаментальні відмінності від решти подібних тіл.
«Розуміння історії розподілу води в Сонячній системі допоможе нам зрозуміти й інші системи та визначити, чи може в якихось із них в майбутньому сформуватися планета, подібна Землі», – пояснює значення дослідження його співавторка Стефані Мілам. Наступним кроком для науковців будуть спостереження інших комет головного поясу, що нарешті стало можливим завдяки телескопу ім. Джеймса Вебба.